Президент Франції Емманюель Макрон і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн прямують цього тижня до Китаю. Макрон хоче відмовити китайське керівництво зближуватись з Путіним. У США не сподіваються на успіх, пише Politico, нагадуючи невдалі спроби французького лідера виступити в ролі миротворця напередодні та незабаром після повномасштабного вторгнення РФ до України. Чи зможуть європейці достукатися до Сі Цзіньпіна? Чи ймовірно, що черговий ядерний шантаж з боку РФ міг змінити настрій Китаю зближуватися з путінським режимом? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
На порядку денному – комплекс питань, де інтереси ЄС та Китаю сходяться Економічний та політичний експерт Тарас Загородній розмірковує так:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Думаю, під час переговорів представників ЄС із владою Китаю, пошук якнайшвидшого завершення російсько-української війни точно буде одним із найважливіших питань. Але водночас, особливо на тлі майбутньої світової економічної кризи (а вона вже накочує), обов’язково говоритимуть і про економіку. Багато європейських країн розглядають китайський ринок як амортизуючий їм. Німці взагалі ведуть переговори про те, щоб перемістити частину своєї хімічної промисловості до Китаю, де набагато дешевші енергоносії, ніж у Європі (після відмови останньої від відповідних російських ресурсів). Там цілий комплекс питань. У тому числі, можливо, про те, що робити з Росією, якою буде її подальша роль у світі, як перебудовувати цю країну після неминучого краху путінського режиму, що зникне”.
На думку експерта, зараз головне завдання західної дипломатії (європейської зокрема), схоже, полягає в тому, щоб війна не розросталася. Не ставала всесвітньою.
“А якщо Китай почне відкрито допомагати РФ військово-технічно, це фактично стане стартом для Четвертої світової війни (якщо розглядати Холодну як третю), – наголошує Тарас Загородній. – Але маю позитивні очікування від європейсько-китайських переговорів. У Пекіні, схоже, остаточно переконалися, що Путін абсолютно не при розумі. Якщо раніше він, образно кажучи, крутив дулі західним країнам, то тепер робить те саме й у бік Китаю. Насамперед щодо розміщення ядерної зброї в Білорусі. Китай спочатку чітко давав зрозуміти, що категорично проти порушення договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Не через любов до України чи Європи, а через страх перед створенням небезпечного прецеденту. Адже якщо Росія дозволяє собі перетягнути частину ядерного озброєння до Білорусі, де гарантія, що за допомогою тих же США ядерною зброєю не обзаведуться Японія чи Південна Корея, чого категорично не хоче Китай”.
Крім того, зазначає експерт, є ризик, що Росія може допомогти Ірану набути статусу ядерної держави. Що створить вибухонебезпечну ситуацію на Близькому Сході – з усім тим, що випливає у вигляді зростання цін на нафту та удару по економіці Китаю.
“Тож на порядку денному – комплекс питань, де інтереси ЄС та Китаю сходяться. І, гадаю, європейська дипломатія активно на цьому гратиме”, – констатує Тарас Загородній.
З погляду України, цей візит можна буде вважати успішним, якщо Сі Цзіньпін після нього зателефонує Зеленському Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін звертає увагу, що ми бачимо різну реакцію на так звані “мирні пункти Сі Цзіньпіня” з боку США та ЄС.
“У Штатах однозначно наголосили, що нічого конструктивного ці пункти не несуть і взагалі з підозрою ставляться до дипломатичної активізації Китаю на тему російсько-української війни. Тоді як у Євросоюзі, навпаки, низка політиків (раніше прем’єр Іспанії, тепер президент Франції) побачили в подібній активізації Китаю позитив. Можливість використання потенціалу КНР для закінчення російсько-української війни. Є чітке розуміння, що якщо ЄС не має особливих важелів впливу на Путіна (санкції особисто йому шкоди не завдають), то Сі Цзіньпін має. І я думаю, що майбутній візит до Пекіна і Макрона, і Урсули фон дер Ляйєн буде в тому числі – про це. Про те, щоби перевірити, наскільки китайський лідер готовий виступити своєрідним медіатором у конфлікті. Якщо з Путіним Захід спілкуватися не готовий – і це вже однозначна позиція, то Сі – готовий. І ця поїздка європейських лідерів буде своєрідним промацуванням ґрунту, – прогнозує політолог. – Наскільки керівник КНР готовий чути не лише Путіна, а й інший бік. Чи дозрів він уже для спілкування із президентом України”.
З погляду України цей візит можна буде вважати успішним, якщо Сі Цзіньпін після нього зателефонує Зеленському, вважає експерт. Причому зателефонує – охоче не тільки щось пропонувати, а й чути Київ.
“Характерно також те, що і Макрон (1 квітня), і Урсула фон дер Ляйєн (4 квітня) мали перед поїздкою до Китаю телефонну розмову із Зеленським. І це підтверджує, що тема України буде на переговорах у Пекіні однією із ключових, – аргументує Олексій Якубін. – Цікавим є і сам факт поїздки до Китаю глави Єврокомісії. Схоже, Пекін вибрав стратегію спілкуватися з кожною європейською країною окремо, розуміючи, що в ЄС є певна різниця позицій. Однак присутністю на зустрічі Урсули фон дер Ляйєн позиція Євросоюзи ніби централізується”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Росії не вдалося перешкодити розширенню НАТО – чого чекати далі.
