Позакореневе живлення — це швидкий спосіб доставити рослині найважливіші елементи прямо через листкову поверхню. У центрі уваги тут опиняються мікродобрива: концентровані формули з бором, цинком, марганцем, залізом, молібденом, що застигають в краплях води і пробираються у клітини через продихи. Вони не замінюють основного живлення коренем, але діють як перша медична допомога, коли ґрунт не може віддати рослині потрібну дозу через дефіцит вологості або несприятливі хімічні властивості.
Мікроелементи становлять лічені відсотки від загального обсягу живлення, але саме вони запускають ключові біохімічні реакції. Бор потрібен для запилення та розвитку тканин, цинк — для синтезу гормонів росту і стійкості до хвороб, залізо відповідає за формування хлорофілу, марганець підтримує фотосинтез, а молібден — фіксацію азоту в бобових. Без своєчасного внесення навіть ідеально збалансоване NPK-живлення не дасть повного ефекту.
У позакореневому живленні використовують хелатні солі і водорозчинні солі. Хелатні сполуки (EDTA, DTPA, EDDHA) забезпечують стійкість елемента в баковій суміші і кращу доступність у широкому діапазоні pH. Водорозчинні солі дешевші, але можуть випадати в осад при змішуванні з лужними препаратами. Іноді роблять комбіновані формули, де кожен елемент мінімізує втрати інших.
Схеми й норми внесення
• Перша обробка. Ранній вегетативний старт — фаза 2–4 справжніх листків:
– бор (0,5–1 л/га)
– цинк (0,3–0,5 л/га)
– марганець (0,3–0,4 л/га)
• Друга обробка. Фаза бутонізації або зав’язування:
– комбінований мікс (бор + цинк + молібден) 1–1,5 л/га
– залізо для запобігання хлорозам — 0,5–1 л/га
• Додаткові підживлення. За виявлених симптомів:
– фіолетові листки (дефіцит фосфору + цинку) — бакова суміш із цинком і мікроелементами, 1 л/га
– жовтизна між жилками (хлороз) — залізо хелатне 0,8–1,2 л/га
Можна робити 2–4 обприскування за сезон з інтервалом 10–14 днів. Витрата робочого розчину — 200–400 л/га, залежно від культури й щільності листя.
Переваги та обмеження
Якщо кореневі підживлення потребують часу на розчинення й рух поживних речовин, то листкові дії видно за кілька днів. Оперативне коригування балансу допомагає уникнути відставання у рості, покращує цвітіння й підвищує стійкість до посухи та хвороб. Проте важливо дотримуватися концентрацій і погодних умов: у спеку обприскування може спричинити опіки, а дощ за 2–3 години після внесення позбавить препарати ефекту. Без якісного обприскувача з дрібними форсунками складно досягти рівномірного покриття.
Для зернових (пшениця, ячмінь) найбільш критичним є внесення цинку в ранні фази та бору перед колосінням. В овочевих культурах (капуста, огірки, томати) акцент роблять на мікродобривах із залізом і марганцем у фазі активного росту листя. У плодових і ягідних насадженнях дефіцит бору в період цвітіння призводить до пустоцвітів, тому тут позакореневе внесення необхідне для закладки зав’язі. У соняшнику і кукурудзі мікродобрива застосовують у фазу 4–6 справжніх листків, щоб прискорити ріст і підвищити стійкість до стресів.
Практичні поради
- Завжди проводьте тестову мікс-суміш у невеликій кількості, щоб уникнути осадження чи реакції.
- Додавати препарати слід у такому порядку: спочатку мікродобрива, потім рідкі NPK і наприкінці біостимулятори.
- Найсприятливіший час — ранок до 10:00 або вечір після 18:00, коли рослина активніше поглинає.
- Температура повітря має бути в межах 15–25 °C, вологість — не нижче 60 %.
- Під час обприскування уникайте сильного вітру і опадів упродовж 3–4 годин після внесення.
Компанія Макош пропонує широкий асортимент хелатних і водорозчинних мікродобрив https://makosh-group.com.ua/produktsja/mkrodobriva/, створених для позакореневого живлення. Наші продукти протестовані в різних регіонах України й показали високу ефективність на зернових, овочевих, технічних та плодових культурах. Ми допоможемо підібрати найкращу формулу, розрахувати норми та скласти оптимальний графік обробок з урахуванням аналізу ґрунту, кліматичних умов і технології вирощування. Макош — коли швидкість дії та точність дозування мають вирішальне значення.
