УПЦ-ПЦУ: єдиний храм Московского патріархату на Львівщині переходить до ПЦУ

У Львові парафіяни Свято-Георгіївського кафедрального собору УПЦ МП ухвалюють рішення про перехід до Православної церкви України. Про це повідомляють “Коментарі”.

“Церква на вулиці Тараса Бобанича у Львові. Зараз у храмі ставлять остаточну крапку в існуванні тут так званого московського патріархату. Парафіяни ухвалюють рішення про перехід у ПЦУ. Сподіваюся, вже найближчим часом ця церква стане Гарнізонним храмом ПЦУ”, — написав в телеграмі голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

За словами заступника голови Львівської облради Юрія Холода, відтепер храм називатиметься на честь Святого Юрія Переможця.

Разом з тим, раніше міський голова Львова Андрій Садовий казав, що існують проблеми з передачею майна.

“Майно належить релігійній громаді, яка на словах відрікається від МП. Тому тут є два варіанти: офіційно стати Українською церквою, або ж пройти процес націоналізації. Всі необхідні для цього документи вже підготовлено”, — підкреслив Садовий.

Наріжний камінь цього храму  закладено ще 1 листопада 1897 року. До Першої світової війни в громаді храму переважали москвофіли. Богослужіння звершувалися церковно-слов’янською і румунською мовами. З початком Першої світової війни церкву закрили. За російської окупації Львова храм діяв, однак, після повернення австрійців знову був закритим. Богослужіння відновилися лише в листопаді 1918 року після розпаду Австро-Угорщини. 1923 року польський уряд передав храм Румунській православній церкві, а після кількох процесів 1930 року судовим рішенням над храмом визнано верховенство Польської православної церкви. Після Першої світової війни серед парафіян почали переважати українці. Зокрема, до них належали емігранти зі Східної України, а також вихідці з Волині, що відбували у Львові військову службу. Богослужіння відправлялись церковнослов’янською мовою, а від 1937 року двічі на місяць — й українською.

Під час першої радянської окупації у 1939—1941 роках церква перебувала під управлінням новоутвореного Екзархату західних областей України та Білорусі в складі Російської православної церкви.

Після завоювання Галичини Третім Рейхом і її приєднання до Генеральної губернії, парафія знов увійшла до складу Польської православної церкви, будучи підпорядкованою архієпископу Краківському, Лемківському і Львівському.

У 1945 році церква знову була підпорядкована Українському екзархату РПЦ.

Тим часом, у Росії нова найпопулярніша валюта — і це вже не долар. Китай заявив про невизнання Криму та Донбасу російськими. А в Україні, за офіційними даними, знизилась кількість курців.

Чого добивається Кремль, розміщуючи ядерну зброю в Білорусі – чи реальна загроза для світу

Частина штурмової авіації Республіки Білорусь (РБ) отримала здатність завдавати ударів ядерною зброєю, а з 3 квітня на одному з російських полігонів розпочали навчання білоруським розрахункам порядку застосування “Іскандер-М”. Про це заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Схоже, Кремль насправді вирішив розпочати поширення ядерного озброєння. Експерти проаналізували те, що відбувається, спеціально для видання “Коментарі”.

Передача Кремлем ядерної зброї та засобів доставки Білорусі – це підвищення ставок у спробах домогтися переговорів із Заходом Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов розмірковує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Загроза ядерної ескалації – єдиний аргумент Кремля, що залишився. Російська армія не може здобути перемоги на полі бою. Російські спецслужби провалили оцінку ситуації в Україні перед війною та продемонстрували нездатність реалізувати політичні операції стратегічного рівня. Росія також програла війну смислів, і тепер сприймається як країна-агресор, яка несе лише небезпеку для оточуючих”.

У цій ситуації, пояснює експерт, передача Кремлем ядерної зброї та засобів доставки Білорусі – це підняття ставок у спробах досягти переговорів із Заходом. Таким же підняттям ставок, наголошує він, стало призупинення РФ дії Договору про стратегічні наступальні озброєння. Хоча сама угода не передбачає механізму тимчасового призупинення, цей крок позбавив можливості міжнародного моніторингу за переміщенням боєголовок.

“Подібні дії російського керівництва збільшують ризик застосування ядерної зброї. Це може стати наслідком неадекватної реакції на програш у війні звичайними видами озброєння, так і ексцесом виконавця або людської помилки. Будь-яке застосування ядерної зброї – це катастрофа світової системи глобальної безпеки. У цій системі ядерна зброя існує лише як інструмент стримування, застосування якої навіть у теорії розглядалося лише для захисту власної території. У разі завдання ядерного удару з території Білорусі саме по місцях базування, будуть зроблені удари у відповідь з боку союзників (це передбачають доктрини більшості армій світу). У такій ситуації російське керівництво просто “підставляє” Білорусь. Реальне рішення про ядерний удар прийматимуть у Кремлі, але відповідальність за це можуть перевести на Лукашенка та його генералів”, – вважає Ігор Попов.

Але є, на його думку, інший варіант розвитку подій.

Нерозповсюдження ядерної зброї є найважливішим елементом глобальної безпеки, нагадує експерт. І Росія може просто намагатись розіграти “білоруську карту” у вигляді додаткового козиря на переговорах із Заходом.

“У разі досягнення проміжних домовленостей, відмову РФ від розміщення ядерних зарядів у РБ можуть намагатися видати за поступку, щоб просити про якісь компроміси з боку Заходу, – пояснює Ігор Попов. – Але всі ці ігри лише переконують цивілізований світ, що у перспективі глобальною вимогою до Росії має стати встановлення міжнародного контролю хоч би за її стратегічним ядерним арсеналом. Неадекватність російського керівництва несе надто великі ризики для всього світу, і для запобігання цим ризикам необхідна ядерна розрядка. Залишається сподіватись, що приводом для операції “денуклеарізація” не стане реальний обмін ядерними ударами”.

Донедавна стратегічну ядерну стабільність визначало два фактори Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков зупинився на технічній складовій ядерних ігор Кремля.

“Після припинення дії домовленостей про стратегічну ядерну стабільність між США та РФ, виходів із усіх угод, які визначали цю сферу діяльності, бюлетень учених-атомників, який веде університет Чикаго, зафіксував переведення годинника судного дня на 90 секунд до години “Х”. Це серйозні науковці, лауреати нобелівської премії. І вони розуміють загрозу”, – наголошує експерт.

За його словами, донедавна стратегічну ядерну стабільність визначало два фактори: стратегічні ядерні озброєння та протиракетна оборона. Але у зв’язку з геополітичною ситуацією, що склалася зараз, військово-політичне керівництво РФ вирішило розмістити тактичну ядерну зброю (ТЯЗ) на території Республіки Білорусь (РБ) – країни-союзника.

“Ще кілька місяців тому було заявлено, що почалося переобладнання літаків-штурмовиків Су-25 в носіїв ядерної зброї. Плюс – підготовка місць для зберігання (арсенали, РТБ – ракетно-технічні бази) ядерних боєприпасів. Враховуючи, що Білорусь після розвалу СРСР погодилася відмовитися від ядерної зброї (як Казахстан та Україна), її з її території було вивезено. Але місця зберігання залишились. Зараз, мабуть, ці РТБ відновлюються. Тобто їх не будують з нуля. Просто оновлюють. Тому це справді може статися, як заявлено, до 1 липня”, – розповідає Олег Старіков.

Він наголошує, що, на думку керівництва Кремля, все відбувається “дзеркально”. Мовляв, це лише відповідь на розміщення американських ядерних бомб В61-12 на території Бельгії, Нідерландів, ФРН, Італії.

“За даними відкритих джерел, на території НАТО (європейський театр військових дій) зберігається близько сотні таких бомб. Враховуючи, що вони належать США, ключі до цих бомб також у американців. Простіше кажучи, ніхто крім них не може звести цей вид зброї, готуючи до підриву”, – пояснює експерт.

На його думку, ключі від ТЯЗ, яка може з’явитися в Білорусі (раніше йшлося про десять літаків-носіях), будуть знаходитися на командному пункті “Рубін” (пункт бойового управління Генштабу збройних сил РФ). Але не можна виключати, що буде два такі ключі – у росіян та білорусів.

“Крім того, заявлено, що на території Росії навчатимуть білорусів управлятися з оперативно-тактичним ракетним комплексом “Іскандер-М”, пристосованим під тактичні ядерні боєприпаси. Вся ця зброя буде присунута до східного флангу блоку НАТО (польсько-білоруський кордон) та спрямована на країни Альянсу європейського театру воєнних дій”, – констатує Олег Старіков.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у чому важливість візиту лідерів ЄС до Пекіна – чи може Цзіньпін переглянути свої зв’язки з РФ.

Що щільно об’єднує ЄС та Китай – чому європейські лідери зачастили до Пекіна

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що позиція Китаю щодо військових злочинів РФ визначатиме “якість відносин” країн Заходу з Пекіном. При цьому Китай виявився однією з двох країн (друга – Ерітрея, яка давно підспівує росіянам), які проголосували проти розслідування військових злочинів Росії в Україні. Як можуть розвиватися відносини ЄС і КНР? Чи є ймовірність, що європейським лідерам, які зачастили з візитами до Пекіна, вдасться переконати Сі Цзіньпіня перестати політично та економічно підтримувати путінський режим, і вже точно не почати допомагати цьому військово-технологічно? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

КНР – єдина країна – не сторона конфлікту, яка відкрито виступила зі своїм мирним планом Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов розмірковує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Усі адресовані Китаю заяви Макрона, Борреля, інших європейських лідерів та чиновників більш схожі на певне прикриття (дипломатичне, вербальне) необхідності ЄС і надалі контактувати з КНР. Продовжувати інтенсивні торговельно-економічні зв’язки. Тому що є банальна річ, яку не обійдеш і не об’їдеш – Китай є торговим партнером №1 для Євросоюзу. Потіснивши із цієї позиції навіть США. І зрозуміло, що Штати в такій ситуації робитимуть все, щоб ізолювати Китай від ЄС. Приблизно як це вже зробили з Росією. Але у випадку з КНР зробити щось подібне буде набагато важче. Враховуючи і обсяг європейсько-китайських торговельно-економічних відносин, і те, що КНР потребує ринків ЄС. Досить згадати його проект “Один пояс, один шлях”, націлений насамперед на Європу. Сухопутний, великий, логістичний, торговельно-економічний маршрут від Китаю до країн ЄС”.

У свою чергу, продовжує експерт, європейці потребують китайського ринку. І як вирішити європейцям цю головоломку на тлі китайсько-російського зближення – поки що не зрозуміло.

“Схоже, якісь зв’язки згортатимуться. Але при цьому очікується багато різного роду політико-дипломатичної, військово-політичної риторики. Спроб закамуфлювати той факт, що Китай та Європа потребують один одного”, – прогнозує Вадим Карасьов.

Але при цьому КНР не покине РФ, упевнений експерт. Не просто так, пояснює він, Сі Цзіньпін відвідував у березні Москву. А саме для того, щоб підтвердити це зближення.

“Китай зробив ставку на Росію. Але намагається зберегти ЄС як одного із головних торгових партнерів. І навіть зробити так, щоб Євросоюз дещо віддалився від США. Тож зовсім не випадково бачимо останнім часом буквально паломництво європейських політиків та чиновників до Китаю. Наприкінці березня там побував прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. Нині – президент Франції Еммануель Макрон та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Наступного тижня туди збирається верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. І Пекін не відмовляє нікому з них у відвідинах. І приймає явно не для того, щоб вислухати нотації щодо того, як Китай має поводитися в Раді безпеки ООН, в умовах російсько-української війни”, – наголошує Вадим Карасьов.

Отже, констатує він, поки йдуть великі торговельно-економічні та геополітичні маневри лінією ЄС-КНР.

“Думаю, Євросоюз може розраховувати на те, що Китай за певних умов здатний більш жорстко рекомендувати РФ піти на ту іншу форму перемир’я чи реалізації мирного плану. Зрештою, на даний момент КНР – єдина країна – не сторона конфлікту, яка відкрито виступила зі своїм мирним планом. Тоді як США та ЄС зробили ставку на весняно-літній наступ України, за результатами якого і мають намір приймати рішення щодо можливості переговорів та втілення тих чи інших мирних планів. Поки що розігрувана європейсько-китайська партія знаходиться в середині гри”, – резюмує експерт.

Підтримка Росії з боку Китаю дає путінському режиму друге-третє дихання для продовження агресії Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала акцентує, що Європейський Союз як один із ключових економічних партнерів Китаю почав серйозніше займатися вирішенням питання щодо позиції Пекіна по російсько-українській війні.

“Європі, як і Україні, затяжна війна непотрібна. І в цьому сенсі підтримка Росії з боку Китаю дає путінському режиму друге-третє дихання для продовження агресії. Швидше за все, саме це є однією з причин активізації ЄС на китайському напрямі”, – міркує експерт.

На його думку, не випадково разом із Макроном до КНР прибула голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

“На сьогоднішній день Франція – це політична легковаг. І їхати до такого політичного важкоатлета, яким є Китай, одному Макрону було безперспективно, – пояснює Віталій Бала. – Очікувати від такої поїздки серйозних проривів, ефективних рішень не доводилося. А ось присутність Урсули фон дер Ляєн посилює позицію Франції та, сподіваюся, загальноєвропейську. Ну, а якщо нічого не робити, то нічого й не досягнеш”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у чому важливість візиту лідерів ЄС до Пекіна – чи може Цзіньпін переглянути свої зв’язки з РФ.

Затонуло судно, яке прямувало в Україну

Вантажний
корабель “Джо 2” з 14 членами екіпажу затонув поблизу узбережжя Туреччини в
Середземному морі. П’ять членів екіпажу судна вдалось врятувати, ще дев’ятьох
тривають пошуки. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на видання AP.

Вантажне судно під
прапором Гвінеї-Бісау прямувало з турецького порту Іскендерун до України.
Причина затоплення залишається не зрозумілою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Відомо, що командування берегової охорони Туреччини отримало
сигнал лиха з корабля о 3:47 ночі за місцевим часом та відправила рятувальну
команду з судна, кількох катерів та вертольоти, які врятували двох членів
екіпажу. Трьох інших членів команди змогли врятувати за допомогою кораблів, що
перебували в цьому регіоні.

Усі члени екіпажу корабля, що прямував до України були
громадянами Сирії. Наразі головна прокуратура Кумлуки почала розслідування
інциденту пов’язаного з кораблем “Джо 2”. Також невідомо, чи був на судні який вантаж.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик йде зі своєї посади через українське зерно. таке рішення польський політик мотивував не можливістю розв’язання проблеми, яку створює українське зерно. Самі ж польські фермери пригрозили, що влаштують протести під час приїзду президента України Володимира Зеленського до Варшави.

Також “Коментарі” писав, що Казахстан повідомив, чи арештує Путіна, коли президент Російської Федерації прибуде в країну. А новий президент Чорногорії відповів на чиєму він боці у війні між Україною та Росією.

Мер Мелітополя розповів про вибухи у місті та паніці серед окупантів

У північно-західних районах міста 5 квітня пролунали вибухи. У районі, де було чути вибухи, знаходиться військовий аеродром та локомотивне депо. Як повідомляє видання “Коментарі”, про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів Мер Мелітополя Іван Федоров.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Точно вороги в черговий раз зазнали втрат, точно їхня вогнева міць постраждала, але трохи пізніше володітимемо інформацією”, — розповів Іван Федоров.

При цьому він зазначив, що у вказаному районі місцеві жителі бачили скупчення техніки окупантів.

Крім того, Федоров зазначив, що в селищі Приазовське колаборанти панікують, а в їхніх чатах все частіше з’являються повідомлення про те, що росіяни зіллють Мелітополь, як Херсон.                                                                   

“У колаборантів паніка наростає, тому що останні два тижні — абсолютно пекельні для рашистів. Тільки останнє — це понеділок, коли один із колаборантів не впорався з технічною безпекою своєї машини і залишився без руки, без ноги і загалом такий недієздатний”, — підсумував. градоначальник Мелітополя.

Зазначимо, 3 квітня на тимчасово окупованій частині Запорізької області росіяни поставили для деяких жителів дедлайн на отримання паспорта РФ. Цього ж дня у Мелітополі стався “нещасний випадок” з одним із посібників окупантів.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Резніков розповів, як просувається питання західних літаків для України.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у Міноборони пояснили, чому не розкривають інформацію про втрати ЗСУ.