В оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW) наголошується, що “великий наступ” росіян, який вони розпочали ще взимку, так і закінчиться нічим. Агресор обламав зуби об Бахмут, Авдіївку, Вугледар. А ось Україна, вважають аналітик ISW, має можливість перехопити ініціативу та розпочати контрнаступ. Чи згодні з такими висновками? Які головні висновки можна зробити на 390-й день відкритого російського вторгнення в Україну? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулися до експертів.
Вважати, що ми підемо у контрнаступ – і противник посиплеться, як картковий будиночок, вкрай небезпечноГолова Всеукраїнського громадського руху “Сила права”, народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п’ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко поділився такою думкою:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Україна просто має перехопити ініціативу. В нас немає іншого виходу. Я належу до оптимістів, які вірять у нашу повну перемогу, зі звільненням усіх своїх територій. У те, що потім будуть спільні з цивілізованим світом зусилля щодо демілітаризації та денацифікації РФ. Без такого процесу внутрішнього очищення – це буде нарив, який періодично прориватиме. А тому треба такий нарив чистити. Треба створювати умови, коли це робитимуть самі росіяни. Тут не обійтися без покаяння. Без того, що проходили німці після Другої світової”.
А далі, зазначає експерт, треба підтримувати демократичні процеси в РФ, щоби гарантувати неповернення до імперських амбіцій, до реваншизму.
“Тепер від оптимізму я перейшов би до реалізму. У нас дуже емоційно обговорюються події в Бахмуті, Авдіївці, взагалі на фронті, багато говориться про майбутній контрнаступ. Так от, я впевнений, що за всього оптимізму та позитивного настрою, ми не маємо права недооцінювати ворога, – акцентує Андрій Сенченко. – Росія – ворог в’язкий, складний, ресурсно потужний (у сенсі кількості населення, яка ще й звикло до поневірянь). І вважати, що ми підемо у контрнаступ – і противник посиплеться, як картковий будиночок, вкрай небезпечно. Так, ми маємо підстави вважати, що зможемо переламати ситуацію, інтенсивно рухатися вперед. Але, наголошую, у нас дуже спритний і сильний ворог. Незважаючи на людські жертви, готовий воювати навіть тим сміттям, яке давно варто було б утилізувати. А цього сміття (іржавого, вибухонебезпечного, але все ще частково придатного для бойових дій) у російських та білоруських арсеналах – сотні та сотні тисяч тонн. Резюмуючи: розділяючи оптимістичний прогноз про наш майбутній контрнаступ, важливо не недооцінювати свого ворога”.
Війна в Україні стала інструментом для зміни всього геополітичного середовища Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль згодна з висновками американських аналітиків. Вона наголошує, що наша армія вкотре продемонструвала всьому світу свій професіоналізм на полі бою. На відміну від російської.
“Крім тактичних і стратегічних помилок військове командування РФ робить також багато операційних. Звідси – величезні втрати агресора і, по факту, програш у тих чи інших боях”, – зазначає експерт.
Щодо основних висновків, які можна зробити на 390-й день відкритого російського вторгнення в Україну, то, на думку Катерини Коваль, крім очевидних, про які вже неодноразово йшлося (провал “рашистського” бліцкригу, загальний провал російської армії, консолідація Заходу навколо України на фоні неймовірних героїзму та стійкості нашої армії та всього народу), можна зробити такі:
– ця війна стала інструментом зміни всього геополітичного середовища (демократичні країни серйозно замислилися про зміцнення обороноздатності, різко зросли військові бюджети, а ті ж раніше нейтральні Швеція та Фінляндія прискорено рушили до НАТО);
– тема розбудови глобальної системи безпеки, створення більш ефективної моделі стала надактуальною – і участь України тут буде дуже потужною;
– вкрай важлива невідворотність покарання за агресію (щоб іншим не кортіло) – і в цьому ракурсі необхідно не просто розбити росіян на полі бою, а й обов’язково судити потім усіх причетних до розв’язання війни та військових злочинів (і в цьому сенсі дуже показове недавнє рішення Міжнародного кримінального суду щодо видачі ордерів на арешт російського диктатора Путіна та уповноваженого президента РФ з прав дитини Львової-Бєлової в рамках розслідування незаконної депортації дітей з території України).
Тепер ініціатива має перейти до України Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:
“На сьогоднішній день дійсно видно, що з “великим наступом”, який Росія анонсувала, у неї не особливо виходить. Немає в неї жодних серйозних успіхів. При цьому слід бути об’єктивними – ті ж оборонні бої на Донбасі (Бахмут, Авдіївка) даються і нам високою ціною”.
Говорячи про ймовірність українського контрнаступу, Віталій Бала нагадує, що військові експерти визнали: складається ситуація, коли ми змогли виграти час, стримуючи супротивника. І відповідним чином підготуватись. Акумулювати резерви, отримати військову техніку від наших західних партнерів, навчитися керувати нею.
“Ми маємо фактично армію, яка використовує натовське озброєння і сама воює сучасно, як армії країн Альянсу. Все це дає нам ту саму перевагу, завдяки якій можна не лише наступати, а й перемагати. Коли та як це буде – побачимо. Але зрозуміло, що без контрнаступу ЗСУ розраховувати на Перемогу, яку ми всі так прагнемо, не доводиться, – пояснює експерт. – Щодо загальних висновків на 390-й день масштабної війни, то я згоден із керівником Головного управління розвідки Міноборони України Кирилом Будановим – рахунок зараз, якщо використати футбольну термінологію, 1:1. Але матч ще не завершено. І тепер ініціатива, по ідеї, має перейти до України. Рахунок точно буде на нашу користь, сподіваємося вже цієї весни”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — перед зустріччю з Путіним Сі Цзіньпін висловився про війну і РФ: на що варто звернути увагу.
