Національний банк України оприлюднив стратегію з іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів та доступності житла. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Які ключові цілі стратегії?

Ключові цілі в межах Стратегії: зниження рівня ризиків через запровадження масового продукту страхування воєнних ризиків та вдосконалення законодавчого регулювання будівництва житлової нерухомості; забезпечення доступного і зрозумілого кредитування шляхом удосконалення моделі державної підтримки та стандартів розкриття інформації згідно з нормами ЄС; посилення захисту прав кредиторів за допомогою оновлення процедур врегулювання проблемної заборгованості.

“Крім того, подальший розвиток іпотечного кредитування та його масштабування забезпечить розробка та імплементація в українське законодавство секʼюритизації та випуску покритих облігацій”, – йдеться в повідомленні.

Хто відповідальний за реалізацію стратегії?

Реалізація заходів, передбачених у стратегії розвитку іпотечного кредитування, покладається на Національний банк, уряд та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Важлива роль відводиться також Верховній Раді, яка має забезпечити внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Читайте також: Третя версія “єОселі”. Яке житло можна купити в іпотеку та що змінять у програмі.

Нагадаємо: У кінці 2024 року програму іпотечного кредитування “єОселя” зробили доступнішою для молоді. Тепер українці віком до 26 років можуть отримати іпотеку із початковим внеском від 10% вартості житла замість 20%, як це було раніше.

Вночі 18 липня через ворожу атаку “Шахедами” пошкоджено відділення “Нової пошти” №9 у Слов’янську. Про це повідомляє пресслужба компанії, передає “Інтерфакс-Україна”.

Який режим роботи відділення?

Наразі відділення працює в обмеженому режимі: лише видача, без доступу клієнтів до приміщення через значні пошкодження конструкцій. Ніхто з працівників і клієнтів не постраждав — на момент удару відділення було зачинене. Усі посилки вціліли.

Що відбувається з відправленнями?

Відправлення, які прямують до цього відділення, перенаправляються до відділення №1. На місці триває розбір завалів, оцінка стану приміщення й першочергові роботи з укріплення. “Нова пошта” вже працює над організацією і відновленням роботи в іншому приміщенні поруч. “Затримок із доставкою не буде”, – запевнили у “Новій пошті”.

Нагадаємо: На початку липня російські війська вдарили по терміналу “Нової пошти” у місті Слов’янськ Донецької області.

Понад 60 громадських організацій, бізнес-асоціацій і лідерів громадської думки звернулися до Кабінету Міністрів України з публічним закликом призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це йдеться у зверненні.

Автори відзначають, що Цивінський пройшов прозорий конкурс з участю міжнародних експертів. Ефективна, деполітизована та професійна робота цього органу є запорукою створення сприятливого інвестиційного клімату, детінізації економіки та зміцнення довіри до державних інституцій. Успішна реформа БЕБ — це не лише одна з ключових вимог наших міжнародних партнерів, але й життєва необхідність для економічної стійкості України під час війни та у період повоєнної відбудови, – зазначається у повідомленні.

Підписанти звернення закликають уряд не повторювати помилок попереднього Кабінету Міністрів і ухвалити рішення про призначення Цивінського, що стане сигналом справжньої волі до змін та початком реального перезавантаження БЕБ. Серед підписантів – Центр протидії корупції, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Центр економічної стратегії, Антикорупційний штаб, Bihus.Info, Фундація DEJURE, Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, а також низка галузевих бізнес-асоціацій і правозахисних організацій.

Чому важливо призначити Цивінського?

Нагадаємо: Нова премʼєр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що процедура, через яку уряд не призначив обраного голову БЕБ, відповідала законам і нормативно-правовим актам. Раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський.

24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський. Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України, про що повідомив у Telegram.

Уряд ухвалив рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Згодом комісія з добору Директора Бюро економічної безпеки України повідомила, що очікує офіційного повідомлення від уряду щодо рішення про призначення директора бюро.

Станом на 18 липня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 5 копійок, євро зменшився – на 7 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua. Офіційний курс долара встановили на рівні 41,86 грн, євро – 48,45 грн (на 17 липня долар – 41,81 грн, євро – 48,38 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:30 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,65 – 41,75 грн. Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,50 – 42,00 грн (курс на 17 липня – 41,57 – 42,08 грн);
• Євро – 48,25 – 48,95 грн (курс на 17 липня – 48,40 – 49,99 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• Приватбанк – 41,39 – 41,99 грн;
• Ощадбанк – 41,60 – 42,00 грн;
• Укрсиббанк – 41,50 – 42,05 грн;
• ПУМБ – 41,60 – 42,20 грн;
• Райффайзен – 41,61 – 41,90 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• Приватбанк – 48,85 – 48,85 грн;
• Ощадбанк – 48,25 – 48,90 грн;
• Укрсиббанк – 48,05 – 49,05 грн;
• ПУМБ – 48,40 – 49,10 грн;
• Райффайзен – 48,20 – 48,70 грн.

Який курс безготівки при оплаті карткою?

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 42,00 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Китай погрожує заблокувати продаж 43 портів, що належать гонконзькій CK Hutchison, якщо китайська судноплавна компанія Cosco не отримає частку в угоді з BlackRock і MSC. Про це пише Wall Street Journal.

Які наслідки для угоди?

Китайські чиновники попередили компанії BlackRock, MSC та CK Hutchison, що без участі Cosco Пекін може заблокувати міжнародний продаж портів. Угода на 22,8 мільярда доларів передбачає продаж 80% активів Hutchison у 43 портах, розташованих у 23 країнах.

У травні Hutchison підтвердила, що MSC — один з провідних світових операторів контейнерних перевезень — очолює консорціум покупців. Втім, за даними WSJ, сторони навряд чи укладуть фінальну угоду до 27 липня — дати завершення ексклюзивних переговорів. Водночас усі сторони начебто не виключають участі Cosco.

Чому угода важлива для Китаю?

Пекін вважає угоду стратегічно важливою через її потенційний вплив на контроль над глобальними морськими маршрутами, зокрема навколо Панамського каналу. Угода також викликала інтерес з боку президента США Дональда Трампа.

Нагадаємо: BlackRock домовилася про купівлю двох великих портів на Панамському каналі у їхнього власника з Гонконгу за 22,8 мільярда доларів на тлі тиску з боку Дональда Трампа, який заявляв про надмірний вплив Китаю на стратегічний водний шлях.

У своїй промові на інавгурації, говорячи про зовнішню політику, Трамп пообіцяв повернути контроль над Панамським каналом, який “експлуатує Китай”, а також перейменувати Мексиканську затоку на Американську затоку.

Китайська влада розпочала розслідування після того, як гонконзька компанія CK Hutchison погодилася продати свої активи, зокрема й два порти в Панамі, інвесторам на чолі з американською компанією BlackRock.