Залужний привітав українських жінок 8 березня

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний 8 березня привітав українських жінок. В привітанні розміщенному в телеграм-каналі головнокомандувача немає слів “з 8 березня”, але це вітання опубліковано саме в “Міжнародний жіночий день”.

“Українська жінка сьогодні — хто Вона? Захисниця, яка ризикує життям заради Батьківщини, — розмірковує Валерій Залужний. — Волонтерка, яка цілодобово надає безцінну допомогу. Лікарка, яка героїчно рятує життя. Учителька, завдяки якій маленькі українці пам’ятатимуть ДНК нашої нації. А ще — керівниця компанією, спортсменка, юристка, дизайнерка, журналістка чи успішна представниця будь-якої іншої професії. Мати, яка щосекунди просить у Бога захисту для своєї дитини. Дружина, яка чекає вдома. Або яку чекають вдома. Донька, яка пишається батьками, а також стала для них надійною опорою. Щодня ви робите безцінний внесок для нашої перемоги. Кожна на своєму фронті. Вдячний за самовідданість на передовій та надійний тил”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Нагадаємо, що напередодні в застосунку “Дія” більшість з опитанних проголосувала за збереження 8 березня. Перед цим у Верховної Ради  зареєстрували одразу кілька законопроєктів щодо 8 березня. Один із них (№ 9009) пропонує прибрати 8 березня з переліку святкових днів. Депутати зазначають, що це свято було впроваджено “окупаційним московським режимом” за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році.

Напротивагу парламентарі пропонують відзначати “День української жінки” в день народження Лесі Українки — 25 лютого, Шевченків день у день народження Тараса Шевченка 9 березня та День матері у другу неділю травня. Альтернативний законопроєкт № 9009-1 пропонує залишити 8 березня святковим і неробочим днем, але перейменувати його на Міжнародний день захисту прав жінок. Інша ініціатива (№9009-2) пропонує взагалі прибрати з переліку свят 8 березня. У ще одному проєкті (№9009-3) йдеться про те, щоб перейменувати це свято на День весни, а до того ж зробити 6 червня — Днем цвітіння української вишні. 

Разом з тим, експерти проаналізували, що довели під час війни українські жінки.

Бої за Бахмут: загинув ще один комбат

Під час виконання бойового завдання у населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу контрольно-спостережного пункту батальйону загинув командир аеромобільного батальйону майор Луканюк Андрій Валерійович. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на інформацію 80 десантно-штурмової бригади ЗСУ. Життя Героя обірвалось 6 березня.

“34-річний Андрій Луканюк родом із села Годи – Добровідка Коломийського району на Івано-Франківщині, — повідомляють бойові побратими. — З 2013 року брав активну участь у формуванні 3-ої батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2014 року виконував бойові завдання на посаді командира роти. Брав участь у боях за Луганський аеропорт, Дебальцево, Красногорівку, Широкине. У 2022 році майор Андрій Луканюк очолив аеромобільний батальйон 80 окремої десантно-штурмової бригади. Андрій Валерійович був офіцером якого поважали, він був справжнім прикладом військової доблесті та слави. Вимогливий та справедливий”. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Нагадаємо, що вчора у боях за Бахмут загинув інший комбат, Герой України Дмитро Коцюбайло.

Дмитро воював з 18 років у складі ДУК “Правий сектор”, на момент загибелі 27-річний Дмитро Коцюбайло вже керував механізованим батальоном. 

“Сьогодні в бою загинув “Да Вінчі”, Герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість, – Дмитро Коцюбайло. Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат, — відгукнувся напередодні на його загибель президент України Володимир Зеленський. — Загинув в бою під Бахмутом, у бою за Україну. Він із 2014 року захищав нашу незалежність, гідність нашого народу. Один із наймолодших героїв України. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України. Уже понад девʼять років українські герої в жорстоких боях за державу виборюють майбутнє для України. Спокій і відносна безпека в тилових містах – це їхній подвиг”. 

Нагадаємо, що в ООН прокоментували відео розстрілу беззбройного українського військовополоненого.

Яка справжня причина заворушень у Грузії – чому країна обрала шлях загравання з РФ

Грузинська опозиція вийшла на протест проти нового закону “про іноагентів”, ухваленого парламентом у першому читанні і дуже схожого з російським. Поліція розігнала протестувальників, застосувавши водомети та сльозогінний газ. Тим часом президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебуває з візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на скандальний законопроект. А глава європейської дипломатії Жозеп Боррель наголосив, що закон “про іноагентів” несумісний із цінностями Європейського союзу і суперечить вступу до ЄС, курс куди декларувала Грузія. Що відбувається з цією країною, яка раніше випереджала навіть Україну в європейській та євроатлантичній інтеграції? Як події у Грузії можуть розвиватися далі? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“На жаль, нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях. І він, безперечно, ставить під сумнів багато чого, що було досягнуто раніше цією країною. З одного з лідерів руху в ЄС і НАТО (а були роки, коли Грузію ставили нам у приклад у ракурсі цієї інтеграції), вона, на жаль, відкотилася назад. І те, що їй, на відміну від України та Молдови, не надали минулого року статусу кандидата до Євросоюзу, говорить саме за себе”.

Володимир Огризко сподівається, що з поразкою Росії в Україні, після чого в РФ розпочнеться процес саморозпаду та самоліквідації, прокремлівські сили в Грузії також зазнають поразки.

“І цей сумний етап у сучасній історії Грузії стане минулим”, — констатує екс-глава МЗС.

Грузія зараз перебуває в окулярах, що спотворюють геополітичну реальність На думку експерта Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексія Куща, Грузія обрала інший формат забезпечення своїх національних інтересів, аніж це було за президента Саакашвілі. І зараз там утворилася латентна прихована проросійська партія, яка наївно вважає, що безпеку Грузії можна забезпечити шляхом загравання з РФ. Проведенням прихованої проросійської політики. Своєрідна стратегія нинішніх грузинських політичних еліт.

“Україна очікувала від Грузії достатньо серйозної підтримки у ракурсі нинішньої війни з РФ, – зазначає експерт. – Особливо з огляду на те, що Грузія сама постраждала від російської агресії у 2008 році. Але якщо на рівні грузинського народу така підтримка була і є, то на рівні політиків – на жаль… Досить сказати, що Грузія відмовилася повернути в Україну установки “Бук”, які наша країна передала їй 2008-го. Тоді ці установи хоча б частково захистили грузинське небо, збиваючи російські літаки. Могли б краще захистити і українське. Проте офіційний Тбілісі на прохання Києва відповів відмовою”.

Ми бачили також, продовжує Олексій Кущ, неодноразові заяви української влади з приводу того, що Саакашвілі не повинен сидіти у в’язниці, а тим більше зазнавати фактичних тортур. Але й на це нинішнє грузинське керівництво не реагує. І таке його поводження з Саакашвілі – також частина латентної проросійської політики, упевнений експерт.

“Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав грузинську владу проявити милосердя до екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Наприклад, перевести його до клініки України. Якби офіційний Тбілісі дослухався до цієї пропозиції, це могло б зняти напругу в грузинському суспільстві… Грузія зараз перебуває в окулярах, які спотворюють геополітичну реальність. Їй слід зрозуміти, що лише у союзі з Україною та Європою вона може забезпечити свою безпеку. Що політика загравання з агресором може дати короткострокові тактичні результати. Але рано чи пізно РФ, бажаючи посилити свої позиції у Закавказзі, знайде привід розпочати невмотивовану агресію проти Грузії. Якщо, звичайно, раніше не буде розбита в Україні”, – наголошує експерт.

Звичайно, зазначає він, частина грузинського суспільства не сприймає політику нинішнього режиму. Раз у раз спалахують протести. Але, як і скрізь, тут важливим є певний тригер, спусковий гачок.

“Так, в Україні суспільство було незадоволене президентом Януковичем, але тригером стало непідписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та подальший жорсткий розгін першої стадії Євромайдану. Ось і в Грузії – невдоволення визрівало, визрівало, але тригером став закон “про іноагентів”, який, в принципі, копіює російську політику та спрямований на повне згортання реформ. Які проводяться, як правило, за рахунок зовнішніх донорів”, – акцентує Олексій Кущ.

Ситуація, за його словами, дивовижна. Усі грузинські реформи, зокрема часів Саакашвілі, ґрунтувалися на тому, що Грузія під них отримувала фінансову підтримку, порівнянну з доходами держбюджету за рік-два.

“Тому закон “про іноагентів” саме в цій країні виглядає карикатурно. Адже, виходить, тоді всю країну потрібно визнати законом “іноагентом”, у тому числі на рівні державного апарату, – пояснює експерт. – Тому, звичайно, такий непродуманий крок парламенту став своєрідним тригером. Суспільство побачило у цьому серйозний відкат назад. Президент Грузії дала зрозуміти, що ветує закон. Але чаша терпіння, на мою думку, вже переповнена. Прогнозую, що в Грузії найближчим часом наростатимуть протести, громадський опір проросійському курсу. Швидше за все, справа закінчиться достроковими виборами та зміною нинішніх політеліт”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у США намагалися зірвати резолюцію на підтримку України.

В Україну незабаром надійде 21 танк Leopard

18 німецьких танків Leopard-2A6 і 3 португальські танки прибудуть в Україну до кінця березня. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на на слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса.

За його словами, танки прибудуть до країни разом із навченими екіпажами, а потім можуть бути перекинуті на фронт. Про це Пісторіус заявив у кулуарах зустрічі ЄС з оборони, повідомляє dpa.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Нагадаємо, що сьогодні у Швеції відбувається неформальна зустріч голів оборонних відомств країн ЄС, на якій присутній і міністр оборони України Олексій Рєзніков.

Серед іншого Олексій Рєзніков також заявив, що про пріоритети у зброї України.

“Наш пріоритет номер один — це системи ППО, а також боєприпаси, боєприпаси і ще раз боєприпаси”, — сказав Резніков. 

А в США намагалися зірвати голосування у підтримку України. 

Тим часом, в Україні загинув легендарний комбат – Дмитро Коцюбайло. Він воював з 2014 року,  загинув в бою під Бахмутом. Більш відомий під псевдо “Да Вінчі” Дмитро воював з 18 років у складі ДУК “Правий сектор”, на момент загибелі 27-річний Дмитро Коцюбайло вже керував механізованим батальоном. 

“Сьогодні в бою загинув “Да Вінчі”, герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість, – Дмитро Коцюбайло. Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат, — відгукнувся напередодні на його загибель президент України Володимир Зеленський. — Загинув в бою під Бахмутом, у бою за Україну. Він із 2014 року захищав нашу незалежність, гідність нашого народу. Один із наймолодших героїв України. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України. Уже понад девʼять років українські герої в жорстоких боях за державу виборюють майбутнє для України. Спокій і відносна безпека в тилових містах – це їхній подвиг”. 

8 березня в Україні: що вже довели українські жінки – як проявили себе під час війни

Сьогодні відзначається 8 березня – Міжнародний жіночий день, який залишається в Україні вихідним. Як українські жінки перетворюють країну та перетворюються разом із нею, зокрема в ракурсі відбиття російської агресії? Чому українки куди більш волелюбні та активні, ніж багато інших представниць прекрасної половини людства на пострадянському просторі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Наші іноземні колеги були вражені самовідданістю українок у найважчий період безперервних ракетних атак Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Дух волелюбності закладено у нашому генетичному коді. Можливо, тому сьогодні весь цивілізований світ щиро захоплюється активністю та громадянською позицією українських жінок. Їхні лідерські якості, завзятість та цілеспрямованість – один із ключових факторів сталого опору”.

Буквально днями, продовжує нардеп, з ініціативи USAID у Києві відбулася конференція щодо ролі жінок у підтримці функціонування енергосектору України.

“Наші іноземні колеги були вражені самовідданістю українок у найважчий період безперервних ракетних атак. Багато жінок-енергетики загинули прямо на робочих місцях, під час виїздів на ремонтні роботи, залишивши за собою велику спадщину та добру пам’ять. Багато українських жінок виявилися здатними на неймовірний подвиг, хоча до війни жили звичайним спокійним життям. Сила українок – здатність максимально швидко адаптуватися до викликів та складнощів. Безкорисливий порив прийти один одному на допомогу – те, що у найскладніший період війни об’єднує та допомагає не падати духом, долати будь-які труднощі”, – констатує Вікторія Гриб.

Ми бачимо, що у протистоянні російської агресії знову, як і в інших сферах, розкривається потенціал українських жінок Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян наголошує, що російська інтервенція, окупація частини українських територій, поставила екзистенційне питання щодо існування самої української держави та нації. Незалежно від статі, релігійних уподобань тощо. І українське суспільство, наголошує експерт, демонструє тут небувалий рівень згуртованості, що дивує як усередині, так і зовні.

“Зокрема, ми бачимо, що у протистоянні російській агресії знову, як і в інших сферах, розкривається потенціал українських жінок, – зазначає Олег Саакян. – На українській території на продовження століть і навіть тисячоліть жінки в обороні, у розвитку держави грали одну з провідних ролей. Хто з цим не згоден, може посперечатися з Гомером, який описував амазонок із берегів українського Приазов’я. Або з навчальними закладами (зокрема для дівчаток, дівчат, жінок) за часів Русі. Або з розігнаними імператрицею Катериною “бродячими вчителями”, які ходили українськими хуторами та навчали як хлопчиків, так і дівчаток”.

В Україні, за словами політолога, все ще існує низка ґендерно-мотивованих стереотипів, які не дають повною мірою сказати, що жінки та чоловіки в українському суспільстві мають рівні можливості. Причому це стереотипи, що дискримінують як жінок, так і чоловіків.

“Але, на щастя, – робить висновок експерт, – незважаючи на жах, який вкотре прийшов до нас з боку Росії, сфера оборони демонструє, що і готовність українських жінок захищати країну, і прийняття цього нашим суспільством, в Україні набагато прогресивніше, ніж у багатьох наших сусідів – як на сході, так і на заході”.

Українські жінки, як повноцінні особи, готові відстоювати свої права, боротися за них – на всіх фронтахЗасновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк поділилася такою думкою:

“Я вважаю, що цей день не слід асоціювати лише з Кларою Цеткіною. Задовго до неї жінки виборювали свої права, зокрема в Україні. Тим більше, що 8 березня – день, який втілив у собі не лише ці акценти, а й гімн жіночності”.

За словами Ганни Крисюк, українські жінки, як повноцінні особи, готові відстоювати свої права, боротися за них – на всіх фронтах. І економічному, і політичному, і дипломатичному, і інформаційному, і власне військовому.

“Не секрет, що зі зброєю в руках російській агресії протистоїть чимало українок. Які при всьому цьому залишаються неймовірно жіночними, — підкреслює експерт. – Українки дуже багато пережили останнім часом. І жінки-воїни, і жінки-волонтери, і ті, хто працює у тилу, наближаючи нашу спільну Перемогу. Не дивно, що вони, як і вся українська нація стали символом стійкості, сили, свободи”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — голова Луганської ОВА Сергій Гайдай розповів, що задумав ворог у Луганській області – чому вирішив відійти.