Нові санкції Євросоюзу, накладені на індійський завод, що переробляє російську нафту, можуть завадити “Роснєфті” позбутися пакета акцій у ньому. Про це пише Bloomberg.

Чому Роснєфть хоче вийти з індійського проекту?

Найбільша російська нафтова компанія хоче вийти з проєкту в Індії, оскільки не може репатріювати звідти одержуваний прибуток. ЄС ввів заборону на імпорт нафтопродуктів, отриманих з російської нафти, і, за словами лідера європейської дипломатії Каї Каллас, вперше застосував санкційні заходи до найбільшого НПЗ “Роснєфті” в Індії.

Які наслідки для Reliance Industries?

Це завод Vadinar, що належить індійській Nayara Energy, в якій російській компанії належить 49,13% акцій. “Роснєфть” вела переговори про можливий продаж своєї частки з Reliance Industries, що належить мільярдеру Мукешу Амбані. Але санкції ускладнять для Reliance участь в угоді, оскільки це може поставити під загрозу її бізнес в Європі, куди з Індії регулярно імпортує паливо, включно з дизельним.

Як пише The Moscow Times, через санкції “Роснєфть” не може вивести свою частку прибутку в Росію, оскільки обкладена західними санкціями. Крім того, рупія – неконвертована валюта, і Індія обмежує виведення капіталу.

Приватні індійські компанії – одні з найбільших покупців російської нафти у світі. Нагадаємо: Європейський Союз остаточно схвалив один із “найжорсткіших” пакетів санкцій проти Росії, у який, зокрема, увійшло зниження цінової стелі на нафту.

Суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і передав в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів понад 1,5 млрд грн (понад 35 мільйонів доларів США), які належать екснардепу. Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.

Які активи були заарештовані?

Ці кошти та цінні папери зберігались на рахунках у банку Великого Герцогства Люксембург і були заарештовані. Слідство встановило, що власником активів є колишній народний депутат кількох скликань, у минулому – заступник голови фракції Партії регіонів та очільник Київської міської державної адміністрації. За даними УП, йдеться про Володимира Макеєнка.

Які звинувачення висунуті проти Макеєнка?

ДБР стверджує, що він роками вів прихований бізнес за кордоном, зокрема контролював офшорні компанії, зареєстровані в Панамі, Гонконзі, на Кіпрі та Британських Віргінських островах. Ці компанії щороку приносили йому великі прибутки, але податки до бюджету України він не сплачував. ДБР розслідує це кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі. У вересні 2024 року слідчі ДБР повідомили про підозру Макеєнку.

Нагадаємо: 16 липня 2025 року, правоохоронні органи провели обшуки в офісі фармкомпанії “Артеріум”, що належить Костянтину Жеваго, і на підприємствах компанії у Києві та Львові.

Що передбачає новий закон?

Конгрес США схвалив перший в історії країни національний закон про криптовалюту. Документ під назвою Genius Act визначає правову рамку для стейблкоїнів — виду криптовалюти, забезпеченого стабільними активами, зокрема доларами США.

Законопроєкт отримав підтримку більшості республіканців та близько половини демократів. Очікується, що Дональд Трамп, який нині отримує підтримку від криптовалютної галузі, підпише документ до п’ятниці.

Які вимоги до емітентів стейблкоїнів?

Положення закону зобов’язують емітентів стейблкоїнів забезпечувати їх у співвідношенні один до одного надійними активами. Закон також покликаний не допустити відставання США від країн, які вже впроваджують цифрові платіжні інструменти.

Які ризики пов’язані з новим законодавством?

Втім, частина експертів застерігає від ризиків. “Це фундаментальне нерозуміння ризиків, пов’язаних із цими інструментами”, — написала коаліція споживчих та правозахисних груп у зверненні до Конгресу. Вони попереджають, що споживачі можуть помилково сприймати стейблкоїни як безпечні фінансові інструменти.

Нагадаємо: Сім’я Дональда Трампа отримала контроль над криптовалютною компанією World Liberty Financial, яка залучила 550 млн дол від інвесторів.

Антимонопольний комітет України 17 липня оштрафував АТ “АБ Радабанк” на 8,17 млн грн за інформаційне порушення. Про це йдеться в повідомленні АМКУ.

Які порушення виявив комітет?

Комітет надіслав банку дві вимоги про обставини отримання клієнтом банківської гарантії. Проте “Радабанк” надав інформацію не в повному обсязі. Комітет визнав, що банк здійснив два порушення про захист економічної конкуренції і оштрафував його.

Хто є бенефіціаром Радабанку?

Бенефіціаром АТ “АБ Радабанк” є Тетяна Городницька.

Які ще штрафи отримав банк?

Нагадаємо: У липні Нацбанк оштрафував “Радабанк” на 15 млн грн за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, а також щодо неналежної перевірки нових, а також існуючих клієнтів.

У січні-червні 2025 року Україна відправила на експорт 9,3 тис. тонн вершкового масла, що в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це пише Agrotimes.ua.

“У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс у 4,2 раза, як порівняти з І півріччям 2024 року, – до $66,6 млн“, – повідомляє сайт, посилаючись на дані Державної митної служби.

Які країни закупили найбільше масла?

Найбільше вітчизняного масла протягом І півріччя 2025 року закупили Молдова (20,3%), Польща (13,7%) й Литва (12%).

Як змінився експорт молочних продуктів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%.

У той час, як імпорт молочних продуктів у червні знизився: Україна імпортувала 4,46 тис. т на суму 24,03 млн дол. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.

До того Україна нарощувала експорт молочних продуктів завдяки високим світовим цінам на біржові товари. Тоді Україна та ЄС ще шукали рішення, яке б забезпечило безперервність експорту вітчизняної аграрної продукції на європейський ринок після завершення дії торговельних преференцій 5 червня 2025 року.

Також раніше ЕП писала про те, що після прориву на ринок ЄС українська молочна галузь опинилася в пастці нових квот і мит. Внутрішній ринок не здатен поглинути надлишок. Більш детально про це читайте у статті “Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції”.

Тим часом в Україні за останній місяць подешевшали лише молоко в плівці, кефір у тетрапаку та склі, кисломолочний сир та сир Сулугуні, тоді як решта товарів подорожчали.