Британський командир назвав головні переваги танків Challenger перед російськими Т-72

Міністр оборони
Олексій Резніков показав британські танки Challenger 2, які прибули в Україну
та заявив, що це “фантастичні машини”. Колишній командир 1-го Королівського
танкового полку британської армії Геміш де Бреттон Ґордон називає головні переваги
танків Challenger 2 у порівнянні з російськими танками Т-72. Про це повідомляє
портал “Коментарі” з посиланням на CNN.

27 березня з’явилась
інформація, що британські танки Challenger
2 прибули в Україну. Наступного дня Олексій Резніков прокатався на одному з
танків, які прибули з Великобританії до України та повідомив, що ця військова
техніка скоро почне виконувати бойові завдання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Колишній командир
1-го Королівського танкового полку вважає, що британські танки Challenger 2
значно перевищують характеристики російських танків, зокрема однієї з
найпопулярніших моделей у РФ Т-72.

“Вони можуть
вести точний вогонь на ходу та вночі по пересіченій місцевості. Вони можуть
нести більше патронів (50+), а Т-72 лише 30. І вони набагато краще захищені. Challenger
2, ймовірно, отримає чотири-п’ять прямих влучень з Т-72 і виживе, а одне влучення
(з Challenger 2) знищить Т-72”, — говорить Геміш де Бреттон Ґордон.

Як повідомляє CNN українські чиновники очікують отримати близько 400-600 західних танків, щоб вдало їх використати у війні проти російської армії.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський назвав головне задання для військових у Бахмуті.

Також “Коментарі” писали про Болгарію, яка відправила озброєння на мільярди доларів до України: що це за зброя.

Чому знищення Донбасу росіяни подають як «перемогу» – чого намагаються досягти

Російське військове керівництво, ймовірно, залучило до штурму Авдіївки “вагнерівців” із досвідом. Про це йдеться в оновленому зведенні Інституту вивчення війни (ISW). Останнім часом окупанти буквально стирають з землі Авдіївку, як зробили раніше з багатьма містами Донбасу. Так само спекотно в районах Бахмута, Мар’їнки, Вугледара. Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський наголошує, що Україна продовжить утримувати Бахмут, а головне завдання ЗСУ зараз – “виснажити переважаючі сили” РФ. Чому роспропаганді вдається “продавати” знищення цілих міст як їхнє “звільнення”? Що вже продемонструвала Битва за Донбас, у якій, схоже, захлинається російський наступ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Окупанти намагаються здобути хоч якусь перемогу напередодні 9 травня Директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна, політтехнолог Тарас Березовець пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Зараз – найгостріша фаза боїв на Донбасі. Фактично, противник поставив на кон все. І докладає максимум зусиль для захоплення Авдіївки, Бахмута, Мар’їнки, Лимана. За цими напрямами постійно переміщуються залишки підрозділів ПВК “Вагнер”. При цьому слід розуміти, що значна частина елітних вагнерівців полягла в боях під Бахмутом”.

Загалом же Битва за Донбас демонструє, що окупанти не мають особливого поступу, вважає експерт. Вони намагаються здобути хоч якусь перемогу напередодні 9 травня. Кремлю важливо щось “продати” росіянам, продемонструвати якісь “успіхи”. Ну, а ЗСУ постараються зробити так, щоб “пишатися” Путіну та його оточенню не було чим, зазначає Тарас Березовець.

“Чому вдається “продавати” як “перемогу” та “звільнення” знищення чергового міста на тому ж Донбасі? Тому що в РФ дуже отупіле населення, якому пропаганда промивала мозок десятиліттями, називаючи біле чорним і навпаки, – пояснює експерт. – Ми бачили на прикладах того ж Соледара, бачимо на прикладах Мар’їнки, Бахмута, що ці міста просто знищуються. І відновити їх буде неможливо. Але для росіян – і так зійде. Для них навіть знищена, непридатна для життя земля – краще, ніж земля, де мешкають міфічні укрофашисти”.

У зв’язку із затягуванням війни, невдачами російської армії, все більша частина громадян РФ замислюються про те, що відбувається насправді Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання, уродженець Маріуполя, екс-директор з регіонального розвитку ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” Сергій Магера поділився таким коментарем:

“Для того, щоб відповісти на питання, чому рос-пропаганді вдається “продавати” жах, що подається, як “звільнення”, потрібно спочатку розібратися – кому саме “продавати”. Наскільки сприймається ким і де ідея такої війни. Серед громадян України, які опинилися в окупації, дійсно є ті, хто прийняв подібний підхід агресора. Таких людей не так багато, але й не так мало, як би нам хотілося. Я як житель Маріуполя знаю, що низка громадян, які там залишилися, прийняли саме російське трактування подій. На їхню думку, всі руйнування українських міст – справа рук виключно ЗСУ. З іншого боку, я точно знаю, що нічого подібного роспропаганді не вдається “продати” більшій частині жителів тимчасово окупованих територій України. Як тим, хто виїхав звідти, так і тим, хто залишився. Я маю інсайди з того боку. І там багато хто чекає на Україну, відкидаючи російську пропаганду”.

Отже, пояснює експерт, Росії вдається “продати” свою версію подій лише тим, хто хоче вірити в це.

“Але навіть усередині РФ робити це все складніше. У зв’язку із затягуванням війни, невдачами російської армії, все більша частина громадян країни-агресора (як це видно по соцмережах і деяким записам, що просочилися, з висловлюваннями різних категорій людей), замислюються про те, що відбувається насправді. І піддається сумніву вся ця “визвольна” т.зв. “СВО”. Варто також звернути увагу на значне падіння протягом року (на 25-30%) аудиторії провідних телеканалів РФ. Тобто навіть усередині держави-агресора довіра до пропаганди різко скорочується”, – констатує Сергій Магера.

Читайте також на порталі “Коментарі” – тепер не лише Бахмут, а й Авдіївка: кого Путін використовує для штурму міста.

Саміт “За демократію” та війна в Україні: чи варто очікувати на прийняття важливих рішень

Президент України Володимир Зеленський анонсував участь нашої країни цього тижня у саміті “За демократію”, який скликає президент США Джо Байден. Які очікування від цього заходу? Чи є ймовірність, що будуть ухвалені кардинальні рішення для протистояння авторитарним режимам, які останніми роками пішли у наступ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Саміт вироблятиме пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко нагадує, що ініційований Байденом проект спрямований на “оновлення демократії всередині країни та протистояння автократії за кордоном”. Перший такий саміт, зазначає експерт, відбувся у грудні 2021-го. Цього тижня відбудеться другий.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Основною темою обговорення під час саміту, за словами заступника голови Держдепартаменту США Веданта Патела, стане необхідність припинення війни в Україні та відновлення світового порядку. Крім того, за словами спікера, учасники саміту обговорять інші теми щодо майбутньої демократії – як у США, так і у глобальному контексті”, – розповів Володимир Фесенко.

На його думку, не варто чекати на якісь кардинальні рішення, які можуть швидко змінити ситуацію на користь демократії.

“По-перше, тому, що проблеми, які виникли для демократії в сучасному світі, складні та різноманітні. І для їх вирішення немає чарівних інструментів, які швидко змінили б ситуацію на краще. Тому, по-друге, завдання цього проекту (саміту “За демократію”) – аналіз (діагностика) проблем, що виникають, та координація дій різних демократичних сил для захисту та просування демократичних цінностей та стандартів. Саміт вироблятиме пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами, зокрема, Сполученими Штатами”, – пояснює експерт.

Показовим він вважає, що тема війни між Росією та Україною буде однією з головних на другому саміті “За демократію”.

“Очевидно, що Україна бореться не лише за свою свободу, незалежність та територіальну цінність, а й за ідеали демократії та принципи міжнародного права, які зневажає Росія. Саме на полях війни в Україні проходить зараз передовий рубіж глобальної боротьби між демократією та авторитаризмом”, – наголошує Володимир Фесенко.

Він упевнений, що саміт важливий для нас, перш за все, просуванням українських інтересів у контексті захисту демократії.

“Треба обговорювати не просто завершення війни в Україні, а забезпечення умов нашої перемоги у війні проти російської агресії, – зазначає політолог. – Для зміцнення позицій глобальної демократії потрібна саме беззаперечна перемога демократичної України над авторитарною Росією. Це дозволить відродити та посилити демократичні процеси на пострадянському просторі, а можливо й у ширших міжнародних масштабах. А для зміцнення та консолідації позицій демократії в Україні важливо також забезпечити прискорений вступ України до ЄС та НАТО”.

Щодо відновлення світового порядку, Володимир Фесенко окреслив дві ключові проблеми.

“Перше, необхідно реанімувати та реформувати міжнародні організації, які забезпечують міжнародний порядок, такі як ООН та ОБСЄ. А для цього слід змінити статус та роль Росії у цих організаціях. Зокрема, – уточнює експерт, – позбавити РФ статусу постійного члена Ради Безпеки ООН. Друге, реформування потребує порядку ухвалення рішення до ЄС та НАТО. Начебто абсолютно демократичний принцип прийняття рішень консенсусом, як показує практика, може блокувати нормальну роботу ЄС та НАТО, та сприяти інтересам окремих держав, які самі порушують принципи та стандарти демократії (як у випадку з режимом Орбана в Угорщині). Тому в ЄС та НАТО необхідно переходити на порядок ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. Сподіваюся, що на другому саміті “За демократію” ці проблеми не просто стануть предметом обговорення, а й будуть запропоновані конкретні дії для їх вирішення”.

Для України саміт “За демократію” – важливий майданчик для представлення свого плану мирного врегулювання Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов розмірковує так:

“У ХХ столітті холодна війна велася між блоком ліберальних демократій з одного боку та комуністичними країнами – з іншого. Комунізм програв: у Радянському Союзі він був зруйнований, у Китаї – трансформований, і лише в кількох країнах залишилися класичні марксистські чи маоїстські партії. Ідеологічною основою для нової холодної війни у ХХI столітті стає протистояння демократій та авторитарних режимів. Наразі розпочинається вже другий “Саміт демократій”, і до його участі запрошено представників 121 країни. Саме вони набувають своєрідного статусу, і зараз це стає базовим ідентифікатором “свій-чужий”. Слідом за визнанням країни демократичною вона може розраховувати на сприяння торгівлі та інвестиціям, а також участі в системі колективної безпеки – чи то НАТО, чи то AUKUS (тристоронній оборонний альянс – Австралія, Великобританія та США, про створення якого стало відомо 15 вересня 2021 року); на думку низки експертів, спрямований на протидію впливу Китаю у спірній акваторії Південно-Китайського моря)”.

Автократії, що залишилися “за бортом”, теж природно об’єднуватимуться, зазначає експерт. У тому числі будуть проводити торгівлю за юані або обмінюватися військовими технологіями.

“Новий поділ світу, напевно, буде відображено й у масовій культурі, – прогнозує Ігор Попов. – Наступний Джеймс Бонд боротиметься вже не з міжнародними терористами, а з якоюсь із автократій, а то й з усією “віссю зла”. Я припускаю, що на саміті можуть перейти до розробки більш системних інструментаріїв оцінки рівня демократії, моніторингу, створення відповідних мережевих структур, парламентської асамблеї, форуму неурядових організацій та Фонду підтримки демократії”.

За словами експерта, “Саміт демократій” – цікавий інструмент для внесення суперечностей у БРІКС (англ. BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa) – міждержавне об’єднання, союз п’яти держав – Бразилії, Росії, Індії, Китайської Народної Республіки, Південноафриканської Республіки, засноване в червні 2006 року, в рамках Петербурзького економічного форуму), в Шанхайську організацію співробітництва (ШОС) — міжнародну організацію, засновану 15 червня 2001 лідерами Китаю, Росії, Казахстану, Таджикистану, Киргизії та Узбекистану. 9 червня 2017 року повноправними членами ШОС стали також Індія та Пакистан. І в інші структури, у яких домінує Китай. Частину членів цих об’єднань запрошено на саміт “За демократію”, що викликає нарікання з боку країн, що залишилися поза клубом, зазначає Ігор Попов.

“Для України цей саміт є важливим майданчиком для представлення свого плану мирного врегулювання. У багатьох країнах війна в Україні сприймається саме як напад авторитарної країни на демократичну і цю оцінку потрібно буде розвивати, – вважає експерт. – Україна свій геополітичний вибір зробила, і саміт – це черговий шанс розширити список союзників та симпатиків у нашій оборонній війні”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – тепер не лише Бахмут, а й Авдіївка: кого Путін використовує для штурму міста.

Можливі перестановки у командуванні окупантів: названо причину

Інститут вивчення війни пов’язує можливе усунення або звільнення генерал-полковника Рустама Мурадова з посади командувача угрупуванням російських військ “Схід” в Україні з величезними втратами, які зазнали окупанти під Вугледаром. Зокрема, українськими захисниками було повністю знищено татарський добровольчий батальйон “Алга”. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на висновки британських експертів із ISW.

“Воєнкори стверджували, що російська військова влада звільнила Мурадова з посади командувача Східної групи військ, але в даний час ISW не може підтвердити ці твердження, — пишуть британські експерти. — Мурадов прийняв командування Східним військовим округом Росії 6 жовтня 2022 року і за останні п’ять місяців керував серією катастрофічних наступальних операцій на заході Донецької області. Незалежне російське слідче видання “Важливі історії” з посиланням на джерела, близькі до Генерального штабу Росії, повідомило, що Генштаб Росії звинуватив Мурадова в некомпетентності через невдачі на полі бою та значні втрати в західній частині Донецької області, зокрема майже повне знищення татарського добровольчого батальйону “Алга”. Один відомий блогер заявив, що військова влада також розглядає можливість звільнення командувача Західного військового округу генерал-полковника Євгена Никифорова, чиї сили діють на лінії Куп’янськ — Святово — Кремінна на сході України”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

На початку листопада з’явилися повідомлення про тяжкі втрати 155-ї бригади морської піхоти РФ під час наступу на Павлівку Донецької області. За повідомленнями російських воєнних кореспондентів, на початку листопада під час атак на Павлівку бригада втратила 63 особи. У наступні дні воєнкори повідомили, що в ході наступу під Павлівкою Донецької області бригада могла втратити близько 50% техніки та 300 людей убитими, пораненими та зниклими безвісти. У втратах під час “незрозумілого” наступу військовослужбовці, що вижили, звинуватили генерала Мурадова. У лютому 2023 року під його командуванням 155-а та 40-а бригади морської піхоти РФ здійснили низку атак на Вугледар. Під час боїв українська 72-а мехбригада, яка обороняла місто, утримала його і завдала обом російським бригадам дуже тяжких втрат, лише візуально підтверджені втрати російської бронетехніки склали 130 одиниць (танків, БМП та БТР). Російські воєнкори поклали провину за тактичні невдачі на вище командування, зокрема знову на генерала Мурадова. Зйомки з місць бойових дій свідчать, що російська бригада була поповнена погано підготовленими мобілізованими солдатами, які діяли непрофесійно.

17 лютого Путін присвоїв Мурадову звання генерал-полковника.

Тим часом, командувач Сухопутних військ ЗСУ назвав головне завдання в Бахмуті.

Удари «шахедами» та бомбами: чи змінює РФ тактику – як реагує Захід та Україна

У ніч на вівторок, 28 березня, російські загарбники атакували Україну ударними безпілотниками “Shahed-136/131” та керованими авіаційними бомбами. Багато що вдалося збити, але не все… Чи можна говорити про зміну тактики агресора? Чи достатньо роблять наші союзники, щоб допомогти Україні відбивати нові та нові атаки росіян? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Сподіватися лише на партнерів не зовсім правильно, ми самі повинні створювати свої види озброєнняПолітичний експерт Світлана Кушнір наголошує, що ворог продовжує свою підлу тактику нічних нальотів. Швидше за все, сподіваючись, що українська ППО не зможе 100% зловити всіх шпигунів у небі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Треба зазначити, що західні експерти, зокрема військові, захоплюються тим, як українські бійці протиповітряної оборони, маючи те, що, маючи (все чекаємо на обіцяні системи ефективного протистояння) дають відсіч навалі “Шахедів”. Зрозуміло, що сил на всю територію не вистачає, – зазначає експерт. – Немає у нас, на жаль, “Залізного куполу”, як в Ізраїлі, та й надто велика Україна, всього не охопити. Але навіть за цих масштабів наші військові – герої!”.

А ось наші західні партнери, на жаль, не демонструють такого героїзму у наданні всієї потрібної Україні допомоги, вважає Світлана Кушнір.

“Ще момент. Адже БПЛА ми й самі можемо виробляти. І тут питання до уряду щодо переходу на військові рейки економіки та всеосяжної допомоги вітчизняному ВПК, – наголошує експерт. – Виробництво власних БПЛА допомогло б Генштабу планувати і атаки, і повітряну підтримку нашим бригадам. Це комплексне питання. І сподіватися лише на партнерів не зовсім правильно, ми самі повинні створювати свої види озброєння. Зрозуміло, що РФ буде по сусідству завжди. Отже – підвищення ефективності оборони – ключове питання національної безпеки України”.

Путін користуватиметься будь-якою можливістю намагатися показувати себе “геніальним” військовим комбінаторомКерівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак розмірковує так:

“Безумовно, РФ намагатиметься демонструвати здатність до зміни військової тактики на кожному етапі війни. Це Путіну потрібно для утримання відчуття ініціативного контролю та визначення напряму військових дій – перед зарядженою мілітаризмом консервативною аудиторією росіян і елітою, що вагається, що розуміє всю катастрофічність військового шляху”.

Тому, пояснює експерт, Путін користуватиметься будь-якою можливістю намагатися показувати себе “геніальним” військовим комбінатором, видозмінюючи характер атак та спрямування ударів.

“Але загалом ефективність та інтенсивність незрівнянні з наслідками ударів восени 2022 року. Втім, це абсолютно не означає, що потрібно самовпевнено оцінювати ситуацію для Росії як безвихідну, – наголошує Олег Постернак. – РФ продовжить приховану мобілізацію, навчання військовослужбовців, пошуки озброєння в Ірані, Північній Кореї та Китаї. Певний ракетний арсенал РФ, здатний до ураження цивільної, житлової інфраструктури, зберігає. І його використання диктується насамперед політико-психологічними міркуваннями, ніж військово-тактичними”.

До того ж, наголошує експерт, Кремль продовжує відчайдушно намагатися знайти якісь технічні рішення для нарощування обсягів виробництва ВПК та демонстрації здатності вести війну на виснаження у тривалому режимі.

“Союзницькі відносини України як ніколи міцні, але ніхто не може бути впевнений у їхній тривалій пролонгації, – зазначає Олег Постернак. – На це впливають кілька факторів: електоральні ситуації та політичні стратегії лідерів держав Заходу, які залежать від громадської думки у своїх країнах, здатності оборонних комплексів та необхідність оцінювання ризиків розширення війни до рівня континентальної. А також інформаційні операції Росії, особливо інспіровані Кремлем демонстрації, фінансова підтримка правих та популістських груп, корупційне заангажування представників влади ЄС та США”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – тепер не лише Бахмут, а й Авдіївка: кого Путін використовує для штурму міста.