Чи можна надолужити сон?
Повністю компенсувати брак сну, що накопичився, практично неможливо, – каже лікарка-невропатологиня, сомнологиня та сомнотерапевтка Анастасія Шкодіна. – Але можна намагатися відновити функціональність організму хоча б до прийнятного рівня. Для цього важливо завчасно підготувати себе до можливих тривог: знати, куди йти, мати зібрану “тривожну валізку”, що включає вушні затички, маску для сну, улюблену книжку чи подушку. Це може допомогти зменшити стрес і полегшити повторне засинання.
Як впливає тривога на сон?
Пробудження через сирени або вибухи – це потужний стрес. “Потрібно досліджувати свої реакції – у когось це ‘заморожування’, у когось паніка чи підвищена тривожність”, – пояснює сомнологиня. Для заспокоєння варто використовувати ті техніки, які працюють саме для вас: дихальні вправи, м’язову релаксацію, медитацію чи теплий напій без кофеїну. Головне – не нав’язувати собі чужі методики, які не приносять ефекту.
Як заснути після тривоги?
Шкодіна радить створити власний ритуал для засинання. Наприклад, вмитися теплою, а потім холодною водою, лягти під ковдру, а через деякий час її зняти – так тіло краще розслабляється. Якщо не дають спокою думки – варто спробувати спеціальні вправи для контролю за мисленням. А якщо вже ранок – потрібно отримати максимум яскравого світла протягом перших годин дня. Це природно запускає біоритми.
Після безсонної ночі важливо не вимагати від себе надпродуктивності. Проблема ширша, ніж здається, – каже лікарка. – Роботодавцям варто враховувати, що виснажена людина не зможе працювати ефективно, а ризик помилок та економічних втрат зростає. Кожні півтори-дві години треба робити невеликі перерви. Також бажано уникати важкої їжі та солодощів – після недосипу вони лише створюють ілюзію енергії.
Короткий денний сон (10 – 30 хвилин) може допомогти відновитись, якщо вночі спали менш як 7 годин. Якщо ж нічний сон був коротшим за 4 години, можна подрімати до 1,5 години. Але не варто лягати після 14 – 15 години, аби не зіпсувати нічне засинання.
Недостатній сон – це не просто дискомфорт. “Це не тільки медична проблема, а й соціально-економічна, яка може мати далекосяжні наслідки для країни”, – наголошує Шкодіна. Хронічний недосип призводить до: втоми, проблем із концентрацією та пам’яттю; серцево-судинних захворювань; ризику ожиріння, діабету та апное; послаблення імунітету; підвищеної тривожності й депресії; погіршення стосунків і соціальних зв’язків; зростання кількості ДТП та інших нещасних випадків.
Якщо безсоння триває понад місяць-два і самостійно впоратися не вдається – варто звернутись до фахівця. В Україні сомнологів небагато, але їхня допомога може бути критично важливою, оскільки існує понад 80 типів порушень сну, і кожне потребує індивідуального підходу.
Наш організм уміє засинати природно, – пояснює Шкодіна. – Головне – зрозуміти, що саме заважає. Якщо заважає шум – допоможуть вушні затички чи білий шум. Якщо турбують думки – потрібні техніки самозаспокоєння. Якщо є м’язова напруга – допоможе релаксація. Кожен має підібрати свій власний набір дій – універсальні поради не завжди ефективні.
Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров’я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.