Працівники харківської поліції витратили 62,99 долара на контрольну закупівлю порнографічного контенту у дівчини на одній зі стримінгових (вебкам) платформ. Про це йдеться у рішенні Київського районного суду міста Харкова від 11 липня 2025 року. Події, яких стосується справа, відбувалися ще у січні 2021 року.

Що сталося під час розслідування?

Тоді правоохоронці викрили “організовану групу осіб”, яка створила “порно-студію” (ймовірно, йдеться про вебкам-студію) у середмісті Харкова та наймала на роботу дівчат. Останні “зобов’язались безпосередньо виготовляти та збувати зображення порнографічного характеру на сайті”. Цю діяльність студія проводила з грудня 2020 року по квітень 2021-ого.

“16.01.2021 співробітники поліції, в ході проведення негласної слідчо-розшукової дії, в порядку ст. 271 КПК України, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за допомогою комп’ютерної техніки, через мережу Інтернет, здійснили документування виготовлення та розповсюдження зображень порнографічного характеру за наступних обставин”, – йдеться у рішенні суду.

Яке покарання отримала обвинувачена?

Так, о 17:30 того дня правоохоронці у ході “негласної слідчо-розшукової діяльності” вийшли на зв’язок з обвинуваченою. “ОСОБА_5 (обвинувачена – ЕП) в режимі приватного чату з відвідувачем сайту ОСОБА_17 за сплачені ним з використанням платіжної картки НОМЕР_1 грошові кошти в сумі еквівалентній 62,99 долара США, оголилася, крупним планом на веб-камеру демонструвала свої статеві органи, здійснювала мастурбаційні дії, тим самим виготовляла та розповсюджувала порнографічне зображення, яке виводилося на екран монітора персонального комп’ютера за місцем перебування ОСОБА_17 в м. Харкові та зафіксовано під час проведення контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки на компакт-диск DVD № 34″, – йдеться в ухвалі.

Відзнятий та записаний матеріал згодом відправили на судово-мистецтвознавчу експертизу. За її висновком, даний матеріал має порнографічний характер.

У ході судового засідання представники прокуратури вимагали покарання для обвинуваченої у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік. Обвинувачена та її адвокати з висновками правоохоронців погодилися. Як наслідок, суд присудив дівчині покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною із зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції через мережу Інтернет, а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи на строк 1 рік.

Водночас суд звільнив її від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. Також засуджену зобов’язали сплатити на користь держави витрати на проведення 6 судових експертиз – загалом 30,2 тис. грн.

Читайте також: Pornhub, OnlyFans, Webcam: як правоохоронці заробляють на забороні порнографії в Україні

Нагадаємо: Петиція про декриміналізацію виготовлення порнографії, яку на сайті президента розмістила OnlyFans-модель Світлана Дворнікова, набрала необхідні 25 тисяч голосів. Тепер її має розглянути президент. 8 липня на неї відреагував президент.

В Україні у першому півріччі 2025 року проливи пального (бензин, дизель, LPG) на автозаправних станціях становили 3,62 млрд л, що на майже 7% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Державної податкової служби України, пише профільне видання enkorr.ua.

Які результати продажів у червні?

Водночас сумарна вартість реалізованого пального майже не змінилася і становить 182,9 трлн грн. Поки найвдалішим місяцем з реалізації був червень. Минулого місяця, згідно з даними РРО, було продано 646,5 млн л пального, що на 1% більше, ніж у травні. Водночас вартість зросла на 3%, до 32,5 млрд грн.

Як змінились обсяги в різних регіонах?

Порівняно з попереднім роком зниження проливів спостерігалося у кожній області. У столиці проливи пального порівняно з I півріччям 2024-го не змінилися і становили 379,5 млн л, а виторг збільшився на 8% (19,8 млрд грн). А от у місячній динаміці у червні обсяги зменшилися порівняно з травнем на 4%, до найменших з березня цього року 64 млн л.

Нагадаємо: За останній місяць ціни на пальне в Україні зросли в середньому майже на 5 гривень на літрі та поки не поспішають відкочуватись назад.

У Росії під загрозою закриття опинилося вже понад півсотні вугільних підприємств. Про це йдеться у звіті заступника міністра енергетики РФ Дмитра Ісламова, пише The Moscow Times. “За даними міністерства енергетики, у так званій червоній зоні, це підприємства, які зупинені або на межі зупинки, на сьогодні перебуває 51 підприємство, тобто шахти і розрізи”, – зазначив чиновник на засіданні комітету Ради федерації з економічної політики.

Загалом у Росії, станом на початок 2024 року, працювали 179 вугледобувних підприємств (52 шахти і 127 розрізів). Важка криза, що накрила російський вуглепром після втрати європейських ринків і посилення міжнародних санкцій, наростає, пише видання.

Які збитки зазнає вугільна галузь?

Ісламов констатував, що за підсумками 2024 року збитки російської вугільної галузі становили 112,6 млрд рублів, і ситуація продовжує погіршуватися. А раніше у російському Міненерго заявили, що такий самий збиток вугільні підприємства зазнали вже за результатами січня-травня 2025 року (112 млрд рублів). “До кінця року сукупний збиток галузі може сягнути 300-350 млрд рублів – рівня, який можна порівняти з річними бюджетами великих регіонів Росії”, – пише The Moscow Times.

Які фактори впливають на кризу?

У російському міненерго ключовими факторами таких показників називають закредитованість вугільних компаній (сума позик становить 1,2 трлн рублів) і ситуацію на зовнішніх ринках (спад попиту і чотирирічний мінімум цін на вугілля), а також невигідний курс рубля.

Нагадаємо: Раніше вже повідомлялося, що російська вугільна промисловість занурилася в кризу під тягарем високих витрат на запозичення і санкцій. І за словами джерел агентства Bloomberg, однією з ключових проблем галузі стала неможливість забезпечити себе обладнанням після трьох років санкцій.

Вугільники часто змушені вдаватися до “канібалізації” – забирати обладнання з декількох об’єктів, щоб зібрати на одному підприємстві єдину робочу одиницю, яка може забезпечити мінімальні виробничі витрати за умови скорочення обсягів видобутку.

Раніше повідомлялося, що в Росії різко зросла затовареність портових складів вугіллям на тлі глибокої кризи вугільної галузі, що стала наслідком втрати європейського експортного ринку. Загалом на складських майданчиках зібралося майже 50 млн тонн продукції, або чверть усього експорту за 2024 рік.

Україна залучає понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів у портах. Про це заявив голова Адміністрації морських портів України Олександр Семірга, пише Центр транспортних стратегій.

“Ми залучаємо понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів – ремонт причалів, залізничної інфраструктури в портах, доріг, будівель та інших об’єктів, пошкоджених чи зруйнованих. Але ми інвестуємо не лише в бетон та метал. Ми вкладаємо у технології”, – акцентував Семірга.

На чому зосереджені зусилля АМПУ?

Основні зусилля АМПУ зосереджені на критичних напрямах: інфраструктура, цифровізація, міжнародна підтримка, фінансування та оновлення технічного флоту. За словами чиновника, Україна активно впроваджує нові технологічні рішення в портах: залучає сучасні технології, розвиває власні цифрові сервіси, вчиться у міжнародних партнерів, як ефективно використовувати дрони для різних типів робіт. Це дозволяє економити час та гроші, підкреслив Семірга під час галузевого круглого столу, присвяченого розвитку транспортної інфраструктури, який провели Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Ernst & Young (EY).

Які приклади оновлення флоту?

“Як приклад: більше 60% нашого флоту побудовані ще за часів СРСР, витрати на їх утримання значні, а комплектуючі та запасні частини до них виробляються у Росії. Тому ми дуже обмежені у можливостях їх ремонту. Отже частина програми оновлення – це створення центру дронових технологій, а також закупівля сучасного флоту, суден, лоцманських катерів та іншого обладнання для всіх українських портів”, – пояснив він.

Нагадаємо: Для відновлення української портової інфраструктури потрібно не менше 1 мільярда євро, заявив раніше заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Раніше повідомлялося, що “Адміністрація морських портів України” розпочала у морському порту Південний тестовий запуск цифрової платформи, яка об’єднує всі адміністративні процедури, пов’язані з обробкою суден. Як зазначив у колонці ЕП заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, перші результати “єдиного вікна” вражають: За його словами, оформлення електронної перепустки тепер триває одну хвилину замість кількох тижнів, а пропуск автотранспорту скоротився з доби до 10-15 хв.

Також повідомлялося, що “Дельта-лоцман”, філія АМПУ, за результатами тендеру замовила ТОВ “Верф “Чорноморські яхти” катер за 132,00 млн грн. Імпортна складова становить 78,00 млн грн.