Біля резиденції Путіна встановили ЗРК “Панцир-С1”

Зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С1” встановили неподалік ймовірної резиденції президента Росії Володимира Путіна біля Красної Поляни в Краснодарському краї РФ.

Про це повідомля “Радіо Свобода”, яке цитує команду розслідувачів опозиційного політика в ув’язненні Олексія Навального.

За їх даними, за кілометр від встановлення ППО розташований комплекс будівель, який формально жодного відношення до президента мати не може. Оскільки “все це за документами належить “Газпрому”, але насправді це секретна зимова резиденція Володимира Путіна”.

“Це місце, де він катається на лижах”, – зазначають розслідувачі.

Це шале вважається будинком прийому офіційних гостей. Тут розташовані два будинки, корпус для осіб супроводу, гірськолижний підйомник та вертолітний майданчик. Спочатку збудували будинок площею 3800 квадратних метрів. У ньому чотири поверхи: два під землею та два – над землею. У цьому будинку розташовані величезний спа-комплекс, дві великі спальні та інші приміщення.

Після Олімпіади збудували і другий будинок. Його площа – 8300 квадратних метрів.

Окрім цього, стало відомо, що російська влада встановила комплекси “Панцир-С1” біля Міноборони, аеродрому Остаф’єво, резиденції президента Путіна в Ново-Огарьові та на Валдаї, а також на офісній будівлі Москви. 22 лютого “Панцир-С1” помітили на Воробйових горах навпроти стадіону “Лужники”, де мав виступити Путін.

“Панцир-С1” є зенітним ракетно-гарматним комплексом малого радіусу дії, що розміщується на гусеничному шасі, колісному шасі вантажівки, причепа або встановлюється стаціонарно. Управління ведуть два чи три оператори. Протиповітряна оборона здійснюється автоматичними гарматами та керованими ракетами з радіокомандним наведенням з інфрачервоним та радіолокаційним стеженням. Комплекс призначений для захисту малорозмірних об’єктів від засобів повітряного нападу (як пілотованих, так і безпілотних). З іншого боку, комплекс здатний боротися з легкоброньованими наземними цілями, і навіть живою силою противника.

Допоміг ФСБ: СБУ звинуватила “міністра ДНР”

СБУ повідомила про підозру окупаційному “міністру зв’язку ДНР”, який допоміг ФСБ поставити на “прослушку” жителів Донецька. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на пресслужбу Служби безпеки.

На цій “посаді” він виконує завдання Москви щодо перелаштування місцевої телекомунікаційної галузі за російськими “стандартами”. Для цього він організував запуск підконтрольної ФСБ мобільної мережі “Фенікс” на базі захопленого обладнання українських операторів зв’язку в окупованих районах області, повідомляє СБУ. У подальшому він сприяв окупантам у примусовому “переведенні” місцевих жителів на російську телефонну мережу. Таким чином спецслужба країни-агресора отримала доступ до персональних даних абонентів та інформації про їхній контент.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Крім того, ФСБ використовує підконтрольного телефонного оператора для поширення СМС-розсилок з дезінформацією про ситуацію на фронті та внутрішньо-політичну обстановку в регіоні.

Також, ще одним зловмисником є “заступник директора” так званого “унітарного підприємства “ДНР” оператора зв’язку “Фенікс”.

“Саме він допоміг співробітникам ФСБ отримати повний технологічний доступ до телекомунікаційного обладнання “мобільної” компанії”, — повідомляє пресслужба СБУ.

Їм обом повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (створення терористичної групи чи терористичної організації). Наразі вони перебувають на тимчасово окупованій території сходу України. 

Тим часом, у Путіна “вже знають”, хто вбив пропагандиста Татарського. Столтенберг прокоментував позицію НАТО щодо вступу України до військового альянсу. А експерти розповіли про очікування від візиту Зеленського до Польщі.

ЗМІ назвали країну G7, яка готова купувати російську нафту за ціною, вищою за $60 за барель

Єдина країна “Великої сімки” Японія отримала дозвіл від США на те, щоб не дотримуватись узгодженої країнами G7 “стелі” на російську нафту на рівні $60 за барель. Як повідомляє The Wall Street Journal (WSJ), японська влада обґрунтувала це тим, що країні необхідний доступ до російських енергоносіїв.

Видання при цьому уточнює, що імпорт російського природного газу до Японії “щодо невеликий” і становить близько одного десятого постачання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Варто зазначити, що нафтові санкції ЄС проти Росії почали діяти з 5 грудня 2022 року. Гранична ціна на нафту та нафтопродукти, що походять із Росії або експортуються з неї, була встановлена на рівні 60 доларів за барель.

Читайте також на порталі “Коментарі” — продаж російської нафти до Індії в 2022 році зріс у 22 рази. Країна стала найбільшим імпортером російського “чорного золота”. Раніше вважалося, що Китаю є головним покупцем російської нафти після відмови від цього ресурсу ЄС. Але тепер стало зрозуміло, що Індія не втратила шансу за хорошими знижками почати закуповувати російську нафту.

Також видання “Коментарі” повідомляло – держсекретар США Ентоні Блінкен уперше з липня минулого року поговорив телефоном із главою російського МЗС Сергієм Лавровим. Обговорювали затримання та арешт у РФ за підозрою у шпигунстві представника американського медіа The Wall Street Journal Евана Гершковича. Що могло залишитися за лаштунками офіційних релізів? Чи можна сказати, що Білий дім втратив надію домовитися про щось із нинішнім російським режимом – і тому той знову та знову підкидає приводи для таких переговорів? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

В ГУР розповіли, яких цілей досягла Росія

Окупаційні війська РФ не змогли досягти жодної зі стратегічних цілей, які перед ними ставили в Кремлі. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на представника ГУР МО України Андрія Юсова та його заяву в ефірі 24 каналу.

Зокрема, представник розвідки повідомив, що наразі Україна бачить апогей кампанії, яка називалася “новий російський великий наступ”. Під час його здійснення росіяни не змогли виконати чергові терміни та завдання Путіна, зокрема “взяти Донбас до кінця березня”. Тож, досі жодна з озвучених стратегічних цілей цієї ганебної війни, яку росіяни називають СВО, не досягнута і не буде досягнута. Умовний вихід на адмінкордони Донецької та Луганської областей дозволив би російським пропагандистам сказати, що бодай якісь цілі цієї так званої “СВО” досягнуті, й переходити до спроб заморозити ситуацію і диктувати мир на своїх умовах. Та українські захисники вчергове зірвали ці плани.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Незважаючи на це, потенційно людський мобілізаційний ресурс росіяни ще мають, щодо техніки тут ситуація дещо інша — вона є у великій кількості, але застарілих зразків. Так звана “законсервована”, кажуть у ГУР. Тож, на думку аналітиків української військової розвідки, воєнно-політичне керівництво держави агресора розуміє, що довга війна — це катастрофічний сценарій для Росії. Про це можуть свідчити ті “сигнали”, які вони закидають про так званий “статус-кво”, про визнання “нових реалій” з кордонами — все це свідчить, що Кремль не хоче довгої війни. До цього додається втома частини російської номенклатури та бізнес-еліти від війни Путіна.

Можливе майбутнє Росії, припускають у ГУР, пов’язане з її розпадом та трансформацією до цивілізованого громадянського суспільства. Але це стане реальним лише післяперемоги України і деокупації українських територій.

Тим часом, Пригожин заявив про взяття Бахмуту, а в Офісі президента України назвали це фейком.

А сестра Кім Чен Ина звинувачує Україну у “безрозсудній ядерній мрії”. 

Яке важливе рішення має ухвалити Зеленський – які очікування від його візиту до Польщі

Президент України Володимир Зеленський заявив, що тиждень, який розпочався з 3 квітня, буде “особливо вагомим для нашого захисту, для нашого руху до перемоги”. Паралельно з цим з’явилася інформація, що Зеленський 5 квітня може відвідати Польщу з офіційним візитом. Експерти проаналізували для видання “Коментарі” заяви українського лідера та те, які рішення можуть бути ухвалені під час його можливої поїздки до Польщі.

Президент України має правильно спланувати і провести те, що у народі узагальнено називають контрудар Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов міркує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ (що зараз особливо важливо) Володимир Зеленський стоїть на порозі ухвалення, можливо, найсерйознішого рішення у своїй кар’єрі. Йдеться про те, як використати накопичений потенціал, кінетичну енергію, якими володіє Україна зараз. А саме — правильно спланувати і провести те, що в народі узагальнено називають контрудар. На який всі чекають. Але що таке контрудар з погляду такого окремого випадку сучасної військової кампанії? Це насамперед визначення цілей та завдань, які ставляться не лише військовим, а й працівникам спецслужб, дипломатичної сфери”.

Звісно, продовжує експерт, форму операції визначають військові, дипломати та розвідники. Але, щоб операція набула форми, необхідно визначити її цілі та завдання, об’єкт застосування сил та засоби, масштаб, сферу, тривалість операції. Розрахувати збитки, які буде завдано противнику. І все це в результаті, хоч би як не допомагали радники, є рішенням керівника країни, його зоною відповідальності.

“Тому президент України зараз, – наголошує Віктор Савінов, – перебуває на порозі дуже важливого рішення. Усі дії треба скоординувати із найближчими союзниками. Насамперед – з Польщею. Оскільки статус нашої спільної сусідки – Білорусі – останнім часом, можна сказати, змінився. Відповідно, змінюються цілі й завдання майбутньої військової операції, і навіть її форма. Не впевнений, що президенту для ухвалення цього рішення буде достатньо цього тижня. Але, можливо, попередня робота у великому обсязі вже зроблена. Чекаємо на результати”.

Немає рішень, які мають ефект чарівної палички у такій масштабній війні Директор Інституту світової політики, автор книги “Гібридна війна” Євген Магда нагадує, що США сьогодні повідомлять про передачу Україні чергового пакету військово-технічної допомоги. Який традиційно буде сильним. Ну, а ймовірний візит Зеленського до Польщі, це, на думку експерта, не лише про його зустріч із польським колегою Анджеєм Дудою, а й, очевидно, про фіксацію передачі нашій країні польських винищувачів МіГ-29.

“Думаю, мова також йтиме про перспективи зміцнення українсько-польської співпраці”, – зазначає Євген Магда.

Він також наголошує, що немає рішень, які мають ефект чарівної палички у такій масштабній війні.

“Не існує такого потужного засобу, який одразу забезпечив би нашу перемогу. За неї доведеться боротися всім українцям – щодня”, – резюмує експерт.

Імовірний візит Зеленського до Польщі стане знаковим Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук нагадує, що саме Польща з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну стала одним із найголовніших і найзначніших наших партнерів. Забезпечуючи допомогу у різних напрямах. Починаючи з гуманітарного (зокрема з розміщення українських біженців), завершуючи військовим (надання різноманітного озброєння, підготовка наших військовослужбовців).

“Ця співпраця надзвичайно важлива. І вона триває, – наголошує політолог. – Крім того, саме Польща, разом із країнами Балтії, є головним локомотивом посилення санкцій проти РФ. З огляду на все це ймовірний візит президента Зеленського до Польщі – більш ніж логічний”.

Петро Олещук нагадує, що від початку повномасштабної війни усі закордонні поїздки президента України були знаковими. І призводили до збільшення військової та фінансової підтримки нашої країни партнерами. Так було й у грудні 2022-го – у США (зустріч із президентом Байденом, виступ перед Конгресом). І в лютому 2023-го, коли Зеленський здійснив тур Європою (зустріч з лідерами Великобританії, Франції, Німеччини, виступ у Європарламенті).

“Очевидно, що й ймовірний візит до Польщі стане знаковим, – вважає експерт. – І не лише у символічному контексті, а й у ракурсі вирішення досить серйозних питань, включаючи посилення обороноздатності України”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чи бачить Захід перспективи переговорів із Москвою – чому відбулася розмова Блінкена з Лавровим.