Компанії-імпортери переспрямували судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія). Про це повідомляє профільний сайт “Інфоіндустрія”. Така необхідність зумовлена рішенням Військово-Морських Сил України.

“Під час воєнного стану командувач Військово-Морських Сил України віце-адмірал Олексій Неїжпапа заборонив заходження в українські порти торговельних суден, що перевозять вибухонебезпечні речовини. Відповідний лист до ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) датовано 7 липня”, – зазначає “Інфоіндустрія”.

Яка мета заборони?

Метою обмеження є запобігання техногенній катастрофі в разі ураження таких суден або складів ворожими ударами. Воно стосується, зокрема, безводного аміаку, аміачної селітри, розчинів на основі аміаку та інших вибухонебезпечних сполук.

Командування ВМС рекомендувало не включати судна з небезпечними вантажами до планів заходу в українські порти і розвантажуватися в портах сусідніх країн, по яких не завдаються ракетні удари.

Що відбувається з імпортом?

“За останні дні пройшло декілька нарад щодо ситуації з імпортом аміачної селітри та аміаку. Наради між АМПУ та ВМС закінчились без змін статусу заборони. Імпортери очікують наради від Голови Одеської ОВА, Кіпера О.О. За відсутності рішень від Кабінету Міністрів, ми очікуємо продовження заборони”, – говориться у повідомленні.

“Нічна атака на Ізмаїл дронами камікадзе в черговий раз показала логічність заборони від ВМФ України. Крім того, російська балістична ракета прилетіла в Чорноморськ”, – зазначає “Інфоіндустрія”.

Додамо, що Служба безпеки України повідомила, що викрила в Одеській області двох російських агентів, які готували ракетний удар по сховищу селітри в одному з морських портів.

Верховна Рада України затвердила Олексія Соболева на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Раніше він обіймав посаду першого заступника очільника Мінекономіки Юлії Свириденко.

Хто такий Олексій Соболев?

Соболев у липні 2024 року був призначений на посаду першого заступника міністра економіки України. Він здобув ступінь магістра з фінансів у Київському національному економічному університеті, а також сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute, США. Раніше працював керуючим активами у Dragon Asset Management.

У 2015-2016 роках обіймав посаду радника міністра інфраструктури України. З 2016 по 2018 рік очолював проєкт Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, де координував розробку ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року став керівником державного підприємства “Прозорро.Продажі”.

Які його досягнення?

Олексій Соболев також був президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine та головою консультативної наглядової ради CoST Ukraine. У січні 2023 року призначений на посаду заступника міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Він є почесним професором практики Київської школи економіки.

Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада відправила уряд Дениса Шмигаля у відставку. За рішення уряду проголосував 261 народний депутат. Президент Володимир Зеленський на засіданні фракції “Слуга народу” 16 липня представив депутатам майбутніх членів оновленого Кабінету міністрів.

Закупівельні ціни на яблука нового врожаю – в межах 60-70 гривень за кілограм, що в середньому у 2,9 раза дорожче, ніж на початку минулого сезону. Про це повідомляє моніторинговий проект EastFruit.

Коли стартував сезон яблук нового врожаю?

Сезон яблук нового врожаю стартував в Україні цього тижня, українські садівники розпочали збирання врожаю яблук ранніх сортів фактично у ті ж терміни, що й минулого сезону, зазначають аналітики проекту.

“За словами ключових гравців ринку, початок сезону поставок місцевого яблука відразу ж негативно вплинув на продаж імпортних фруктів, проте українські трейдери не поспішають знижувати ціни на свою продукцію”, – говориться у повідомленні.

Які прогнози щодо цін на яблука?

Своє рішення продавці аргументують тим, що основну пропозицію на українському ринку яблук наразі, як і раніше, становить імпортна продукція. При цьому попит на них утримується на низькому рівні, оскільки покупці найчастіше віддають перевагу сезонним фруктам та ягодам.

За даними EastFruit, більше масово вийти на ринок українські виробники яблук планують уже з наступного тижня. Садівники обіцяють, що ціни на яблука знижуватимуться в міру збільшення пропозиції місцевого яблука на ринку, одночасно можуть подешевшати й імпортні яблука.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що українцям варто очікувати зростання цін на яблука та груші нового врожаю щонайменше на 10-15% у порівнянні з попереднім сезоном.

Які наслідки весняних заморозків?

Весняні заморозки вдарили по українських садах так сильно, що в окремих регіонах урожай яблук цього року може бути близьким до нуля. “Загалом по Україні, якщо буде 50-60% урожаю яблук від торішнього, – це буде добре”, – сказав він.

Квітневі заморозки завдали суттєвої шкоди садам в Україні, що може спровокувати нестачу таких популярних фруктів, як вишня та черешня. Від весняних заморозків було втрачено близько 45-55% врожаю черешні. Щодо вишні, то збитки оцінюються в 35-50%.

Українські садівники заявляли про ризик банкрутств через знищений заморозками урожай. Дві потужні хвилі приморозків залишили без урожаю більшість власників черешневих, вишневих, абрикосових і персикових садів.

У ІІ кварталі 2025 року бізнес позитивно оцінює ділову активність в наступні 12 місяців, але оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств негативні. Про це повідомляє Національний банк України.

“Респонденти продовжували очікувати на зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні, а також були позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств на тлі поліпшення інфляційних та курсових очікувань”, – говориться у повідомленні.

Які індекси ділових очікувань?

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) у І кварталі 2025 року становив до 103,1% зі 108.2%. Нагадаємо, що значення індексу більше 100 означає перевагу у респондентів позитивних економічних настроїв. Учасники опитування зберегли позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також фінансово-економічного стану підприємств.

Бізнес очікує на збільшення обсягу виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей – 9.2% (у І кварталі – 15.6%). Бізнес зберіг негативні оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств: баланс відповідей становив “мінус” 5.3% порівняно з “мінус” 3.4% у І кварталі, зазначає НБУ.

Які очікування щодо працівників?

Респонденти продовжили позитивно оцінювати зміни фінансово-економічного стану власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 2.4% (у I кварталі 2025 року – 4.7%). “Поліпшення оцінок продемонстрували респонденти переважної більшості представлених видів діяльності, найбільше – добувної промисловості, сільського господарства, а також енерго- та водопостачання. Водночас респонденти торгівлі все ще мали песимістичні очікування”, – говориться у повідомленні.

Очікувалося дещо повільніше зростання обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку: баланси відповідей – 10.5% і 9.4% відповідно (у І кварталі – 20.7% та 19.5% відповідно). Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікували респонденти всіх видів економічної діяльності, найбільше – енерго- та водопостачання, сільського господарства та інших видів діяльності.

Респонденти посилили негативні оцінки щодо кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – “мінус” 4.4% (у I кварталі – “мінус” 0.6%). Негативні очікування мали респонденти більшості видів економічної діяльності, найбільше – транспорту і зв’язку, торгівлі, а також енерго- та водопостачання.

Натомість підприємства будівництва та добувної промисловості очікували на збільшення кількості працівників у наступні 12 місяців. Учасники опитування послабили очікування щодо зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей – 49.8% порівняно з 60.1% у попередньому кварталі.

На тлі зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом (до 33.3% опитаних у ІІ кварталі порівняно з 38.1% у І кварталі) зменшилася частка респондентів, які планують брати банківські кредити – 33.9% (у І кварталі – 35.2%). “Підприємства, що планують залучати кредити, традиційно надають перевагу кредитам у національній валюті – 83.0% (у І кварталі – 80.9%). Зависокі ставки залишаються найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів – 47.7% відповідей”, – говориться у повідомленні.

Значна частка респондентів має інші джерела фінансування – 43.6% порівняно із 44.2% у попередньому опитуванні. Дещо посилився вплив чинника “значні коливання курсу гривні до іноземних валют” (на 2.2 п. п. до 18.0%). Респонденти суттєво знизили свої оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей – 9.8% (у попередньому опитуванні – 17.3%).

Нагадаємо: Рік тому український бізнес очікував уповільнення ділової активності, прогнозував поліпшення інфляційної та погіршення курсової динаміки. Раніше НБУ повідомляв, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі скоротилась до 27,9%, або на 2,4 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.