В Україні ситуація з генерацією електроенергії цього літа набагато краща, ніж попереднього, і не передбачає обмежень населення і промисловості, але ризики можливих ударів РФ та їхні наслідки залишаються актуальними. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни відбулися в енергосистемі?

“Якщо порівнювати минуле літо з теперішнім, то тоді ми бачили багато пошкодженої теплової генерації, і ми були обмежені більше, ніж зараз. За цей час ми оновили роботу багатьох енергоблоків ТЕС після атак, і робота триває. Але ризики є. Якщо будуть атаки РФ на енергосистему, то можемо мати певні проблеми”, – сказав Шейко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Яка ситуація зі споживанням електроенергії?

За його словами, останні дні спостерігається підвищення температури в Україні, що призводить до зростання споживання електроенергії, але на сьогодні енергосистема збалансована, а генерація працює без зауважень, і потужності достатньо для покриття потреб населення і промисловості з урахуванням того, що певна кількість енергоблоків перебуває в ремонтах.

Нагадаємо: Нещодавно “Укренерго” повідомила у своєму розділі в додатку “Київ Цифровий” про необхідність економити електроенергію.

Окрім 2,6 млрд грн спецконфіскації коштів онлайн-казино “PIN-UP”, держбюджет отримає 54 млн грн нарахованих відсотків. Про це повідомляє Національне агентство з розшуку та менеджменту активів.

“Рекордна спецконфіскація 2,6 мільярда гривень, яку забезпечить АРМА – це результат нашої принципової позиції та потужної співпраці з правоохоронними органами. Ми змогли не лише примусово списати кошти агресора, але й втримати їх на благо України”, – заявила голова АРМА Олена Дума.

“Виконання нами рекордної спецконфіскації дасть можливість не лише поповнити бюджет на суму 2,6 млрд грн з плюсом нарахованих відсотків в 54 мільйони грн до бюджету, але й вперше АРМА зменшить держборг країни”, – зазначила вона.

Які дії вжила АРМА?

“АРМА зіткнулося з безпрецедентним тиском щодо повернення арештованих коштів онлайн-казино Pin-Up. Однак Нацагентство зуміло забезпечити збереження та належне управління 2,6 млрд грн арештованих коштів”, – говориться у публікації.

Зокрема, агентство оперативно реагувало на спроби зняття арешту та вжити невідкладних заходів спільно з правоохоронними органами щодо повторного арешту і спрямувало кошти на придбання військових облігацій для потреб ЗСУ ще до завершення розслідування.

“У листопаді 2024 року, коли суд прийняв сумнівне рішення про зняття арешту з 2,6 млрд грн онлайн-казино, АРМА миттєво звернулося до ДБР з вимогою накласти новий арешт. Завдяки оперативним діям агентства та професійній роботі ДБР, кошти було повторно арештовано протягом однієї доби”, – нагадує АРМА.

Які результати управління арештованими коштами?

За час управління арештованими коштами АРМА спрямувало два мільярди гривень на придбання військових облігацій, зазначено у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що спецслужби заблокували понад 100 нелегальних онлайн-казино. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти власника російського казино Pin-Up Дмитра Пуніна і пов’язаних із казино компаній.

Державне бюро розслідувань затримало номінального власника компанії, яка діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Згодом повідомлялося, що ДБР завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо директора підприємства, яке забезпечувало роботу ресурсу під брендом Pin-Up.

Зрештою, Шевченківський райсуд Києва стягнув у дохід держави 2,6 млрд грн від компанії, що діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Для цього суд застосував спеціальну конфіскацію. Суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим – директором онлайн-казино PIN-UP. Його засудили на 5 років, зі звільненням від відбування покарання строком на три роки за роботу на РФ, несплату податків, участь у злочинній організації, легалізацію незаконного майна і службове підроблення.

У липні 2025 року середня вартість зарядки електромобіля через мережеву ЕЗС в Україні становить 360 грн за 100 км пробігу, за умови споживання 20 кВт·год на 100 км. Такі дані оприлюднив Інститут досліджень авторинку (ІДА), повідомляє галузеве видання enkorr.

Це на 40-240 грн менше, ніж витрати на традиційні види пального. Для порівняння: бензиновий автомобіль (10 л/100 км): ≈600 грн; авто з ГБО (12 л/100 км): ≈410 грн; електромобіль на публічній ЕЗС: ≈360 грн; електромобіль від домашнього лічильника (однозонний): ≈90 грн; електромобіль за нічним тарифом: ≈45 грн.

Яка частка електромобілів в Україні підходить для міжобласних поїздок?

За даними ІДА, близько 40% українського парку електромобілів (з понад 170 тис. авто) мають акумулятори ємністю понад 50 кВт·год — їх вважають придатними для міжобласних поїздок.

Які тарифи на зарядку електромобілів в Україні?

Середня ціна за кіловат-годину на станціях публічного доступу становить: АС порт: 14,82 грн (+0,17 грн); DC порт: 17,65 грн (без змін). Швидкісні придорожні ЕЗС мають вищі тарифи, тоді як зарядки, розташовані на паркінгах торгових центрів чи ресторанів, — нижчі.

Інформація зібрана через мобільні додатки операторів, з урахуванням частоти повторення тарифів поблизу міжміських доріг, зазначають в ІДА. Ці дані носять довідковий характер і не є рейтингом операторів.

Нагадаємо: Вартість заряджання електромобіля у Німеччині часто перевищує витрати на бензин, що ставить під загрозу екологічний транспортний перехід.

Заявки від виробників 25 видів товарів на розширення локалізації свідчать про затребуваність політики локалізації. Таку думку висловив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.

“Сьогодні рівно три роки як набув чинності закон про локалізацію. Це закон, з якого фактично почалась кардинальна зміна державної економічної політики, яку сьогодні всі знають під назвою ‘Зроблено в Україні’, – написав він у Facebook.

“У липні 2022 року, коли закон про локалізацію набув чинності, ми мали вже інше життя, ніж коли його приймали, – вторгнення росіян відправило українську промисловість у глибокий нокдаун. І саме законодавчий пріоритет для вітчизняного виробника на тендерах державних установ, компаній і громад, дозволив спочатку перезапуститись, а потім відновити повноцінну роботу цілим галузям економіки”, – зазначив він.

Які результати локалізації в Україні?

За його словами, у 2023-24 роках локалізація запрацювала як стимул для інвестицій у нові види продукції. Кисилевський навів приклади локалізації у машинобудівній галузі. Зокрема, Чернігівський автозавод сертифікував свій перший електробус, Черкаський та Запорізький автозаводи інвестували у виробництво більш містких пасажирських автобусів, кременчуцький ‘Альфатекс’ почав крупновузлову збірку вантажівок, броварська компанія ‘ТДС’, яка колись починала як імпортер, виробила власний телескопічний навантажувач.

“Це лише деякі приклади результативності політики локалізації. Цього року її затребуваність підкреслила заявка від виробників ще 25 видів товарів на розширення локалізації – уряд та Верховна Рада підтримали це рішення”, – зазначив Кисилевський.

Чи могла б локалізація врятувати промисловість?

“Якби не локалізація, станом на сьогодні ми б уже напевне втратили виробництво автобусів і трамваїв, комунальної та спецтехніки, трансформаторів та електрообладнання”, – вважає заступник голови економічного комітету.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, які передбачають компенсацію промислових інвестицій через податки. Інвестиційні проекти, які можна буде компенсувати через податки, мають бути реалізовані у переробній промисловості.

Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради України подано на реєстрацію пакет законопроектів про Defence City. У пакеті передбачено запровадження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City), який вестиме Міністерство оборони України.

Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме ‘данську модель’, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше також повідомлялося, що Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №12117 про удосконалення функціонування індустріальних парків. Серед основних запропонованих змін – чітке розмежування функцій всіх субʼєктів індустріального парку, розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку, зокрема, йдеться про можливість власної генерації електроенергії.