Міноборони уклало угоди з юридичною фірмою на $245 тис

Міністерство юстиції України 19 грудня 2024 року і 16 липня 2025 року уклало дві угоди з міжнародною юридичною фірмою Staiger Attorneys-at-Law Ltd (Швейцарія) про юридичні послуги для Міноборони на загальну суму $245 тис, або 10,27 млн грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Які справи стосуються невиконаних поставок?

Суди стосуються невиконаних поставок снарядів у 2022 році. Справи за позовами Міноборони до компаній Centcom Global Inc. (США) і Regulus Global LLC (США) були розпочаті в Швейцарському арбітражному центрі 18 вересня 2023 року.

Справа проти Regulus Global LLC стосується контракту від 23 червня 2022 року щодо поставки снарядів калібру 122 мм: 20 000 штук – реактивних М210Ф для систем БМ-21 “Град” на 20 км та 20 000 штук – для гаубиці D-30 із повним зарядом. Міноборони сплатило компанії повну вартість контракту $48,73 млн, однак вона поставила лише 8 760 снарядів першого типу, а також 2 494 снаряди другого типу зі зменшеним зарядом, які були через це не прийняті Міноборони. Сума позовних вимог складає $13,08 млн та 5% річних.

За даними “Financial Times”, засновника американської компанії Regulus Global Сомеріндайка у 2012 році звинуватили в шахрайстві під час продажу акцій. Ця фірма мала контракт на суму до $1,7 мільярда з державною зовнішньоторговельною компанією “Спецтехноекспорт” на постачання десятків тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, частина з яких вироблялася в країні, що має тісні зв’язки з Росією. Українська сторона заплатила аванс $162,6 млн і 14 млн євро, але звинуватила Regulus у невиконанні контракту та неповерненні коштів. Київ каже, що з вересня 2024 року Regulus припинила спілкування зі “Спецтехноекспортом”. Арбітражний позов “Спецтехноекспорту” в Лондоні вимагає стягнути $346 мільйонів.

Які ще контракти оскаржуються?

Справа проти Centcom Global Inc. стосується контракту від 16 березня 2022 року щодо поставки нових осколково-фугасних боєприпасів калібру 152 мм: 4 000 штук – до гармат 2А36 «Гіацинт-Б» і 4 000 штук – до гаубиць Д-20/2C3. Міноборони сплатило компанії всю вартість контракту $20,13 млн, але вона поставила лише 1 000 боєприпасів першого типу та 540 боєприпасів другого типу. Сума позовних вимог складає $18,24 млн та 5% річних.

“Staiger” – це відома міжнародна юридична фірма із комерційного права в Швейцарії. Нагадаємо: Раніше у 2024 році Мін’юст замовляв іншим фірмам юридичні послуги для Міноборони по судах щодо невиконаних поставок бронежилетів у 2022 році.

Reliance відмовляється від російської нафти через санкції

Компанія Reliance, яка переробляє майже 600 000 барелів нафти на день, почала відходити від сировини з Росії на тлі нових санкцій Євросоюзу на дизель, вироблений з російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трейдерів і дані Kpler.

Reliance Industries Ltd., підконтрольна мільярдеру Мукешу Амбані, здійснила рідкісну закупівлю нафти Murban з Абу-Дабі — одразу після введення нового пакету санкцій ЄС проти дизеля з російської нафти. Хоча компанія зазвичай купує дешевші сорти з РФ і Близького Сходу, цього разу обрала преміальний варіант.

Які наслідки нових санкцій для Reliance?

За даними Kpler, майже половину імпорту Reliance у 2025 році становить російська нафта. Водночас близько 20% продукції компанія експортує до Європи — переважно у вигляді дизпалива. Останні санкції ЄС, що набудуть чинності 21 січня 2026 року, забороняють імпорт пального, виробленого з російської нафти — навіть якщо її переробили в країнах, що не підтримують санкції. Це ставить під загрозу модель Reliance, яка виграла на знижках РФ після 2022 року.

Чи знайде Reliance альтернативи?

Представники Reliance не коментували ситуацію. Bloomberg зазначає, що компанія вже шукає альтернативи у країнах Близького Сходу. Але залишається питання: чи зможе вона замістити близько 600 тис барелів щоденного імпорту з РФ — і за якою ціною.

Нагадаємо: Другий танкер змінив плани щодо завантаження пального на заводі Nayara Energy в Індії після введення санкцій ЄС. Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо.

Як повідомлялося, 18 липня, Рада ЄС прийняла 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також торгівлі з ЄС. У той же час, частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року, повідомив Bloomberg.

Фонд виграв позов до Росії за збитками для банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це повідомляє Фонд.

Яка сума позову?

17 липня Господарський суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Це груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: “Грін Банк”, “Ерде Банк”, “Укргазпромбанк”, Банк “Таврика” та “Фортуна-Банк”.

Які збитки понесли банки?

У Фонді нагадали, що активи цих банків, зокрема частина об’єктів нерухомості та кредитного портфеля, знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном. Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.

Отримані судові рішення у перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені. Наразі суди розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі “Промекономбанку” та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.

Нагадаємо: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи шести банків, що ліквідуються, на загальну суму 1,2 млрд грн.

Аграрії Херсонщини: важкі умови роботи під окупацією

Умови, на яких працюють аграрії на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, не є вигідними для ведення цієї діяльності. Про це пише сайт “Мост”.

“Дуже тяжко, це правда! Тому що чіткої ціни на зерно немає, забирають його в них – за що скажуть, за те вони віддають”, – розповів голова Асоціації фермерів та приватних землевласників у Херсонській області Олександр Гордієнко.

“Змусили всіх переоформитися (за російським законодавством), податки там дуже великі. Всі працюють тільки для того, щоб перечекати цей час і є дуже великі надії, що ЗСУ їх (окупантів) виженуть”, – повідомив він “Новинам Приазов’я”.

Які країни зацікавлені в українському зерні?

“Торік окупаційна влада заявила, що сім ‘дружніх до Росії країн’, виявили зацікавленість у закупівлі продовольчої пшениці з Херсонської області. Також повідомлялось, що борошно з лівобережжя Херсонщини хотіли експортувати до країн Азії, Африки та Арабського світу”, – пише “Мост”.

Цього року стало відомо, що агропродукцію з тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької області росіяни вивозять до Білорусі, Казахстану, Узбекистану, а також у Вʼєтнам, Індію та Китай, зазначено у публікації.

Які дії вживає Україна щодо незаконної торгівлі?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.

Раніше повідомлялося, що створена росіянами держкомпанія лише за 2023 рік вивезла з окупованої частини Запорізької області майже 212 тис тонн зерна приблизною вартістю 46 млн дол. Українське збіжжя вивозять у Туреччину, Лівію та Ізраїль.

Теща полковника СБУ купила елітну нерухомість у Києві

Теща начальника управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Олексія Прокопенка у лютому 2025 року придбала пентхаус площею 180 кв. м у столичному ЖК бізнес-класу “Шевченківський”. Про це повідомляє hromadske. Ринкова вартість оселі, що розташована на двох верхніх поверхах новобудови, сягає $360 тис, але теща полковника СБУ Світлана Борис придбала майнові права на неї за 4,5 мільйона гривень.

Крім того, теща посадовця у лютому 2025 року придбала паркомісце в цьому самому ЖК ринковою вартістю майже $40 тисяч. Отже, тільки в цьому будинку Світлана Борис скупила майна на приблизно $400 тис. (понад 16 мільйонів гривень).

Де ще купувала нерухомість теща полковника?

Крім Києва, вона купувала нерухомість у тих містах, де служив її зять. Так, у 2019 році Олексій Прокопенко став заступником начальника управління СБУ в Одеській області, а потім, у 2021 році, перейшов на керівну посаду до Кримського управління. Його теща у 2022 році купила дві квартири в одеських ЖК бізнес-класу – у ЖК Avinion за $50 тис. і у ЖК “Олімпійський” за $63 тис. Останнє помешкання жінка продала наприкінці лютого 2025 року, а натомість купила невелику квартиру в ЖК “Щасливий” у Хмельницькому вартістю близько $40 тис, де зараз служить її зять.

Яка фінансова ситуація родини полковника?

При цьому сама теща полковника СБУ не живе в жодному з тих міст, де купувала нерухомість, а разом із чоловіком мешкає у старому будинку в Ніжині. Батьки спецслужбовця мають власне житло в селі під Києвом. Але відколи їхній син почав служити у столиці, у них почала з’являтися ще й нерухомість у київських ЖК. Так, батько полковника СБУ після виходу на пенсію у 2015 році оформив на себе квартиру площею 53,2 кв. м у ЖК комфорт-класу “Британський квартал” за $14 тис., хоча її реальна ринкова вартість тоді сягала $36 тисяч.

У 2016 році він інвестував $56 тисяч у нежитлове приміщення в ЖК “Барселона” площею 88,5 квадратів. Матір полковника СБУ — 73-річна Надія Прокопенко, у травні 2022 року купила Tesla Model 3 2019 року випуску вартістю приблизно $20 тис. Вона також з 2013 року має квартиру у ЖК Royal House у Києві, яка офіційно обійшлася їй у $32 тисячі.

Сам Прокопенко на прохання пояснити статки родичів заявив, що вже розлучився зі своєю дружиною. Але це відбулося влітку цього року, після того, як його теща накупила елітної нерухомості на сотні тисяч доларів. Дорогі статки родичів полковник СБУ пояснив їхніми заощадженнями. Зокрема, нібито теща Прокопенка з 2002 до 2022 року займалася гуртовою торгівлею продуктами, хоча відповідно до її зареєстрованого ФОП Світлана Борис торгувала в роздріб.

Торік жінка почала торгувати одягом і нібито заробила 2,15 млн грн, але цих коштів також не вистачило б на пентхаус у центрі Києва. Родичі полковника СБУ накупили майна на приблизно $600 тисяч. При чому деякі з них працювали на державній службі й за свої заробітні плати не змогли б дозволити собі коштовних покупок.

Прокопенко розпочав свій шлях у Службі безпеки 2006 року. Більшу частину часу пропрацював у двох підрозділах: в управлінні “К” – головному управлінні по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також в економічній контррозвідці. Торік у травні президент України Володимир Зеленський призначив Прокопенка начальником управління Служби безпеки у Хмельницькій області.

Цей журналістський матеріал прокоментували в пресслужбі СБУ, зазначивши, що нерухоме та рухоме майно, яке належить колишній тещі (включаючи її квартиру у Києві), батьку та матері співробітника СБУ, було придбане ними власним коштом. Посадовець спецслужби не має стосунку до купівлі вказаних об’єктів нерухомості та авто, які не є і не були в його користуванні.

Зокрема, колишня теща вказаного співробітника понад 20 років займається підприємницькою діяльністю у галузі оптово-роздрібної торгівлі. Наприклад, протягом 2024 року вона отримала офіційний дохід у розмірі 2 млн 150 тис. Що стосується батька співробітника СБУ, він знаходиться на пенсії. До цього він працював на різних посадах із гідним рівнем фінансового забезпечення. Нежитлове приміщення, що знаходиться у його власності, було придбане у 2016 році на стадії інвестування.

Мати посадовця СБУ також перебуває на пенсії, понад 25 років пропрацювавши на різних посадах у ПАТ “Укртелеком”. Квартира невеликої площі (41,1 кв. м), яка знаходиться у її власності, була куплена на стадії інвестування у 2011 році, а офіційно зареєстрована на неї у 2013 році.

Нагадаємо: Родичі полковника департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олексія Єлхіна користуються майном вартістю сотні тисяч доларів, орендованим в сумнівних фірм.