Більшість українців проголосували за збереження 8 березня

З понад 2,1 млн українців, які взяли участь в опитуванні про 8 березня в додатку Дія, за те, щоб залишити 8 березня вихідним проголосували понад 1,3 млн. громадян. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова.

“Неймовірний результат. Наш рекорд. Більшість проголосувала за те, щоб залишити 8 березня вихідним — 1,3 млн+ голосів. Вдячний усім, хто голосує і допомагає нам будувати електронну демократію, — написав у своєму телеграм-каналі Михайло Федоров. — Робимо все, щоб держава враховувала думку кожного українця. До речі, долучайтеся до дерусифікації назви Південно-Західної залізниці. Вибирайте нову назву в Дії, якщо ще не встигли цього зробити”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Тим часом міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко у Telegram-каналі зазначив, що результати голосування будуть враховані у парламенті перед ухваленням законопроєкту про 8 березня.

Опитування тривало з 28 лютого до 6 березня.

У Верховній Раді зареєстрували цього року одразу кілька законопроєктів щодо 8 березня. Один із них (№ 9009) пропонує прибрати 8 березня з переліку святкових днів. Депутати зазначають, що це свято було впроваджено “окупаційним московським режимом” за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році. Напротивагу парламентарі пропонують відзначати “День української жінки” в день народження Лесі Українки — 25 лютого, Шевченків день у день народження Тараса Шевченка 9 березня та День матері у другу неділю травня. Альтернативний законопроєкт № 9009-1 пропонує залишити 8 березня святковим і неробочим днем, але перейменувати його на Міжнародний день захисту прав жінок. Інша ініціатива (№9009-2) пропонує взагалі прибрати з переліку свят 8 березня. У ще одному проєкті (№9009-3) йдеться про те, щоб перейменувати це свято на День весни, а до того ж зробити 6 червня — Днем цвітіння української вишні.

Нагадаємо, що під час проведення опитування також визначено, як українці ставляться до обсягів західної збройної підтримки, можливого розпаду Росії та перспектив поверненя Криму в 2023 році.

Головні висновки битви за Бахмут: чому завдання вже виконане – чого варто чекати далі

Битва за Бахмут продовжує залишатися топ-темою для обговорення. За словами українського журналіста, головного редактора сайту Цензор.нет Юрія Бутусова, центр міста контролюють ЗСУ, а східна частина вже захоплена росіянами. Важливість цієї битви та її ймовірні наслідки видання “Коментарі” обговорило з експертами.

Битва за Бахмут для України – це можливість відвести загрозу від міст Донбасу на захід від фронту Народний депутат України ІХ скликання, екс-гендиректор Авдіївського коксохімічного заводу Муса Магомедов пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Коли Путін у лютому минулого року віддавав своїй армії злочинний наказ атакувати Україну, він навряд чи міг припустити, що невелике українське містечко Бахмут, розташоване на півночі Донецької області, стане для нього символом безчестя та надзвичайно болісним ляпасом. Немає нічого доблесного в тому, щоб завалити українську землю трупами десятків тисяч зеків і зруйнувати вщент раніше квітуче місто”.

За словами нардепа, українські захисники на межі своїх фізичних можливостей ведуть болісні та важкі бої, обороняючи кожну вулицю та проспект, будови та будинки.

“Храбрость, сила та стійкість наших солдатів викликає одночасно гордість і захоплення. Але ціна битви за Бахмут непомірно висока. Ми зазнаємо відчутних втрат. Проблема в тому, що, захопивши та знищивши місто, Путін не зупиниться. Тому, – наголошує Муса Магомедов, – битва за Бахмут для України – це можливість відвести загрозу від міст Донбасу на захід від фронту та виграти час для підготовки анонсованого контрнаступу. Для росіян, навпаки, битва за Бахмут – це дивовижне приниження, коли поставлені цілі нівельовані кількістю витрачених на їхнє досягнення життів і ресурсів”.

Навіть у разі відступу ЗСУ, Бахмут своє завдання вже перевиконав – у рамках “перемелювання” сил та засобів противника Політолог Дмитро Воронков наголошує, що сам по собі Бахмут у військовому сенсі стратегічного значення не має. І про це говорили багато військових аналітиків. Але це місто має серйозне тактичне значення, суть якого – виснаження російської армії.

“Так це раніше було в районі тих самих Сєвєродонецька, Соледара, – нагадує експерт. – Росіяни просуваються вперед на лічені сотні метрів, зазнаючи при цьому колосальних втрат. У результаті це призводить до того, що наступ “орків” захлинається. Якби просування вперед давалося супротивникові легше, лінія фронту була б значно масштабнішою, а тимчасово окупованих територій – значно більше. Але обороняючи ті чи інші міста, які стали справжніми фортецями, ЗСУ значно скорочують наступальний потенціал росіян. І з цього погляду той самий Бахмут має дуже велике значення”.

Щодо перспектив, то на даний момент Бахмут, зазначає Дмитро Воронков, не перебуває в оточенні. Але вже вималювалися певні “кліщі”, які окупанти хотіли б перетворити на “котел”. У той же час, продовжує експерт, днями представники Міноборони України запевнили, що зберігається можливість підвозити захисникам Бахмуту провізію, боєприпаси тощо.

“Тобто логістика дозволяє, у разі потреби, вивести з цього міста наших військовослужбовців – якщо ситуація стане критичною. Думаю, якщо заради збереження життя наших військових знадобиться тактичний відступ на заздалегідь підготовлені позиції, така команда від Генштабу надійде. Але навіть у разі такого відступу Бахмут своє завдання вже перевиконав – у рамках “перемелювання” сил і засобів противника, виснажуючи окупаційну армію і даючи ЗСУ накопичити міць для контрнаступальних дій”, – констатує Дмитро Воронков.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що може означати вихід ЗСУ з Бахмута — чи це буде перемогою для РФ.

Шмигаль назвав ім’я нового директора НАБУ

Уряд 6 березня призначив нового директора Національного антикорупційного бюро. Ним став Семен Кривоніс. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на трансляцію засідання уряду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Щойно на позачерговому засіданні призначили керівником бюро Семена Кривоноса. Цьому процесу передував прозорий конкурс, за підсумками якого комісія, яка, зокрема, складалася і з міжнародних партнерів, визначила трьох кандидатів на посаду директора НАБУ”, — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Слід зазначити, що спочатку прем’єр вніс кандидатуру Кривоноса на посаду директора НАБУ, а після чого його призначення підтримав уряд.

При цьому два інші фіналісти конкурсу Сергій Гупяк та Роман Осипчук також без роботи в НАБУ не залишаться. У Кабміні запропонували призначити конкурсантів на керівні посади НАБУ.

Зазначимо, раніше видання “Коментарі” повідомляло про те, що стали відомі три переможці конкурсу на директора НАБУ, а також докладно повідомляло інформацію про претендентів.

Читайте також на порталі “Коментарі” — прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив 4 березня, що уряд затвердив Державну антикорупційну програму, яка є ключовим інструментом реалізації Антикорупційної стратегії 2021-2025. За його словами, документ відкритий для пропозицій та доповнень. Крім того, сьогодні Комісія визначила та подала до КМУ свої пропозиції щодо трьох фіналістів відбору на обіймання посади директора НАБУ, тому уряд на найближчому засіданні затвердить відповідну кандидатуру. Про що говорять такі заяви голови Кабміну? Чому робляться у вихідний? Які перспективи України у боротьбі з корупцією? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

До зброї: українці впевнені, що Захід міг би робити більше для оборони країни

Майже 52% українських громадян вважають, що західні союзники України єдині в своєму бажанні підтримки України. Про це свідчать останні опитування громадської думки, здійснені компанією “Active Group”, повідомляють “Коментарі”. При цьому, 18,2% впевнені в цьому однозначно, а ще 43,7% відповідають на це питання “скоріше так”.

Загалом, за останні місяці — з листопада 2022-го по березень 2023-го — вневненність українських громадян у єдності Заходу зменшилась, оскільки ще в листопаді у єдиному бажанні союзників підтримувати нашу країну були впевнені 56,6% опитанних. При цьому відсоток впевнених у однозначній підтримці був 22,4%, тоді як у березні вже 18,2%.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Але треба відзначити, що хоч відбулось невелике зменшення однозначно впевнених, спостерігається зростання серед тих, хто каже дещо неоднозначне “скоріше так” на питання про єдність Заходу у підтримці України — з 34,2% у листопаді до 43,7% у березні.

За рахунок чого відбувся приплив в останній графі отпитування?

Скоріш за все, за рахунок тих, хто в минулому році однозначно не вірив в єдність Заходу щодо підтримки України. Таких стало на 5% менше — їх доля стрімко впала з 9,9% у листопаді до 4,6% у березні. А також тих, хто не міг визначитися у листопаді — з 16,2%  у 2022 році до 14,9% в березні 2023-го впала доля тих, хто під час опитування обрав графу “важко відповісти”.

А ось доля тих, хто відповів “скоріше, ні” лишилась майже незмінною — 17,3% у листопаді 2022-го і 18,5% у березні 2023 року.

На більш конкретне питання щодо достатності збройної підтримки Заходом спостерігається більша єдність суспільства — українці впевнені, що вона недостатня. Так, 63,3% громадян впевнені, що  Захід здійснює збройну підтримку, але робить це недостатнє. Ще 54,8% — що Україна отримує економічне сприяння, але дещо недостатнє.

Лише 6,4% українців впевнені, що Україна отримує вичерпний запас зброї від Заходу, а 24,5% говорять про однозначну недостатність кількість західної зброї.

Окрім того, стало відомо, що думають українці про розпад Росії та можливе повернення Криму в 2023 році.

Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology” методом самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 та більше років. Вибірка анкет: 600 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період зброру даних — 4 березня 2023 року.

Очікування українців: Чи поверне Україна Крим у 2023 році

Росія анексувала Крим у 2014 році відправивши “зелених
чоловічків”, які захопили адміністративні будівлі на півострові. Після
повномасштабного вторгнення РФ, Україна змогла вистояти та перейти в
контрнаступ. Тепер українські політики включно з Володимиром Зеленським
стверджують, що Україна має повернути свої території у кордонах 1991 року. Active
Group провела дослідження та запитала українців, чи вдасться повернути Крим
Україні. Про результати опитування повідомляє портал “Коментарі” з
посиланням на дослідження компанії Active Group.

Російська Федерація захопила Крим, а потім провела незаконний
референдум, де намалювала результати, що нібито більшість жителів півострова
проголосували за входження в склад РФ. Через 8 років подібні фіктивні
референдуми були проведенні і в інших тимчасово окупованих областях України,
які більшість країн світу не визнають.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Згідно з дослідженнями Active Group більшість українців очікують,
що Крим повернеться до України в найближчій перспективі – 54,5%. Те, що Крим
стане частиною України в далекому майбутньому проголосувало 33,8% українців.
Думку, що Крим залишиться у складі РФ підтримує 3,1% опитаних. Слід зазначити, що у грудні тільки 4,3% українців вважали визволення Криму можливим у найближчій перспективі.

Більшість українців вважає, що Крим повернуть через важкі
бої – 48,8%. 32,1% опитаних обрали варіант, що півострів вдасться повернути без
значного опору, а 7,9% обрали варіант, що Крим може бути звільнений без
бою.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв скільки необхідно часу для навчання мобілізованих перед відправленням у зону бойових дій.

Також “Коментарі” писали про те, чи підтримують українці перейменування Росії на Московію.