росія посилює захист Керченського мосту

Окупанти посилюють захист Керченського мосту, який росія незаконно збудувала у Керченській протоці. Поруч мостом ЦЖР помітив початок будівництва третьої вежі для розміщення системи протиповітряної оборони (ППО) ближньої дії.

Про це пише Центр журналістських розслідувань.

Перші виявлені вежі складаються з двох частин, з яких внутрішня – вежа-трансформер зі сходами, зовнішня – металевий каркас, який закріплює та утримує всю конструкцію, на вершині якої розміщується бойовий модуль зенітного ракетно-гарматного комплексу (ЗРГК) “Панцирь-С1М”.

Перші дві вежі з комплексами”«Панцирь-С1М” Центр журналістських розслідувань виявив наприкінці вересня 2024 року по обидва боки від віадуку на острові Тузла, а з’явилися вони там, орієнтовно, в серединів того ж місяця.

Росіяни пішли у штурм на Торецькому напрямку

На Торецькому напрямку окупанти продовжують наступ. Про це повідомив військовослужбовець ЗСУ “Мучной” у своєму телеграм-каналі.

“Торецький напрямок: ворог приступив до штурму териконів шахти “Центральна”. Наші козаки змогли покласти групу противника але факт залишається фактом, на знімку я позначив де заховався окупант, якого вбили скидом, саме біля цього терикону, — зазначив військовий.

“Зараз відновлюється активність “русаків” і вони її почнуть дотискати, якщо візьмуть над нею контроль, то стійкість наших підрозділів тут просяде, також спростить завдання противнику просуватися далі”, — уточнив він.

Українці за кордоном не мають права на тисячу Зеленського

Зимова допомога в розмірі 1000 гривень, ініційована в межах програми президента Володимира Зеленського, не поширюється на українців, які перебувають за кордоном. У разі подання заявки на виплату такі громадяни будуть зобов’язані повернути кошти.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телемарафону, наголосивши на важливості дотримання правил програми.

За словами очільника уряду, випадки неправомірного оформлення мінімальні, проте контроль буде забезпечено через аудит і перевірки заявників із використанням реєстрів і геолокації. Шмигаль зазначив, що гроші призначені тільки для українців, які перебувають на території країни, а їхнє місцеперебування підтверджується як у декларативний, так і технічний спосіб.

Депутати хочуть карати викривачів корупції

Депутати Верховної Ради повернулися до розгляду законопроєкту про запровадження кримінальної відповідальності за “злив” інформації з державних реєстрів. Законодавчу ініціативу вже розкритикували правозахисники.

Справа в тому, що нововведення передбачають нові можливості для переслідування та покарання журналістів та їхніх джерел, а також викривачів корупції. Зокрема, пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі за розкриття даних із держреєстрів під час воєнного стану.

Ідеться про законопроєкт №10242, який наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом (“Слуга народу”). До того, у липні 2024-го, документ не було підтримано сесійною залою парламенту і було направлено на повторне друге читання.

Серед авторів документа – представники “Опозиційної платформи – за життя” (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є “слуги народу”, серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Загалом законопроєкт стосується інформації з публічних електронних реєстрів, комп’ютерних мереж та носіїв даних. Якщо “витік” стався через дії особи, яка має доступ до реєстрів, її пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Також пропонується позбавляти волі на строк до 8 років тих, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни. Як зазначали аналітики ЦПК, зараз таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 ККУ), а покарання за нього – до 2 чи максимум до 5 років в’язниці, уточнили правозахисники.

Якщо законопроєкт буде ухвалено, цей злочин перейде до категорії тяжких, що дозволить правоохоронцям проводити негласні слідчі дії, у тому числі проти журналістів, йдеться у повідомленні правозахисників.

У ЦПК впевнені, що ухвалення документа створюватиме перешкоди для роботи журналістів-розслідувачів. Крім того, люди, які повідомили про корупцію, ґрунтуючись на даних з електронних баз, можуть отримати не захист як викривачі, а реальні терміни у в’язниці.