З’явилася інформація, що на президента США Джо Байдена тиснуть його соратники з Демократичної партії, вимагаючи ухвалити рішення про відправку в Україну винищувачів F-16 та ракет більшої дальності. Які шанси, що ми матимемо те, що давно просимо? Чому партнери дозовано озброюють Україну, фактично дозволяючи росіянам знову та знову вбивати мешканців нашої країни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Питання не в тому, чи отримаємо ми винищувачі і ракети більшої дальності, а як пізноЕксперт Міжнародного інституту демократій, екс-командир 2-ї роти 24-го батальйону “Айдар” Євген Дикий розмірковує так:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Виходячи з попередніх прецедентів (із системами ППО, танками), шанси на отримання винищувачів F-16 і ракет більшої дальності близькі до ста відсотків. Питання не в тому, чи отримаємо, а – як пізно”.
За словами експерта, попередні прецеденти показують, що все, необхідне нам, приходило із затримкою у півроку та більше. Причому завжди спрацьовує комплекс причин, наголошує він. Спочатку треба подолати політичний блок, щоби взагалі почали щось давати. А потім вже партнери починають збирати все, що нам потрібно, готувати це до використання. І виявляється, що прямо зі складу нам практично нічого дати одразу не можуть.
“До того ж, це – Захід. Ніхто там наперед нічого не готує до передачі Україні. З надією на те, що політичний блок закінчиться – і можна буде оперативно передати. Ні. Спершу чекають на політичне рішення, а потім починають його виконувати (знаходити щось на складах, приводити в бойовий стан, підвозити ближче до кордонів України, навчати наших військових та інший персонал). Зрештою маємо подвійну затримку”, – пояснює Євген Дикий.
Що стосується власне західних літаків і ATACMS (MGM-140 ATACMS – американський оперативно-тактичний ракетний комплекс виробництва Lockheed Martin з балістичною ракетою малої дальності), тут ми, на жаль, поки що лише на першій стадії, з жалем зазначає експерт.
“А саме – на стадії подолання політичного блоку “діда Байдена”. Чому все відбувається саме так? Справа в тому, що Байден — дуже стара людина, йому йде 81-й рік. І він хоче запам’ятатися не як президент, за якого розпочалася Третя світова війна. Він навіть офіційно оголосив дві цілі щодо російсько-української війни. Перша – не дати Путіну перемогти. Друга – не допустити Третьої світової (ядерної) війни. І ми регулярно стаємо жертвою того, що з двох названих цілей – друга для Байдена важливіша. Він страшенно боїться ескалації, яка б призвела до прямої участі НАТО, включаючи Штати, у війні проти Росії”, – пояснює Євген Дикий.
Що найцікавіше, продовжує експерт, – у Путіна схожий страх. Він неймовірно боїться прямої сутички з арміями НАТО. Чудово розуміючи, що в такому разі РФ не має жодних шансів.
“Але оскільки у Путіна залишається ядерна кнопка, Байден так само страшенно боїться прямого зіткнення НАТО з РФ. І щоразу, коли він опиняється перед вибором – чергова українська потреба, яка може так роздратувати Росію, що та застосує ядерну зброю, або відкладення такої потреби – він обирає друге. Ставлячи на безмірну обережність. Абсолютно невиправдано, на мій погляд. Тому що РФ не застосує ядерну зброю. А, якщо й застосує – то тактичну. По нам, по українцям. Але ми чомусь цього не боїмося. І у відповідь на ядерні погрози Кремля – бронюємо для себе місця на оргії на горі Щекавиця. А ось Байден, сидячи в Білому домі із протиатомним бункером, чомусь боїться. Саме тому ми постійно впираємось у ті чи інші обмеження”, – аргументує Євген Дикий.
При цьому, наголошує він, точно не Байден винен у тому, що ми не готувалися до цієї війни.
“Не Байден, не наші союзники винні, що Україна профукала попередні вісім років війни малої інтенсивності з РФ, не готуючись до великої війни. І не через Байдена ми опинилися в повній залежності від союзників зі зброєю та боєприпасами, – підкреслює експерт. – А от, коли ми, зі своєї вини, у такій залежності опинилися, на жаль, наші люди тепер змушені розуміти, в тому числі тому, що у “діда Байдена” є такі фантомні страхи ядерної війни”.
Нам потрібно набагато більше тієї ж підтримки озброєнням, що є заразКолишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи “Народний тил” Георгій Тука поділився такою думкою:
“Для мене залишається незрозумілим, чому наші партнери поводяться саме так. Спілкуюся безпосередньо із досить впливовими республіканцями, скажімо так, “антитрамповськими” – правильними – республіканцями. І знаю, що вони, висловлюючись дипломатичною мовою, “вкрай стурбовані” низьким рівнем підтримки України озброєннями з боку США. Якась нерішучість проглядається у цьому сенсі з боку Білого дому”.
При тому, що з інших питань Адміністрація Байдена демонструє відкритість, підкреслює експерт.
“Розуміючи, що неможливо переоцінити ту допомогу, яку ми отримуємо від американців, об’єктивно – нам потрібно куди більше за ту ж підтримку озброєнням. Причому якісно іншої підтримки”, – констатує Георгій Тука.
Читайте також на порталі “Коментарі” – ПАРЄ визнала депортацію українських дітей геноцидом: що це дасть.
