Про що всі сьогодні говорили? Про зміни в уряді. Президент Володимир Зеленський запропонував очолити уряд Першій віцепрем’єрці Юлії Свириденко, і вона обіцяє невдовзі оголосити пропозиції щодо кандидатур членів уряду.

Які угоди укладено в Римі?

Під час конференції з питань відновлення України у Римі укладено понад 200 угод та меморандумів на загальну суму понад 13 млрд євро.

Які зміни в дитячих виплатах?

Уряд затверджує проєкт закону про допомогу сім’ї до та після народження дитини. Закон передбачає підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини з 10,3 тис. грн до 50 тис. грн.

Що відомо про термінал в Одесі?

Американські інвестори отримали контроль над одеським зерновим терміналом “Олімпекс” після судового протистояння з попередніми власниками.

Які новини про корупцію в Україні?

БЕБ викрило схему привласнення бюджетних коштів, до якої причетні співробітники низки медичних закладів та посадовці Національної служби здоровʼя.

Яка вартість біткоїна?

Вона встановила новий рекорд – біткоїн перетнув позначку в 120 тисяч доларів.

Що відбувається в Росії?

В Іспанії за відмивання грошей затримали сина віцепрезидента держкорпорації РФ. Йдеться про Дмитра Артякова – старшого сина віцепрезидента “Ростеху” і колишнього губернатора Самарської області Володимира Артякова.

Які новини з Офісу президента?

Офіс президента готує заміну голови НКЦПФР. Чим не влаштовує радник Єрмака Руслан Магомедов, схоже, що він не пробуде на посаді голови НКЦПФР шестирічну каденцію.

Уряд підтримав проект закону України, який пропонує відновити конкурсну процедуру, призупинену через війну. На позачерговому засіданні Уряду було підтримано проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби”, – повідомляє Кабінет міністрів.

“Акт підготовлено НАДС з метою удосконалення порядку вступу, проходження та звільнення з державної служби, а також для відновлення конкурсів на зайняття посад державної служби відповідно до індикаторів Плану України на 2024-2027 роки”, – йдеться у повідомленні.

Які зміни передбачає новий законопроект?

Планом України передбачена реформа “Процедура відбору на державну службу”. Реалізація цієї реформи передбачає виконання двох заходів. Так, передбачені зміни до законодавства щодо удосконалення порядку вступу, проходження та звільнення з державної служби. Тож, мають набрати чинності законодавчі акти (включаючи підзаконні нормативно-правові акти), яким передбачено удосконалення порядку вступу, проходження та припинення державної служби.

Зазначене законодавство має відповідати принципам державного управління ОЕСР (SIGMA), що стосуються процедур добору на основі професійних компетентностей; Інший індикатор – відновлення набору на державну службу з урахуванням професійних компетентностей. Йдеться про відновлення відбору на зайняття вакантних посад з урахуванням професійних компетентностей для всіх державних службовців.

Які етапи реалізації відбору на державну службу?

Як повідомляє уряд, це здійснюватиметься поступово в три етапи: 1) на посади державної служби категорії “А”; 2) на посади державної служби категорії “Б” (на підконтрольній Україні території, де не ведуться бойові дії); 3) на посади державної служби категорії “В” (на підконтрольній Україні території, де не ведуться бойові дії).

“Проект закону передбачає положення щодо відновлення конкурсів на посади державної служби відповідно до плану України, строки оголошення та проведення конкурсів на посади, на які призначено осіб під час дії воєнного стану без конкурсу і повноваження суб’єкта призначення приймати рішення щодо продовження проходження служби державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування, призначеними без конкурсу”, – говориться у повідомленні.

У ньому також йдеться про можливість призначення без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, що знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії.

“Ухвалення законопроекту, який відновлює конкурси та удосконалює порядок вступу, проходження і припинення державної служби, є кроком до зміцнення управлінського потенціалу країни. Документ запроваджує низку новаторських положень, що зроблять державну службу більш сучасною та адаптивною”, – наголосив Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов.

“Ми провели велику кількість консультацій та обговорень на етапі підготовки законопроекту, зокрема із представниками SIGMA та директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST). Наразі ми очікуємо на продовження ґрунтовної роботи з депутатським корпусом”, – зауважила голова НАДС Наталія Алюшина.

“Законопроект повертає проведення конкурсної процедури і покликаний трансформувати підходи до багатьох інструментів управління персоналом. Щодо конкурсної процедури, на оновлення якої давно очікують, то вона відповідатиме європейським стандартам та принципам державного управління, зокрема, і в частині професіоналізації та деполітизації процедур відбору кандидатів на посади державної служби категорії “А”, – зазначила вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, якій президент Володимир Зеленський запропонував очолити уряд, обіцяє невдовзі оголосити пропозиції щодо кандидатур членів уряду. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету схвалив проєкт постанови про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати.

Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, якій президент Володимир Зеленський запропонував очолити уряд, повідомила, що невдовзі планує оголосити пропозиції щодо кандидатур членів уряду. Про це Свириденко написала у Facebook, повідомляє “Українська правда”.

“Рішення про призначення прем’єр-міністра України ухвалює Верховна Рада. Готуємось до взаємодії з парламентом та до представлення відповідних урядових кроків. Пропозиції щодо кандидатур членів уряду оголошу незабаром”, – зазначила вона.

Які пріоритети новий уряд має виконати?

Свириденко повідомила, що глава держави визначив пріоритетні задачі, які він бачить перед оновленим урядом: зміцнення економічного потенціалу України, розширення програм підтримки українців та масштабування виробництва власної зброї.

“Реалізувати ці завдання можливо завдяки відчутній дерегуляції, ліквідації будь-яких бюрократичних перепон, скороченню некритичних державних видатків і дублювання функцій державних інституцій, захисту підприємництва та повній концентрації державних ресурсів заради оборони України та відновлення після бойових дій”, – додала віцепрем’єрка.

Коли відбудеться призначення нового складу уряду?

Нагадаємо: 14 липня президент Володимир Зеленський запропонував першій віцепремʼєрці Юлії Свириденко очолити уряд України. За даними джерел УП, призначення нового складу Кабінету міністрів у Верховній Раді планується на 17 липня, наступного дня після голосування про відставку.

За словами джерел УП, замість Свириденко керувати Міністерством економіки планують призначити чинного першого заступника міністра Олексія Соболєва. Про інші плановані кадрові зміни читайте тут.

“Українська правда” писала, що в липні в Україні плануються перестановки в Кабміні. За даними УП, Свириденко планує привести з собою в уряд трьох близьких до себе посадовців.

Бюро економічної безпеки України викрило схему привласнення бюджетних коштів, до якої причетні співробітники низки медичних закладів та посадовці Національної служби здоровʼя. Про це повідомляє пресслужба Бюро економічної безпеки України.

Яка суть схеми?

“За даними слідства, фігуранти справи внесли до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я неправдиву інформацію щодо кількості громадян, які отримали медичні послуги за пакетом “Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям”. Надалі вони надали фіктивні звіти до Національної служби здоров’я України. У такий спосіб заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах”, – говориться у повідомленні.

Що відбувається далі?

Триває досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. У столичних медичних закладах та за місцями проживання фігурантів проводяться обшуки. Встановлюються інші причетні посадові особи з НСЗУ та МОЗ, повідомляє БЕБ.

Оперативний супровід забезпечує департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, процесуальне керівництво – прокурори Офісу Генерального прокурора.

Які наслідки для медичних закладів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні призупинили оплати 36 закладам охорони здоров’я через те, що там ймовірно не забезпечували пацієнтів безкоштовними ліками та медичними виробами за Програмою медичних гарантій. Також повідомлялося, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) штрафуватиме медичні заклади за стягнення з пацієнтів грошей за наркоз при проведенні оперативних втручань.

Також раніше повідомлялося, що з початку року податкова провела 910 перевірок в аптеках та інших об’єктах, що продають лікарські засоби та вироби медичного призначення, та виявила 1,7 тис. порушень податкового та іншого законодавства. Сума штрафів – 19,1 млн гривень.

Також ЕП писала, що в Україні приватний сектор вперше став домінувати над державним за кількістю надавачів медичних послуг у сфері первинної допомоги. Детальніше можна прочитати у статті “Від державного до приватного. Як медична реформа змінила ринок лікарських послуг”.

Російським авіабудівникам не вдалося створити аналоги іноземних підшипників і електронної компонентної бази для літаків. Про це пише The Moscow Times.

“Наші підшипники навіть близько не стоять із тими, які потрібні нашій промисловості… Друга больова точка – електронна компонентна база”, – цитує видання гендиректора “Аерокомпозиту” Анатолія Гайданського. Компанія розробляє деталі для російських пасажирських лайнерів МС-21.

Чому виникли проблеми з виробництвом?

За словами Гайданського, через санкції та відсутність власних компетенцій російські виробники змушені вдаватися до допомоги “дружніх” країн. “Так, усередині ми використовуємо деяку кількість компонентів іноземних, але саме проектування систем, сертифікація – це все російське”, – уточнив він.

Гайданський додав, що створення власного літака стало “великим викликом” для Росії, оскільки напрацювання радянського авіабудування було втрачено ще в 1990-ті роки, а самі технології пішли далеко вперед. За його словами, проблеми в галузі посилюються кадровим дефіцитом – рівень підготовки інженерів за останні роки став нижчим.

Коли запустять серійне виробництво МС-21?

У січні глава “Ростеха” Сергій Чемезов повідомив про шосте перенесення старту серійного виробництва літака МС-21 – цього разу на 2026 рік, нагадує The Moscow Times. При чому серійне виробництво росіяни збиралися запустити в 2016 році. У 2025-му конвеєр налагодити не вдасться, оскільки ще не було проведено всі сертифікаційні випробування.

Згідно з комплексною програмою розвитку авіагалузі до 2030 року, перші дев’ять МС-21 мали передати авіакомпаніям ще у вересні-грудні 2025 року. У 2026-му перевізники могли розраховувати на 31 літак, а всього до 2030 року включно їм обіцяли 270.

Спочатку серійне виробництво МС-21 збиралися запустити в 2016 році. “Розробкою ‘наступника’ Ту-154 займається ПАТ ‘Яковлєв’, що входить в Об’єднану авіабудівну корпорацію (ОАК, структура ‘Ростеха’). Спочатку лайнер створювали в міжнародній кооперації, однак після введення санкцій за вторгнення Росії в Україну іноземні партнери вийшли з проєкту, що призвело до необхідності імпортозаміщення систем і комплектуючих”, – говориться у публікації.

“У грудні стало відомо, що план випуску двигунів для МС-21 було урізано. Нова версія передбачає, що у 2025 році буде вироблено сім ПД-14, а у 2026 році – 28, тоді як у попередній ці цифри були в рази вищими: 30 і 48 ПД-14 відповідно”, – зазначає видання.

Нагадаємо: раніше ЕП писала, що російська цивільна авіація – один із секторів економіки країни-агресора, де безпрецедентні санкції із закриттям неба, ембарго на постачання запчастин та відмовою в обслуговуванні суден західного виробництва справді відчутні. Літаки Sukhoi Superjet 100, які через відсутність західних запчастин опинились на межі зняття з експлуатації.

“Гордість російського авіапрому”, яка із самого початку була збитковою, після запровадження санкцій взагалі стала небезпечною для життя: кількість інцидентів за два роки зросла вдвічі. Раніше ЕП писала про те, що наявні у російських авіакомпаній літаки Boeing та Airbus “тримаються на скотчі і доброму слові”. І аналізувала, як санкції та війна “утилізують” цивільну авіацію РФ та чи приземляться остаточно її літаки. Про це ви можете прочитати у статті “На крилах ‘канібалізму’: як санкції перетворюють російську авіацію на металобрухт.”