У компанії “Укренерго” повідомили, що російський агресор випустив з жовтня минулого року 1200 ракет і дронів по ключових об’єктах енергетичної інфраструктури нашої країни. На жаль, понад 250 ракет і дронів потрапили в цілі, пошкодивши близько 43% об’єктів магістральних мереж (близько 80% з них уже повернуто до роботи). Пошкодження тією чи іншою мірою отримали всі українські теплові та гідроелектростанції. Про що говорять дані? Які основні потреби у підготовці до нового опалювального сезону? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Через ракетний терор енергетичні компанії зазнали катастрофічних збитків Народний депутат України IХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб наголошує, що внаслідок масованих ракетних обстрілів і ударів дронами по наших енергетичних об’єктах, росіянам вдалося пошкодити половину об’єктів критичної інфраструктури, 50 підстанцій різного класу напруги та понад півсотні високовольтних ліній.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“І хоча задум окупантів – занурити Україну в темряву – провалився, не варто сподіватися, що вони від нього відмовилися. На жаль, агресор може повернутися до серійних ударів по критичній інфраструктурі будь-якої миті”, – наголошує нардеп.
Очевидно, продовжує Вікторія Гриб, що підготовку до наступного опалювального сезону слід розпочинати невідкладно. Насамперед, на її думку, необхідно відновити генеруючі та трансформаторні потужності, які були пошкоджені внаслідок обстрілів.
“Україна може бути під великим ризиком без маневрових потужностей, тож варто подбати про теплову генерацію. Розумно надлишок електроенергії спрямовувати на експорт до країн ЄС, а доходи від продажу електроенергії спрямувати на відновлення енергосистеми. Слід продовжувати впровадження енергоефективних заходів, наповнити газові сховища, звернути увагу на європейський досвід створення Фонду зниження енергетичної вразливості, який би дозволив запропонувати компенсацію за рахунками вразливим домогосподарствам, – розповідає експерт. – Через ракетний терор енергетичні компанії зазнали катастрофічних збитків. Допомогти їм якнайшвидше відновитися та підготуватися до нового опалювального сезону – наше пріоритетне завдання”.
Нові рішення повинні використовувати принцип когенерації, а не латати дірки в котлах з ККД на рівні буржуйки Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин розмірковує так:
“Озвучені дані говорять про те, що підготовка до наступного опалювального сезону коштуватиме великі фінанси та трудові витрати. При цьому треба, по можливості, вже зараз проводити перехід на нові технічні рішення, засновані на уникненні високої централізації генерації. Особливо у питаннях теплопостачання”.
На думку експерта, нові рішення повинні використовувати принцип когенерації (процес спільного вироблення електричної та теплової енергії; спосіб вироблення електроенергії, при якому корисно використовується тепло, що вивільняється в процесі вироблення електроенергії; тим самим досягається дуже висока ефективність використання енергії, що міститься в паливі), а не латати дірки в котлах із ККД на рівні буржуйки.
Війна триває, потрібно готуватися до нової зими, тобто провести ремонти АЕС, підремонтувати пошкоджені ТЕС та ТЕЦЕкс-гендиректор ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” Сергій Макогон наголошує, що Росія зазнала чергової поразки – тепер і на енергетичному фронті. Адже країні-агресору, країні-терористу не вдалося занурити Україну у темряву та холод.
“Ми повинні бути вдячні нашим енергетикам та газовикам, – наголошує експерт. – Але війна триває, треба готуватись до нової зими. Тобто провести ремонти АЕС, підремонтувати пошкоджені ТЕС та ТЕЦ, а також магістральні мережі. Потрібно створювати запаси вугілля та газу”.
Також, на думку Сергія Макогона, гострою є проблема накопичення боргів перед енергетиками, які вже сягнули десятків мільярдів гривень. І створюють реальну загрозу виконання плану підготовки до наступної зими.
Читайте також на порталі “Коментарі” – у що виллється візит лідерів ЄС до Китаю – якими можуть бути наслідки для України.
