Про що говорять сьогодні?

Про держбюджет. На що пішли за півріччя 1,9 трлн грн з загального фонду держбюджету (це на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік) і де Україна знайде $19 мільярдів зовнішнього фінансування, бракуватиме наступного року.

Які урядові ініціативи обговорюються?

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров надумав запустити в Україні аналог американського Департаменту ефективності уряду (DOGE).

Що відбувається з конфіскованими активами?

Суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і передав в управління Нацагентства з розшуку та менеджменту активів понад 1,5 млрд грн екснардепа Володимира Макеєнка.

Які зміни на ринку цін?

Черешня подорожчала: сезон закінчується, її лишилося мало.

Що нового в санкціях?

Нові санкції Євросоюзу, накладені на індійський завод, що переробляє російську нафту, можуть завадити “Роснєфті” позбутися пакета акцій у ньому.

Яка ситуація на ринку криптовалют?

Загальна капіталізація ринку криптовалют перевищила чотири трильйони доларів на тлі ухвалення нового закону у США.

Яка історія виноробні Vino Demidi?

Ексклюзиви ЕП: Виноробня Vino Demidi: як підприємець з Київщини перетворює село на винний курорт. Колись тут у кожному дворі обпалювали глину, а тепер витримують вино із сортів, яких немає ні на Закарпатті, ні на Одещині. Історія виноробні Vino Demidi.

Індонезія стала боротися з потоком дешевих китайських товарів задовго до того, як президент США Трамп застосував тарифи як зброю для покарання Індонезії. Про це йдеться у статті New York Times.

Які наслідки конкуренції з Китаєм?

“Індонезійські робочі місця не витримують конкуренції з Китаєм. Країна вже понад десять років бореться з надмірним впливом Китаю на всі аспекти своєї економіки”, – пише видання. “Тиск став настільки сильним, що попередній президент Індонезії погрожував введенням тарифів на китайські товари на рівні 200 відсотків. А нинішній президент Прабово Субіанто навіть закликав топити судна, що перевозять контрабандний текстиль, більшість з яких прибуває з Китаю”, – говориться у публікації.

Видання звертає увагу на прискорення китайського експорту на тлі сповільнення економічного зростання. Оскільки споживання всередині країни є слабким, китайські фабрики, підживлювані державними кредитами та підтримкою, звернулися до Південно-Східної Азії через її близькість та ринковий потенціал. Населення однієї лише Індонезії становить 284 мільйони.

Як змінилася торгівля між Індонезією та Китаєм?

“Темпи експорту з Китаю до Південно-Східної Азії лише зросли після запровадження паном Трампом останніх тарифів на китайські товари, які фактично закрили найбільший ринок Китаю – Сполучені Штати. Протягом кількох місяців експорт Китаю до Південно-Східної Азії стрімко зростав – минулого місяця на 17,5 відсотка порівняно з попереднім роком. За останніми даними, у квітні щомісячний імпорт китайських товарів до Індонезії зріс на 51%”, – пише NYT.

“Сплеск китайського експорту в регіон викликав гнів Трампа, який вважає, що Китай робить все більше для того, щоб перенаправляти свої товари через інші країни, щоб уникнути його нових податків на американських імпортерів. Цього тижня Індонезія та США домовилися про торговельну угоду, яка передбачає 19-відсоткове мито на індонезійські товари в США або ще більше мито, якщо буде встановлено, що товари перенаправляються через Індонезію з країни з вищою тарифною ставкою”, – говориться у статті.

“Але економісти кажуть, що явище, яке розлютило Трампа, не є таким великим фактором в Індонезії, як у таких країнах, як В’єтнам. Більшість китайських товарів, що надходять до Індонезії, розкуповують індонезійські споживачі”, – зазначає NYT.

Індонезія стала залежною від Китаю щодо інвестицій, які допомагають розбудовувати її інфраструктуру. Це також найбільший покупець природних ресурсів, таких як пальмова олія та вугілля, які є рушійною силою індонезійської економіки. Але здатність Китаю виробляти дешеві товари у величезних масштабах за допомогою щедрих державних субсидій експортерам призвела до того, що Індонезія частіше програє в торгівлі з Китаєм.

Економіка Індонезії настільки переплелася з економікою Китаю, що, за однією з оцінок, коли економіка Китаю сповільнюється на один відсотковий пункт, це призводить до зниження темпів економічного зростання Індонезії на 0,3 відсоткових пункти.

Які угоди укладаються між країнами?

“На початку 2000-х років регіональний торговельний блок Асоціація держав Південно-Східної Азії уклав пакт з Китаєм, який зобов’язав країни знизити свої тарифи. Індонезія, яка є членом АСЕАН, знизила майже всі свої бар’єри для китайських товарів. Це стало головною причиною того, що Китай розглядає АСЕАН як ринок, де він може диверсифікувати свій експорт”, – говориться у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що китайські автовиробники, такі як BYD, Chery, Changan, GAC Auto та SAIC Motor, оголосили про нові проєкти або розширення своїх заводів за кордоном з 2023 року. Популярними напрямками для інвестицій є Таїланд, Індонезія та Бразилія. Також повідомлялося, що Apple запропонувала витратити 100 млн дол на виробничі потужності в Індонезії після того, як уряд цієї південно-східної азійської країни заборонив продавати свої останні iPhone. Індонезія назвала пропозицію Apple несправедливою.

Наприклад, Apple вклала понад 244 трильйони рупій (15 мільярдів доларів) у виробничі потужності у В’єтнамі, де продажі її продукції на ринку становлять лише близько 1,5 мільйона одиниць. У академії розробників в Індонезії Apple інвестувала лише близько 1,5 трильйона рупій, а там вона продає близько 2,5 мільйона пристроїв. Потім повідомлялося, що Apple планує інвестувати 1 мільярд доларів у виробничий завод в Індонезії, який виробляє компоненти для смартфонів та інших продуктів. Та Індонезія заявила, що і пропозиція американського технологічного гіганта інвестувати $1 млрд у місцеве виробництво все ще недостатня для виконання вимог країни щодо місцевого контенту.

Індонезія та Apple домовилися про зняття заборони на продаж iPhone 16 лише після 5 місяців перемовин. Також повідомлялося, що Трамп пригрозив країнам БРІКС 100%-ми митами, якщо вони створять власну валюту замість долара. БРІКС – це об’єднання найбільших за площею і населенням країн, що розвиваються, засноване у 2009 році. До нього входять Бразилія, Росія, Індія і Китай, пізніше додались Південно-Африканська Республіка, Іран, Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Індонезія.

У Білорусі штрафуватимуть магазини, де в наявності не виявиться картоплі. Про це повідомляє моніторингова платформа EastFruit.

На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, який вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко. Магазини, де в наявності не виявиться картоплі, штрафуватимуть.

Які штрафи передбачені за відсутність картоплі?

Закон набуває чинності на наступний день після офіційного опублікування і вводить штрафи від 5 до 200 базових величин (цього року це 210-8400 рублів) за непостачання або недопостачання плодоовочевої продукції зі стабілізаційних фондів.

Місяць тому Лукашенко підписав “антидефіцитний” указ, що дає право торговельним мережам брати пільгові кредити під 3% річних, щоб авансом заплатити за ще невирощені овочі – картоплю, капусту, моркву, буряки, цибулю та яблука, – які повинні бути в торгівлі в міжсезонний період. Для картоплі, моркви і буряка це період з 15 листопада по 31 травня, для капусти, цибулі та яблук – з 15 листопада по 30 квітня. Указ зобов’язував постачальників і магазини забезпечити наявність цих овочів і яблук у міжсезонний період. Інакше – “відповідальність відповідно до законодавчих актів”.

Чому виникла необхідність у такому законі?

На думку Лукашенка, картопля в Білорусі зникала через те, що власники торговельних мереж навмисно приховували її, щоб показати неефективність управління Лукашенка, але “силовики з наручниками зуміли подолати кризу”, – говориться у публікації.

Підприємець, ведучий програми “Атмосфера” на “Белсаті” Олександр Книрович вважає, що в цьому “немає жодної економічної доцільності, окрім того, що це знову вкидання грошей у сільське господарство, яке вже зжерло кілька десятків мільярдів доларів”. Інші експерти також кажуть, що не можуть коментувати штрафи за відсутність картоплі без сміху.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у 2025 році Росія та Білорусь стикаються з серйозними проблемами на ринку картоплі, яка є основним продуктом харчування для місцевих споживачів. Ціни досягли рекордних рівнів і продовжують зростати. Обидва диктатори стурбовані, оскільки картопля традиційно була одним із найдешевших джерел калорій для місцевих споживачів, особливо для бідних верств населення.

Раніше повідомлялося, що обмеження, які Лукашенко запровадив у жовтні 2022 року, мали стримати інфляцію і зробити продукти доступнішими. Але результат був протилежний: фермери втратили мотивацію вирощувати картоплю, бо це стало нерентабельно. Через дефіцит і різке зростання цін на картоплю, Росія почала купувати її у Монголії, яка “століттями возила картоплю з Росії”. У Росії навіть звільнили заступника голови Мінсільгоспу через різкий зліт цін на овочі та інші продукти харчування. Картопля до кінця травня подорожчала у Росії на 173% рік до року – це максимум за 23 роки доступної офіційної статистики.

До Чорноморську вперше з початку війни зайшло лінійне контейнерне судно. Про це повідомляє Центр транспортних стратегій.

“Державне підприємство ‘Морський торговельний порт ‘Чорноморськ’ вперше з початку війни прийняв лінійне контейнерне судно, і залишається єдиним державним портом, який сьогодні здійснює обробку контейнерних вантажів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за останні 12 місяців у порту було оброблено понад 18 тисяч TEU. 16 липня цього року МТП Чорноморськ встановив рекорд обробки завантажених контейнерів за один суднозахід – 470 контейнерів.

“МТП Чорноморськ продовжує укладати нові контракти та готуватися до збільшення обсягів перевалки. Активно ведеться робота з розширення напрямків співпраці, залучення нових клієнтів і підвищення якості сервісу”, – повідомив ‘Морський торговельний порт ‘Чорноморськ’.

Які плани щодо концесійних проектів у порту?

ЦТС також нагадує, що в порту планують реалізувати концесійні проекти, у тому числі щодо контейнерного терміналу. Проект цієї концесії був презентований цього року у Варшаві. Обирати концесіонера будуть на відкритому аукціоні за кращою ціною та умовами. Весь процес керується ЄБРР та IFC.

Яка ситуація з вантажоперевезеннями в Україні?

Нагадаємо: У липні минулого року повідомлялося, що один з лідерів морських перевезень MSC прибув до Одеси вперше з лютого 2022 року. Судно Levante F під прапором Панами прибуло до ‘Контейнерного термінала Одеса’ компанії HHLA із грузинського порту Поті.

Також повідомлялося, що у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів. Спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою.

Раніше повідомлялося, що німецька логістична компанія Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) придбала 60% мультимодального терміналу Eurobridge на Закарпатті. На першому етапі розширення термінал зможе обробляти близько 100 тис. TEU на рік і призначений для перевалки контейнерів, зерна та інших генеральних вантажів. У разі потреби потужності можуть бути розширені.

Раніше повідомлялося, що дочірня компанія контейнерної компанії Mediterranean Shipping Company придбала 50% українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та 25% у терміналі ‘Мостиська’. Також раніше повідомлялося, що з 1 липня між терміналом Мостиська в Україні та терміналом Форст у Німеччині відновлюють перевезення вантажівок залізничними платформами.