У Швейцарії дали остаточну відповідь на пропозицію щодо реекспорту зброї в Україну

Рада кантонів – верхня палата парламенту Швейцарії – після багатогодинних дебатів відхилила клопотання дозволити реекспорт зброї, яка передбачала б передачу Києву озброєння, яке було зроблено у Швейцарії. Про це повідомляє видання “Коментарі” з посиланням на сайт парламенту.

У пропозиції, яку висунув представник лібералів Тьєррі Буркарт, передбачалося скасування заборони реекспорту військового обладнання до країн, які “віддані швейцарським цінностям і мають режим експортного контролю, який можна порівняти зі швейцарським”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Буркарт, представляючи резолюцію, навів такі країни, як Німеччина, Іспанія та Данія – вони вже зверталися до Швейцарії за дозволом на реекспорт та отримали негативну відповідь. Західні країни-партнери Берна роздратовані такою позицією, додав парламентарій.

Більшість членів Комісії з питань безпеки Ради кантонів рекомендували проголосувати проти пропозиції Буркарта. Вони пояснили це тим, що вважають за краще приймати необхідні поправки до законодавства через парламентську ініціативу.

Крім того, деякі члени Ради кантонів висловили принципову опозицію питанню зняття заборони на реекспорт, оскільки бачили у цьому загрозу репутації Швейцарії як нейтральної держави-посередника.

Зрештою, проти клопотання Буркарта проголосували 23 парламентарі, за висловилися 18 і ще двоє утрималися.

Нагадаємо, що Німеччина попросила Швейцарію продати їй частину своїх законсервованих танків Leopard 2 у рамках угоди, яка може дозволити Берліну та іншим союзникам збільшити військову допомогу Україні.

Зазначимо, що раніше ми повідомляли, що Швейцарія може дозволити реекспорт озброєння в Україну.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому росіяни поспішають із настанням до квітня – яке зараз стоїть завдання перед ЗСУ.

Також видання “Коментарі” повідомляло — Росія збирається головувати в Раді безпеки ООН: Україна зробила термінову заяву.

РФ зазнає стратегічної поразки в боях на сході та півдні України: у Держдепі зробили заяву

Запеклі бої на сході та півдні України найближчим часом не припиняться, але їхній підсумок для Росії вкрай сумний, бо країна-агресор зазнає стратегічної поразки у тій війні, яку сама ж і розв’язала. Як передає “Коментарі”, про це під час брифінгу заявив представник Держдепартаменту США Нед Прайс.

“Ми чітко заявляли, що попереду будуть важкі дні та протистояння. І хоча протягом зимових місяців воно дещо знизилося, бої все ж таки продовжуються, особливо на сході і на півдні”, – заявив Прайс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

За його словами, подібна динаміка бойових дій триватиме протягом певного часу.

Представник Держдепу також наголосив, що Бахмут, навколо якого зараз йдуть запеклі бої, не має для армії РФ великого стратегічного значення щодо оперативної обстановки. Але окупанти все одно прагнуть його захопити, тому що не мають інших варіантів, щоб досягти хоч якихось видимих досягнень у війні.

“Було чітко зрозуміло з першої години вторгнення Росії в Україну, що якби це не закінчилося, це завершиться стратегічним провалом Росії”, — додав Прайс.

Раніше стало відомо, що Росія втратила у боях за Бахмут уп’ятеро більше солдатів, ніж Україна. На кожного українського військового, який загинув під час захисту Бахмута, окупанти втратили щонайменше п’ять осіб.

Нагадаємо, 5 березня командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський відвідав позиції українських військових у Бахмуті. За його словами, бої за Бахмут досягли найвищого рівня напруги.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому росіяни поспішають із настанням до квітня – яке зараз стоїть завдання перед ЗСУ.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у Маріуполі водії автобусів влаштували страйк: яка причина.

Чому Кремль досі не отримав балістичних ракет від Ірану – хто чи що стримує

Видання Financial Times стверджує, що Іран готовий до співпраці з російською федерацією і не проти продати балістичні ракети, проте Кремль нібито вагається, побоюючись, що тоді США погодяться надати Україні довгоочікувані ракети ATACMS, які дозволяють завдавати удару на відстань до 300 км. Експерти проаналізували цю інформацію спеціально для видання “Коментарі”.

Тегеран чудово розуміє, що “друга у світі” рашистська армія наближається до точки, коли з неї сміятиметься вже весь світ Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан вважає, що в перші місяці війни Україна фактично програла росіянам “битву за Іран”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“На думку окремих експертів з огляду на позитивну динаміку розвитку торговельно-економічних зв’язків між Україною та Іраном, у нас був реальний шанс отримати військову допомогу від іранців. І це відповідало б національним інтересам обох сторін. У той же час, через певні суб’єктивні чинники, цей шанс було втрачено. У конкретних причинах, можливо, доведеться розбиратися відповідним структурам по завершенню війни. При цьому ані Україна, ані Іран не пішли на повний розрив відносин, – зазначає Вадим Трюхан. – Україна не розірвала дипломатичні відносини, хоча відповідне подання міністра закордонних справ Кулеби вже кілька місяців припадає пилом на Банковій. Іран не голосує в унісон з нацистською росією в рамках ООН. Більше того, незважаючи на те, що інформація про можливість надання більшої кількості дронів, а також балістичних ракет, циркулює вже тривалий час, до практичних кроків у цьому напрямку Тегеран не вдається. А те, що рашисти в обмеженій кількості іноді все ще використовують іранські дрони, свідчить швидше про бажання іранців нагадувати про себе. Вони начебто запрошують Україну та Захід до серйозної розмови про майбутнє”.

У свою чергу, росія, будучи через хворобливі санкції обмеженою в здібностях поповнювати ракетний запас за рахунок власного виробництва, дуже потребує зовнішніх постачань, підкреслює експерт.

“Загальновідомо, – продовжує він, – що рашистські емісари нишпорять по світу, сподіваючись закупити хоч щось. Поки що безуспішно. Отже, навряд чи варто говорити, начебто рашисти чогось там побоюються. Усі можливі та неможливі “червоні лінії”, крім застосування ядерної зброї, вони давно перейшли. За поребриком чудово розуміють, що вони мають дві опції дій – “або в РАГС, або до прокурора”. Точніше, – або домогтися капітуляції України (і під шум якоїсь угоди із Заходом), або відповідати за все, насамперед за військові злочини, у суді. Для першої настройки власних сил не вистачає. А йти на другу – немає бажання. Так що путін і Ко і далі намагатимуться піднімати ставки, сподіваючись збільшити свої військові здібності всіма доступними їм способами – скрізь, у тому числі за рахунок Ірану”.

Питання лише в тому, зазначає Вадим Трюхан, чи вдасться Україні та Заходу переконати Іран, використовуючи метод батога та пряника, не кидатись у прірву вниз головою. Плюс – є фактор ЗСУ.

“Тегеран чудово розуміє, що “друга у світі” рашистська армія наближається до точки, коли з неї сміятиметься вже весь світ. А бути в компанії з клоунами іранським аятолам навряд чи личить, — пояснює експерт. – І судячи з того, що іранці досі ведуть себе досить стримано, рятувати вже потопаючих рашистів, вони не мають особливого бажання. Принаймні станом на даний момент”.

Чинники поставок-непоставок тих чи інших видів озброєння, більш комплексні, ніж страх РФ збільшення оборонної могутності України за рахунок тих же ATACMS Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії “Національна платформа” Катерина Одарченко розмірковує так:

“Всі розуміють, що Іран співпрацює з РФ – постачає дрони, інше озброєння. Обидві країни під потужними санкціями, обидві виступають проти Західного світу”.

При цьому, зазначає експерт, фактори постачання-не постачання тих чи інших видів озброєння (як у Росію, так і в Україну), більш комплексні, ніж, припустимо, страх РФ збільшення оборонної могутності України за рахунок тих же ATACMS. Або побоювання того ж Заходу, що це призведе до ескалації.

“Багато тут зав’язано на власних можливостях випускати ті ж ракети, на необхідності синхронізації поставок (між США та європейськими союзниками). Україна вже споживає більше оборонної продукції, ніж виробляють ті самі Штати. Плюс – у кожній країні є внутрішня дискусія щодо рівня підтримки України у боротьбі проти РФ. Це також необхідно враховувати”, – впевнена Катерина Одарченко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому росіяни поспішають із настанням до квітня – яке зараз стоїть завдання перед ЗСУ.

Зеленський і Залужний сперечаються через Бахмут

Між Володимиром Зеленським і генералом Валерієм Залужним виникла суперечка через бойові дії під Бахмутом. Президент України і головнокомандувач Збройних сил України мали принципово різні погляди на те, як армія має діяти армія в місті-фортеці.

Про це повідомляє німецьке видання Bild.

Як повідомляє видання Bild між українськими діячами виникла суперечка через військову тактику у Бахмуті. Валерій Залужний рекомендував Зеленському вивести українські війська з Бахмута, проте вони досі залишаються на позиціях. Залужний намагається перемогти російські сили, проте турбується про своїх солдатів, які гинуть. Німецьке видання вважає, що позицію Залужного поділяє більшість солдатів, які воюють у Бахмуті, адже місто не має стратегічного значення.

“Переважна більшість солдатів у Бахмуті не розуміють, чому місто утримують”, — розповідає український військовий аналітик виданню Bild, який вирішив залишитись анонімним.
За інформацією Bild інша сторона аргументує, що ЗСУ мають залишатись у Бахмуті, інакше подібні бої будуть поблизу інших міст на сході України. Окрім того, у Бахмуті гине велика кількість особового складу росіян.
“Ми вбиваємо їх у співвідношенні 1:7 – це єдина військова причина тримати Бахмут. Але війська мали бути виведені три тижні тому, коли росіяни взяли Красну Гору”, — розповідає інший військовий радник.

Рашисти про українську оборону Бахмута: від “перемоги” до “зради”

За даними українського журналіста Юрія Бутусова, українські захисники Бахмута відійшли за річку Бахмутку, закріпившись у центральній та західній частині міста. Противник, за його даними, контролює східну частину міста. Під час сьогоднішнього засідання Ставки, скликаної Володимиром Зеленським, і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, і командувач Сухопутними військами Олександр Сирський висловилися за продовження оборони міста.

Керівник Пентагону також зазначив, що не вважає стратегічним програшем можливий відступ українських захисників із міста.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Свою думку про хід та наслідки захисту міста висловили українські експерти.

Як оцінює перебіг битви за Бахмут противник? Рашисти розділилися у оцінках.

Так кремлівський політолог Марков заливається дифірамбами Пригожину та його ПВК “Вагнер”, розповідаючи про “великі втрати ЗСУ”:

“Найпопулярніший західний міф — що Вагнер наступає в Бахмуті, тому що буквально завалює позиції української армії тілами зеків, йдуть живими хвилями одна за одною. Усе це брехня, — стверджує Марков. — Це продовження старого міфу про те, що “Червона Армія виграла війну у культурного цивілізованого Вермахту, по-азіатськи завалюючи трупами позиції Вермахта”. Це була брехня тоді. За удари в лоба з великими втратами в Червоній армії командирів знімали з посади і віддавали під трибунал. Це брехня і зараз. Для Пригожина бійці Вагнера не “м’ясо”, а бізнес-ресурс. Адже він же бізнесмен. Тому наступ Вагнера йде дуже технологічно штурмовими групами. І втрати ЗСУ в обороні вищі за втрати Вагнера в наступі”.

Насправді, раніше сам Пригожин публікував фото із десятками трупів вагнерівців, знищених українськими захисниками.

А ось колишній лідер сепаратистів “ДНР” Ігор Стрєлков, який останнім часом критикує Кремль, наводить слова рашиста Андрія Морозова, на прізвисько “Мурз”. Той упевнений, що стратегічно Україна виграє битву за Бахмут, “обмінюючи” втрати особового складу на час. Останнє, припускає рашист, Україна використає для підготовки якісного резерву – виучування нових частин, формування бронетанкового кулака. Їх, припускає противник, Україна введе в дію на запорізькій чи донецькій ділянці фронту, коли наступальний тиск російських частин ослабне через втрати під Бахмутом. При цьому може повторитись сценарій Харківського наступу, коли українські частини прорвали ослаблений російський фронт.

“Що означатиме зараз взяття Артемівська? Те, що противник вважає вичерпаним оборонний потенціал цього району, — пише рашист. — Командування ЗСУ не влаштовує співвідношення втрат наступаючих і обороняючих, і воно, цілком можливо, справді вже виводить із міста найбільш цінні частини, цінні кадри. Завдання яких — дати привестися до ладу і стати на нові позиції нових оборонних ліній тим, хто далі буде потрошити чергових “штурмуючих”. Росія отримає руїни міста та його околиць, море піару та переможних реляцій. А потім почнеться бойове застосування ЗСУшниками тих резервів, які вони накопичували весь той час, поки ми свої резерви, погано підготовлені і керовані, витрачали в “штурмах” на фронті від Вугледару до Кремінної. Весь той час, поки ЗС РФ воювали минулого літа, восени та взимку за допомогою “барсів”, “ахматів” і різних ЧВКашників, ЗСУ навчалися повноцінно воювати “великими батальйонами”, бригадами, а потім і корпусами, які вони зараз створюють у тилу і обкатують за час, який їм купила оборона Артемівська”.