У Києві на автозаправному комплексі ANP (раніше належала бізнесмену Ігорю Коломойському) на бульварі Миколи Міхновського (колишньому Дружбі народів) розпочалися роботи з ребрендингу. Про це повідомляє галузеве видання enkorr.

Які зміни відбуваються?

Нещодавно Антимонопольний комітет України надав дозвіл ‘Укрпалетсистем’ на набуття контролю над активами, що належать компаніям групи ‘Приват’. Йдеться про оренду 34 АЗС, розташованих на території Київщини.

Яка вартість ребрендингу?

Власник UPG Володимир Петренко заявив в інтерв’ю Forbеs, що домовився про оренду з невідомим директором цієї мережі, а ребрендинг одного об’єкта він оцінює в 1 млн грн. Зі слів Петренка, на модернізацію київських заправок знадобиться приблизно вісім місяців.

Видання зазначає, що комплекс ANP на бульварі Миколи Міхновського є флагманом мережі групи ‘Приват’, який у свої кращі часи продавав понад 35 тис. л пального на добу.

Читайте також: Початок епохи бідності: як падала нафтова імперія Коломойського та кому дістануться її залишки.

Нагадаємо: Антимонопольний комітет дозволив компанії ‘Укрпалетсистем’, яка входить до групи UPG бізнесмена Володимира Петренка, взяти в оренду 34 автозаправки, які пов’язані з мережею Avias групи ‘Приват’.

Європейський Союз запровадив санкції проти іранського нафтотрейдера Хосейна Шамхані та його компаній через участь у тіньовій торгівлі російською нафтою. Про це пише Bloomberg.

ЄС включив до санкційного списку Хосейна Шамхані, а також його компанії Admiral Group і Milavous Group Ltd., зареєстровані в Дубаї. Причиною стало сприяння експорту російської нафти попри обмеження, запроваджені через повномасштабну війну проти України.

Яка роль Шамхані у тіньовій торгівлі?

У Брюсселі зазначили, що Шамхані є ключовим гравцем у «тіньовому флоті» Росії, який допомагає транспортувати сиру нафту до Китаю та Індії. ЄС вказав, що його дії забезпечують “значне джерело доходів” для російського уряду.

Шамхані є сином Алі Шамхані — впливового радника верховного лідера Ірану аятоли Хаменеї. За даними розслідування Bloomberg, він також залучений до управління нафтовими доходами через хедж-фонд з офісами в Женеві, Лондоні та Дубаї. Сам бізнесмен неодноразово заперечував свою участь у таких операціях.

Які ще санкції запроваджені?

Санкції також включають зниження цінової межі на російську нафту, що має на меті обмежити прибутки Кремля від експорту енергоносіїв.

Нагадаємо: Кількість так званого “тіньового флоту” Росії зросла з менш ніж 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025 року, залежно від методу підрахунку.

Раніше повідомлялося, що Німеччина ввела додаткові заходи для протидії так званому “тіньовому флоту” Росії в Балтійському морі. З 1 липня німецька влада почала вимагати від танкерів, що проходять, надати інформацію про страхове покриття на випадок шкоди від забруднення нафтою.

Також повідомлялося, що уряд Австралії запровадив цільові санкції проти 60 суден, пов’язаних з так званим “тіньовим флотом” Росії. Це перший випадок, коли Австралія запровадила санкції проти російського флоту.

Також повідомлялося, що Панама прийняла рішення скасувати реєстрацію 128 суден, пов’язаних з Росією, після того, як вони потрапили під санкції США, їхніх союзників та ООН.

Працівники Державного бюро розслідувань та прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили про підозру генеральному директору російської державної корпорації “Ростех” Сергію Чемєзову. Про це повідомляє ДБР та Офіс Генерального прокурора.

“Працівники ДБР повідомили про підозру генеральному директору російської державної корпорації ‘Ростех’ і одному із найближчих поплічників вищого керівництва держави-агресора Сергію Чемєзову та його спільнику кремлівському олігарху Євгену Гінеру”, – говориться у повідомленні ДБР.

Яка роль Чемєзова у злочинному плані?

За даними слідства, у 2019 році фігуранти сприяли реалізації злочинного плану вищого політичного керівництва рф, спрямованого на встановлення контролю над територією та населенням АР Крим у сфері енергетики. Вони мали забезпечити генерацію електроенергії для військових частин і підрозділів, задіяних у збройній агресії проти нашої держави, збудувавши та ввівши в експлуатацію Балаклавську (Севастопольская ПГУ-ТЭС) та Таврійську ТЕС (Симферопольская ПГУ-ТЭС).

Також, підозрювані долучили підприємство “АО ‘КБАЛ ім. Л.Н. Кошкіна'” до переліку організацій, які виконують контракти для “Ростеху”. Російські спеціалісти налагодили виготовлення різних видів бойових патронів на підприємстві, а також надали технології та обладнання для їх виробництва. Продукція з 2022 року по теперішній час постачається до підрозділів збройних формувань рф, які воюють проти України, зазначає ДБР.

Які наслідки для Чемєзова?

“Гендиректор ‘Ростех’ прозвітував прем’єр-міністру рф про роботу державної корпорації за 2022 рік на офіційному каналі уряду рф у відеохостингу YouTube, під час якого, відповідно до висновку комісійної судової лінгвістичної експертизи, виправдовував збройну агресію рф проти України”, – повідомляють у Офісі Генерального прокурора.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за оперативного супроводу ТУ ДБР у м. Києві, зазначено у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що іспанська поліція заарештувала Дмитра Артякова – старшого сина віцепрезидента держкорпорації “Ростех” і колишнього губернатора Самарської області Володимира Артякова. Його підозрюють у відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю в північно-східній Іспанії.

Раніше повідомлялося, що глава держкорпорації “Ростех” Сергій Чемезов визнав, що Росія перебуває у безпрецедентно важкому становищі через війну проти України. Росія переживає “найскладніші в історії людства” часи та потрапила в турбулентність, якій “не видно кінця”, — з таким твердженням виступив Чемезов.

Читайте також: Завгосп війни: як Чємєзов перетворив Росію на фабрику зброї. “Ростех” — російська державна корпорація, створена наприкінці 2007 року для сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції цивільного та військового призначення. У її складі понад 700 організацій, з яких сформовано 15 холдингових компаній.

Central European Petroleum (CEP) повідомила про відкриття найбільшого родовища нафти в Польщі — Wolin East у Балтійському морі. Про це пише money.pl.

Central European Petroleum оголосила про відкриття значного нафтового і газового родовища Wolin East. За оцінками компанії, родовище містить 22 мільйони тонн видобутних вуглеводнів і 5 мільярдів кубометрів природного газу комерційної якості. Це найбільше традиційне нафтове родовище в історії Польщі і одне з найбільших в Європі за останнє десятиліття.

Які ресурси має родовище?

Загальні ресурси концесії Wolin, яку оперує CEP, оцінюють у понад 33 мільйони тонн нафти та конденсату і 27 мільярдів кубометрів газу. Свердловина WE1 була пробурена на глибину 2715 метрів з морської платформи jack-up. Тести підтвердили наявність 62-метрової колони вуглеводнів у перспективному геологічному шарі головного доломіту.

Яке значення має відкриття для Польщі?

Зазначається, що відкриття Wolin East може стати ключовим моментом для розвитку польського енергетичного сектору, особливо з огляду на потенціал Балтійського моря як нової території для вуглеводнів. Проєкт перебуває на стадії підготовки та затвердження необхідної документації.

Які прогнози щодо виробництва олійних культур?

Загальне виробництво основних олійних культур в Україні у 2025/26 маркетинговому році складе 22,6 млн тонн. Такі прогнози озвучив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук, повідомляє агентство АПК-Інформ.

За його словами, більше половини цього обсягу становитиме насіння соняшнику – 13,1 млн тонн. Урожай насіння ріпаку прогнозується на рівні 3,3 млн тонн, соєвих бобів – 6,2 млн тонн.

Які обсяги переробки та експорту очікуються?

Загальний обсяг переробки вказаних культур у сезоні-2025/26, за оцінкою асоціації, становитиме 17,7 млн тонн: соняшник – 13 млн тонн, соя – 3,1 млн тонн, ріпак – 1,6 млн тонн. Сумарний експорт олійних культур за підсумками сезону асоціація очікує на рівні 4,9 млн тонн, 3 млн з яких – соєві боби. Також може бути експортовано до 1,7 млн тонн насіння ріпаку та близько 200 тис. тонн насіння соняшнику.

“Щодо нашої оцінки виробництва олії, то його загальний обсяг у 2025/26 МР становитиме близько 7,1 млн тонн. 5,8 млн тонн із загального обсягу становитиме соняшникова олія. Виробництво ріпакової та соєвої олії за підсумками сезону становитиме 680 тис. тонн та 620 тис. тонн відповідно”, – додав Капшук.

Які ризики впливають на агросектор?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань. Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Прогнози на наступний сезон більш оптимістичні: в УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР.

Нагадаємо також, що повідомлялося, що аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох, адже погода знищує посіви. Несприятлива погода стала у 2025 році поряд з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули мільярду гривень.

Також повідомлялося, що Верховна Рада України підтримала запровадження мита на експорт сої та ріпаку. Відповідну ініціативу підтримали 245 народних обранців. Аграрії застерігають, що відбудеться падіння закупівельних цін, посівні площі сої та ріпаку скоротяться. У агросекторі прогнозують дефіцит сировини.