Від початку повномасштабної війни в Україні українці зареєстрували у Польщі понад 13 тис бізнесів. Про це повідомляє Opendatabot.

“Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS)”, – зазначено у публікації.

У Польщі зареєстровано 29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України. При цьому 13 014 бізнесів було відкрито українцями вже від початку повномасштабного вторгнення Росії до України.

Де найбільше українських бізнесів?

Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці), зазначає Opendatabot.

“Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців”, – зазначено у публікації.

Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.

Які типи бізнесів відкривають українці?

Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі, зазначає Opendatabot.

Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.

Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.

Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.

“Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної”, – зазначено у публікації.

Opendatabot також повідомляє, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.

І нагадує, що 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Польща поступово припинить діяльність притулків для біженців з України. Відповідний законопроєкт схвалив польський уряд. З 1 листопада так звані центри колективного розміщення біженців з України у Польщі прийматимуть лише представників захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю.

Раніше повідомлялося, що кількість українців у Польщі, які легально працюють та перебувають на страховому обліку, зросла до 779 300 осіб станом на кінець жовтня 2024 року. Раніше Юлія Свириденко, на той момент перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України, повідомила, що кожен десятий новий бізнес, зареєстрований у Польщі у 2024 році, був створений громадянами України. Вона також повідомляла, що вже понад 3000 польських компаній беруть участь у проєктах відбудови України.

Вночі 22 липня Росія вкотре масовано атакувала газову інфраструктуру. Про це повідомив очільник “Нафтогазу” Сергій Корецький. “Десятки дронів по об’єктах Група Нафтогаз. Є руйнування”, – написав Корецький.

За його словами, це черговий масований обстріл інфраструктури газовидобутку.

Чому це відбувається?

“Жодного військового значення ці обʼєкти не несуть. Це виключно акт тероризму, яким ворог прагне залякати українців і зламати нашу волю”, – зазначив Корецький.

Наразі триває ліквідація наслідків.

Які наслідки для газової інфраструктури?

Читайте також: Чому зростає імпорт і хто винен “Виклик національного масштабу”: Україні бракує грошей на купівлю газу. Де їх узяти?

Нагадаємо: З початку року і станом на 5 травня імпорт природного газу до України становив 1,12 млрд куб. м. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс майже в 10 разів. “Укргазвидобування” втратило 50% видобутку газу через російські атаки у лютому, більше половини втрат відновили. Через російські атаки на газову інфраструктуру та, як наслідок, зменшення видобутку, Україна значно збільшить імпорт газу у 2025 році.

Державна експертиза не підтримала проєкт ‘Ростеха’ з виробництва авіаційної електроніки для літаків. Про це пише The Moscow Times.

Які результати експертизи?

‘Ростех’ отримав негативний висновок держекспертизи щодо проєкту реконструкції виробничих цехів Уральського приладобудівного заводу. Планувалося серійне виробництво електронних блоків для літаків МС-21 і ТУ-214. Проєкт мав стати частиною інвестпрограми з технічного переоснащення підприємства.

Чому затримується виробництво?

Після заборони постачання літаків Boeing і Airbus влада Росії обіцяла поставити на потік випуск власних лайнерів, однак серійне виробництво досі не запущено. Гендиректор компанії ‘Аерокомпозит’ Анатолій Гайданський визнав, що російська промисловість не здатна замінити імпортні підшипники й електронну компонентну базу: ‘Наші підшипники навіть близько не стоять з тими, які потрібні нашій промисловості’.

МС-21 мав надійти в серійне виробництво ще у 2016 році, але терміни неодноразово переносили. Востаннє запуск обіцяли у 2026 році. За держпрограмою, перші дев’ять літаків мали бути передані авіакомпаніям у кінці 2025 року.

Які фінансові наслідки?

Крім затримок, відзначається різке зростання вартості літаків. За два роки МС-21 подорожчав з 4,3 до 7,6 млрд рублів, а Іл-114-300 — з 1,44 до 2,6 млрд.

Читайте також: ‘Жах на крилах’: як РФ втрачає ‘гордість’ своєї цивільної авіації.

Нагадаємо: Працівники Державного бюро розслідувань та прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили про підозру генеральному директору російської державної корпорації ‘Ростех’ Сергію Чемєзову. Російським авіабудівникам не вдалося створити аналоги іноземних підшипників і електронної компонентної бази для літаків.

– зазначено у повідомленні. Нагадаємо: Раніше пресслужба НЕК “Укренерго” повідомила, що в Україні немає високого ризику введення графіків відключень електроенергії навіть за пікового споживання у спекотні дні. Ремонтна кампанія на основних об’єктах генерації була спланована таким чином, щоб енергосистема була максимально спроможною забезпечити потреби всіх споживачів.

Також повідомлялося, що компанія “Укренерго” отримала від Програми розвитку ООН в Україні три потужні високовольтні автотрансформатори, які допоможуть підтримувати стабільну роботу енергосистеми. Раніше повідомлялося, що Бюро економічної безпеки виявило, що компанії російського підсанкційного олігарха досі постачають електроенергію для державних установ. Бюро не назвало імені олігарха, але пише, що санкції проти нього ввели указом президента №38/2025, що вказує на Костянтина Григоришина. Лише цього року з двома афілійованими з олігархом компаніями укладено 734 таких договори.

Національний банк України застосував до ПрАТ “CК ‘Євроінс Україна'” захід впливу у вигляді письмового застереження за порушення окремих вимог законодавства та нормативних документів. Про це повідомляє НБУ.

Які порушення були виявлені?

Під час перевірки було виявлено, зокрема, порушення окремих вимог, встановлених законом про страхування, положеннями НБУ про таємницю страхування, про особливості укладення договорів страхування зі споживачами, про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.

Які терміни усунення порушень?

CК “Євроінс Україна” зобов’язана усунути порушення до 22 вересня 2025 року. Таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 21 липня 2025 року.

СК “Євроінс Україна” – універсальна страхова компанія, яка працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.

Нагадаємо: Національний банк відкликав ліцензію на діяльність у страхової компанії ТДВ “СК ‘Кредо'”, оскільки визнав її структуру власності непрозорою.