Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує реєстрацію транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду. Про це повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

Постановою внесено зміни до порядку державної реєстрації та зняття з обліку транспортних засобів – автомобілів, автобусів, мотоциклів, причепів, самохідної техніки тощо.

Які зміни передбачені?

“Ці зміни необхідні для забезпечення виконання рішень судів про застосування санкцій відповідно до закону “Про санкції”, а також для усунення правових прогалин, які ускладнюють реєстрацію майна, що переходить у власність держави”, – йдеться у повідомленні.

У МВС зазначили, що такі зміни необхідні, щоб реалізовувати рішення судів, запроваджені в рамках санкційної політики, та забезпечити ефективне управління майном, що переходить у державну власність.

Що передбачається в новій постанові?

Передбачено можливість реєструвати або перереєструвати транспортні засоби, які були стягнуті в дохід держави на підставі рішення суду про застосування санкцій до фізичних або юридичних осіб; упорядкування механізму реєстраційних дій щодо таких транспортних засобів, навіть якщо в електронних реєстрах є відомості про обмеження чи заборони на користування або розпорядження цим транспортом, або ж власник транспортного засобу внесений до Єдиного реєстру боржників.

Санкції США та проблеми з фінансуванням “Росатома” зривають роботу на АЕС “Аккую”. Російський персонал повертається додому через затримки із зарплатою, а компанія шукає інвесторів для продажу своєї частки. Про це повідомляє Yeni Şafak, передає Укрінформ.

Які фінансові труднощі виникають?

“Росатом – підрядник будівництва атомної електростанції “Аккую”, перший реактор якої планують ввести в експлуатацію до кінця цього року, має проблеми з фінансуванням. Близько 7 млрд дол., які компанія мала виділити на проєкт, досі не надійшли”, – зазначають у виданні.

Як це вплинуло на персонал?

Повідомляється, що через фінансові труднощі персонал АЕС “Аккую” скоротився з 35 тис. до 12 тис. Зокрема, 10 з 14 тис. російських робітників повернулися до Росії через затримки із зарплатою. Як пише видання Nefes, російський персонал в “Аккую” не отримував зарплату протягом останніх двох місяців і раніше влаштовував протести через умови праці.

“У січні робітники, що працювали в “Аккую” протестували через погані умови проживання в таборі, обмеження в харчуванні та відсутність гарячої води, вимагаючи відставки керівництва”, – повідомляє видання.

Обидва видання вказують на те, що Росія розглядає можливість продажу своєї 49% частки в проєкті. “Росатом” веде переговори щодо продажу своєї 49-відсоткової частки в АЕС “Аккую” для подолання проблем з фінансуванням”, – зазначають ЗМІ.

Нагадаємо: Адміністрація США дозволила російським банкам брати участь у добудові АЕС “Пакш-2” в Угорщині.

Верховна Рада України не підтримала постанову, яка на місяць заблокувала підписання закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів. Про це повідомила голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума.

“Парламент не підтримав блокуючу постанову. Національні інтереси понад усе”, – написала вона у Telegram.

Які зміни передбачає реформа АРМА?

Вона нагадала, що 18 червня Верховна Рада підтримала в другому читанні реформу АРМА, яка посилює спроможність агентства і відкриває шлях до управління корпоративними правами Росії та Білорусі та передбачає можливість передачі арештованих активів на потреби українських військових.

“Але після цього окрема політична сила заблокувала підписання закону — майже на місяць. Заблокувала можливість допомоги військовим та управління активами рф. Сьогодні ця сторінка закрита”, – написала Дума.

Чому це рішення важливе для України?

За її словами, агентство чекало цього рішення два роки і понад п’ять місяців боролося за ухвалення цього закону, і тепер час запускати реформу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Законопроєкт передбачає нові вимоги до голови АРМА, процедуру добору з участю міжнародних експертів, прозорий механізм управління активами, контроль за передачею активів.

Також повідомлялося, що програмою Ukraine Facility на перший квартал 2025 року було передбачено виконання Україною таких “маяків”, як збільшення штату Вищого антикорупційного суду, реформа АРМА та реформа територіальної організації виконавчої влади.

Центр економічної стратегії зазначив, що через зрив реформ Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС. “Ціна” реформи АРМА – понад 300 млн євро. Ці кошти потрібні державі для стабільного функціонування і соціальних витрат”, – зазначала також у колонці для ЕП народна депутатка, голова комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

У 2024/25 маркетинговому році (липень 2024 – червень 2025) Україна експортувала 71,3 тис. тонн борошна. Про це повідомляє спілка “Борошномели України”. Зокрема, за цей період експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна. Цей показник поступається обсягам поставок у попередньому сезоні, які були на рівні 92,5 тис. тонн.

Куди експортується українське борошно?

Зазначається, що близько 46% обсягу експорту у сезоні-2024/25 здійснено до країн ЄС. До ТОП-5 країн-імпортерів українського борошна увійшли:

• Молдова (20,3 тис. тонн)
• Чехія (15,3 тис. тонн)
• Палестина (10,8 тис. тонн)
• Франція (3,0 тис. тонн)
• Іспанія (2,9 тис. тонн)

Які інші види борошна експортуються?

За даними спілки, експорт інших видів борошна у сезоні-2024/25 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Йдеться, що частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/24 МР). ТОП-5 країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали:

• Молдова (3,2 тис. тонн)
• Ізраїль (0,5 тис. тонн)
• Хорватія (0,2 тис. тонн)
• Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн)

Нагадаємо: Від початку нового сезону, Україна експортувала 486 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.