“Радабанк” не погоджується зі звинуваченнями Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо неповного надання інформації на запити та оскаржуватиме рішення про накладення штрафу в розмірі 8,17 млн грн. Про це йдеться в повідомленні банку.

“Банк не згодний з прийнятим Комітетом рішенням та скористається правом оскарження рішення Антимонопольного комітету України після його отримання. Уся інформація, яка надавалася на запити Комітету, була повною та надана в межах, визначених чинним законодавством”, – зазначено в повідомленні.

Чому АМКУ наклав штраф на Радабанк?

В повідомленні також йдеться, що рішення про штраф АМКУ ухвалив без належної оцінки вимог закону “Про банки та банківську діяльність” щодо порядку розкриття інформації, яка є банківською таємницею. У банку стверджують, що інформацію за запитами банк надав своєчасно та в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Хто є бенефіціаром Радабанку?

Бенефіціаром АТ “АБ Радабанк” є Тетяна Городницька. Нагадаємо: Антимонопольний комітет України 17 липня оштрафував АТ “АБ Радабанк” на 8,17 млн грн за інформаційне порушення. Комітет надіслав банку дві вимоги про обставини отримання клієнтом банківської гарантії. Проте “Радабанк” надав інформацію не в повному обсязі.

За перше півріччя 2025 року експорт російської пшениці до Китаю впав у грошовому вимірі більш ніж у 15 разів — з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це повідомляє російське видання The Moscow Times.

Чому Росія не постачає пшеницю до Китаю?

У червні Росія взагалі не поставила жодного кілограму пшениці до КНР, хоча рік тому за цей місяць обсяг експорту сягав $6,4 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління Китаю. Російська пшениця втратила конкурентоспроможність на китайському ринку.

За той же період Китай імпортував пшениці з Канади на $361,3 млн, з Австралії — на $190,2 млн, а з Казахстану — на $5,8 млн. У 2024 році постачання російської пшениці до КНР становили $87,3 млн — це було в 2,5 раза більше, ніж у 2023-му.

Яка ситуація з експортом ячменю?

Схожа тенденція спостерігається й у експорті російського ячменю. За перші шість місяців 2025 року він впав із $100,1 млн до $42,2 млн. У червні експорт зменшився більш ніж у 14 разів — до $743,6 тис. Для порівняння, Китай закупив ячменю з Австралії на $927,3 млн, з Канади — на $195,9 млн, а з Аргентини — на $93,1 млн. У 2024 році Росія продала КНР ячменю на $177,1 млн.

Єдиним винятком стала кукурудза: її експорт з РФ до Китаю зріс удвічі — до $49,4 млн (торік було $19,9 млн). У червні 2025-го поставки зросли до $19,7 млн, тоді як рік тому — лише $3,4 млн.

Аналітики прогнозують для Росії найгірший експортний зерновий сезон за останні 17 років. За оцінками Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує лише 2 млн тонн пшениці (проти 3,6 млн торік).

Нагадаємо: Росія різко наростила свої дронові спроможності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ. Голова Китайської народної республіки Сі Цзіньпін пообіцяв посилити підтримку Росії на тлі погрози президента США Дональда Трампа запровадити вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви.

Офіційний курс євро до гривні збільшиться у вівторок 22 липня до 48,79 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 22 липня. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 6 копійок.

Які офіційні курси на 22 липня?

Офіційні курси на вівторок 22 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,81 грн (41,75 грн станом на 21 липня); 1 євро – 48,79 грн (48,60 грн станом на 21 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися станом на 1 липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Народні депутати подали правки до законопроєктів про створення Defence City, щоб авіабудівні підприємства отримали такі ж преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу, для розвитку авіаційної спроможності України. Про це повідомляє УНН.

“Народні депутати з комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подали правки до законопроєктів про створення Defence City з пропозицією, щоб авіабудівні підприємства отримали такі самі преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу”, – йдеться у повідомленні.

Які зміни передбачають законопроєкти?

Як нагадує агентство, на минулому тижні Рада ухвалила у першому читанні три законопроєкти, що передбачають зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів відповідно, які спрямовані на стимулювання розвитку оборонної промисловості. Попри загальне схвалення ініціативи, літакобудівна галузь, яка забезпечує ремонт і модернізацію літаків та гелікоптерів, наразі не підпадає під критерії Defence City, а відповідно залишається без пільг.

Що ще відомо про Defence City?

Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. До 1 січня 2036 року резиденти Defence City будуть звільнені від сплати податку на прибуток за умови реінвестування, земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку.

Раніше повідомлялося, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України опрацьовує питання внесення змін до Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості. Також Міністерство оборони України веде переговори з представниками шведської компанії SAAB щодо модернізації парку радянських літаків з використанням сучасної авіоніки, в тому числі шведського виробництва.

Шведська та українська оборонні компанії Saab і Radionix підписали меморандум про взаєморозуміння щодо наміру сформувати стратегічну співпрацю у сфері датчиків та оборонної електроніки з метою зміцнення обороноздатності України.

Також раніше повідомлялося, що АТ “Антонов” закінчив дефектацію знищеного літака Ан-225 “Мрія”, яку треба було провести якомога швидше, щоб зберегти вцілілі деталі. Після цього компанія “зосередила ресурси на більш пріоритетних для держави задачах”.

Точна вартість нового літака Ан-225 ще невідома, вона зокрема залежатиме від того, чи зможе “Антонов” використати як донорів комплектуючих російські літаки “Руслан” в Канаді та Німеччині, які можуть бути конфісковані на користь України.

Крім того, повідомлялося, що корпорація Boeing та українська компанія “Антонов” підписали попередню угоду, яка може посприяти спільному виробництву безпілотних систем для України. Раніше повідомлялося, що будівля, яку використовувала компанія Boeing у Києві, зазнала серйозних ушкоджень під час масштабної російської повітряної атаки.