Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які зміни передбачають законопроєкти?

Перший законопроєкт №13420 передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів, які забезпечать податкові пільги для підприємств ОПК. Другий – №13421 – змінює митний кодекс, спрощуючи митні процедури для цих підприємств.

Зокрема, законопроєкти запроваджують офіційний перелік підприємств ОПК – резидентів Defence City, який формуватиме та вестиме Міністерство оборони. Доступ до інформації про ці підприємства та їх звітність будуть захищені і обмежені.

Які пільги отримають резиденти Defence City?

До 1 січня 2036 року резиденти Defence City будуть звільнені від сплати податку на прибуток за умови реінвестування, земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку. Для цих компаній зберігаються чинні податкові преференції для підприємств ОПК: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, переваги для релокованих підприємств та їхніх працівників.

Крім того, пропонується створити додаткові інструменти підтримки, зокрема спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій тощо.

Нагадаємо: Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував у першому читанні два законопроєкти, які стосуються збільшення видатків оборони у держбюджеті-2025.

Після масових обстрілів і втрати більшості підприємств на Харківщині планують створити перший в Україні підземний індустріальний парк. Про це пише “Думка”. Ці плани підприємці обговорили в етері телемарафону “Єдині новини”, передає сайт.

Які наслідки обстрілів для підприємств Харківщини?

Так, директор підприємства з виготовлення велосипедів Андрій Савран розповів, що у лютому 2022 року російські обстріли знищили одне з підприємств на Харківщині, завдавши збитків на 60 мільйонів гривень. Після півторарічної релокації на Тернопільщину виробництво повернулося в рідний регіон. “Водночас із 15 підприємств індустріального кластера в області сьогодні залишилися лише три — це компанії у сферах машинобудування, металообробки, гідравлічних систем і шкільних меблів”, – говориться у публікації.

Яка мета створення підземного індустріального парку?

Щоб зберегти робочі місця та підтримати бізнес, у регіоні вирішили створити підземний індустріальний парк. “За словами комунікаційної менеджерки українського індустріального кластера, у світі таких парків всього п’ять, але саме для Харкова це буде шансом відновити промисловість у безпечних умовах”, – пише “Думка”. Передбачається, що парк стане автономним простором для підприємств. Підтримати реалізацію проєкту погодилися міжнародні інвестори.

“Зараз харківські підприємці стикаються з відсутністю грантів і державної підтримки через розташування в червоній зоні, тому ініціатива створення підземного парку має стати ключовою для збереження промисловості регіону”, – зазначено у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Харківщина стане першою областю в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Раніше повідомлялося, що у рамках майстер-плану відновлення Харкова було презентовано сім пілотних проектів. Зокрема, було презентовано проєкти створення наукового кварталу (на місці ринку Барабашово), створення сучасного транспортного вузла та торговельно-розважального культурного центру на території залізничної станції приміського вокзалу “Левада”. Як повідомив мер Харкова Ігор Терехов, збитки, завдані росіянами інфраструктурі міста, оцінюють у 9,5 млрд доларів, такі витрати можуть покрити тільки міжнародні партнери, установи та приватні інвестори.

Запорізька область розпочне масштабне виробництво компонентів для протипіхотних мін. Про це у Telegram повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, запуск виробництва став можливим після підписання Президентом України Володимиром Зеленським закону про припинення дії Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін.

“Запорізька область миттєво реагує на ініціативу – вже найближчим часом запускається виробництво комплектуючих для протипіхотних мін”, – повідомив Федоров. Він зазначив, що щомісяця регіон планує випускати десятки тисяч одиниць продукції.

Які обсяги виробництва плануються?

“Завдяки використанню сучасних технологій, щоденно планується виготовляти від тисячі до двох тисяч одиниць продукції. Отже, місячний обсяг виробництва перевищуватиме 50 тисяч компонентів”, – повідомив голова обласної військової адміністрації.

Яка мета виробництва?

“Усі комплектуючі будуть працювати на укріплення Запорізького фронту і стануть частиною потужного механізму знищення окупанта”, – додав він.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна зробила дерегуляцію ринку вибухових речовин і готується видавати гранти на порохові заводи. Також повідомлялося, що АТ “Українська оборонна промисловість” поступово переходять до виготовлення 60-мм мінометних мін. Україна покриває 40% потреб армії завдяки вітчизняній оборонній промисловості і наростила виробництво зброї в рази. Як низова ініціатива допомагає нищити ворога можна прочитати у публікації “Тіньовий ОПК. Як тисячі українців з 3D-принтерами побудували великий збройовий завод”.

Офіційний курс євро до гривні знеціниться у четвер 17 липня на 29 копійок. Про це свідчить офіційний курс НБУ на четвер 17 липня. Своєю чергою, курс долара подешевшає на 1 копійку.

Які офіційні курси на 17 липня?

Офіційні курси на четвер 17 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,81 грн (41,82 грн станом на 16 липня); 1 євро – 48,51 грн (48,80 грн станом на 16 липня).

Коли євро досягнув рекорду?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.