Виробничі посівні площі в Україні в сезоні-2025 залишаться на рівні минулого року, з додаванням 270 тис. га розмінованих територій. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Але в масштабах наших посівних площ у 20 млн га це 1%. Тож по базових культурах, до яких додамо і цукровий буряк із овочами, аграрії – в межах 20 млн га. І це є підтвердженням того, що працюємо на усіх можливих територіях”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.

Які прогнози щодо врожаю пшениці?

За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства в 2025 році очікує зібрати пшеницю на рівні 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж 22 млн тонн рік тому. Обсяги експорту пшениці в міністерстві оцінюють в межах 15-16 млн тонн.

Що з врожаєм ячменю та гречки?

Врожай ячменю, за його словами, становитиме приблизно 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у 2024 році, експорт – на рівні 2,2-2,3 млн тонн. Проблем із гречкою Мінагрополітики не очікують і обіцяють, що внутрішній ринок буде забезпечений, а надлишок експортований.

Остаточні прогнози щодо кукурудзи на зерно міністерство ще не готове зробити, оскільки активна вегетація культури триває. Проте відомчі аналітики притримуються консервативного прогнозу в 26 млн тонн, що теж щонайменше на 5% менше показника попереднього сезону.

“Ми по зернових бачимо умовно 54,5-53,5 млн тонн. Це плюс/мінус 5%”, – наголосив Висоцький.

Він додав, що врожай ріпаку в сезоні-2025 очікується на рівні 3 млн тонн проти 5,7 млн тонн у 2024 році, сої – 5,7 млн тонн проти 6,6 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.

Висоцький зауважив, що найбільші сумніви щодо обсягів врожаю наразі стосуються соняшнику, адже через посуху на півдні країни культура потерпає, і ці регіони можуть втратити до 6% врожаю, що в цілому може призвести до скорочення валового врожаю до 15 млн тонн і нижче.

Нагадаємо: Від початку нового сезону, Україна експортувала 486 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.

В Україні понад 137 тисяч нових ФОПів було зареєстровано цьогоріч — й водночас більш ніж 157 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перше півріччя 2025 року. Про це свідчать дані Опендатабот.

Чому стався сплеск закриттів ФОПів?

Через збій реєстрів у кінці грудня 2024-початку січня 2025 років та нові податки на початку 2025 стався сплеск закриттів ФОПів, втім згодом ситуація стабілізувалася. Так, 73 799 ФОПів відкрилось з квітня по червень — на 3% менше, ніж за такий самий період торік. Ще 51 830 бізнесів припинили свою роботу — на 27% менше, ніж за той самий період торік.

Яка статистика закриттів ФОПів?

22% ФОПів, які припинили роботу цьогоріч, були відкриті торік, ще 15% — у 2023 році. Водночас більшає так званих фопів-одноденок (підприємців, які існують не довше двох тижнів): 5 323 бізнесів. До порівняння, у 2021 році їх нараховувалось лише 96.

Де відкривається найбільше нових ФОПів?

Більше фопів відкривається, ніж закривається у сфері освіти (+2 541), медицини (+1 203) та права і бухгалтерського обліку (+975). Найбільше нових бізнесів відкрили: в Києві — 18,8 тис, на Дніпропетровщині — 13 тис, на Львівщині — 10,4 тис. Однак й за кількістю закриття у лідерах також столиця (-20,6 тис фопів) та Дніпропетровщина (13,6 тисячі). Далі – Харківщина (13,6 тисячі).

61% від усіх відкритих фопів цьогоріч створили жінки — 83.7 тис.

Нагадаємо: Станом на початок червня в Україні зареєстровано 28,3 тис. фахівців, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто самозайнятих. Це юристи, приватні викладачі, перекладачі, архітектори, нотаріуси, психологи, митці, науковці, лікарі та інші фахівці, які не мають статусу фопу, але працюють самостійно.

Польща поступово припинить діяльність притулків для біженців з України. Про це повідомляє Польське радіо. Відповідний законопроєкт схвалив польський уряд.

Згідно із ним, з 1 листопада так звані центри колективного розміщення біженців з України у Польщі прийматимуть лише представників захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю. Наразі кожен має право на безплатне проживання у такому центрі протягом перших трьох місяців після прибуття до Польщі.

“Після цих 120 днів, які відраховуються з першого дня в’їзду громадянина України до Польщі, починається період фінансової співучасті”, – розповіла речниця мазовецького воєводи Йоанна Баханек.

Наразі понад половину мешканців центрів колективного розміщення у Польщі мешкають там довше безплатного періоду і доплачують за проживання та харчування. Баханек зазначила, що у центрах колективного розміщення у Мазовецькому воєводстві зараз проживає 3000 осіб. Доступних місць ще понад 1000.

Які зміни в програмі допомоги?

Речник польського уряду Адам Шлапка пояснив, що форми допомоги українським біженцям змінюються відповідно до потреб. “Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що зараз той момент, коли цей вид підтримки може бути припинений”, – сказав він.

Яка підтримка залишиться для біженців?

Для 6000 біженців з-поза захищених груп планується програма “Разом до незалежності” за кошти ЄС. Вона передбачає субсидії на оренду квартир для українців та покриття витрат на курси польської мови.

Нагадаємо: У Нідерландах муніципалітети вимушені відмовляти українським біженцям у притулку через брак місць для розміщення.