НАБУ і САП відкрили матеріали справи за підозрою колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ “ПриватБанк” та п’яти членів організованої ним групи у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні Національного антикорупційного бюро України. НАБУ не називає ім’я фігуранта, але з публікації зрозуміло, що йдеться про Ігоря Коломойського.

Який план був розроблений для заволодіння коштами?

“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, зазначено у публікації.

Куди були перераховані кошти?

Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.

Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком. Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.

Дії осіб кваліфіковано за статтями 191, 209, 366 Кримінального кодексу України. “Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – говориться у публікації.

НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн. Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів, зазначає НАБУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив неможливість повернення державного Приватбанку колишнім власникам, зокрема – Ігорю Коломойському. 26 лютого 2025 року суд не задовольнив касаційну скаргу колишнього співвласника фінустанови Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження з оскарження націоналізації ПриватБанку.

У травні Печерський районний суд Києва продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Ігоря Коломойського. У справі про замовне вбивство юриста Сергія Карпенка прокурор просив про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, без визначення розміру застави. Також повідомлялося, що Верховний Суд України підтвердив правомірність дій держави щодо примусового відчуження акцій ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” в умовах воєнного стану. 5 червня 2025 року суд залишив без задоволення касаційну скаргу компанії Relix Services Ltd. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін.

У Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, пише Zprz.city.

Де розташований новий тунель?

Захисний об’єкт вже завершено на одному з найнебезпечніших логістичних напрямків — Оріхівській трасі. “Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі — її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план — понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – повідомив Федоров.

Які плани на майбутнє?

“Найближчими днями планую зустріч із міністром оборони для синхронізації дій і пришвидшення реалізації цього проєкту”, — додав він. Зведення тунелів здійснюється за кошти Спільного оборонного фонду. Закуплено все необхідне — від металоконструкцій і сіток до витратних матеріалів.

У проєкт активно залучені бійці запорізької бригади, які поділилися бойовим досвідом, що ліг в основу інженерного рішення. Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. А для цивільних — це зменшення ризиків під час руху в межах прифронтових територій, говориться у публікації.

Нагадаємо: Перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна готова законтрактувати увесь обсяг дронів-перехоплювачів, який українські компанії можуть виготовити до кінця року.

У другій половині липня закупівельні ціни на молоко зросли через дефіцит молока-сировини та високий експортний попит на біржові товари. Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

“Експорт вершкового масла за півріччя виріс на 50%, а девальвація гривні стимулює зростання цін на готову продукцію. Очікується подальше підвищення закупівельних цін на початку серпня, однак існують ризики їх зниження в другій половині місяця через невизначеність із торгівлею з ЄС після скасування АТЗ”, – зазначає аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

Чому виник дефіцит молока-сировини?

Нові квоти ще не затверджені через спротив країн Центрально-Східної Європи, що може призупинити експорт української молочної продукції, каже він. За даними асоціації, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 22 липня склала 16,14 грн/кг без ПДВ, що на 14 коп. більше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 15,50 до 16,70 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 20 коп.

Вищий ґатунок в середньому коштує 15,85 грн/кг без ПДВ (+10 коп.). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 15,30 до 16,35 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 15 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 15,45 грн/кг без ПДВ і не змінилася відносно другої половини минулого місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 15,00 грн/кг. Максимальна ціна становила 15,60 грн/кг. Нижня і верхня межі цінового діапазону залишилися без змін.

Які прогнози щодо цін на молоко?

Ціни на готову продукцію ростуть під впливом девальвації гривні. Покращилася рентабельність виробництва сухого молока, казеїну, сирного продукту. Ймовірне підвищення ціни на молоко-сировину на 20-30 коп. на початку серпня, враховуючи його дефіцит в Україні та бажання виробників збільшити виручку від реалізації молочної продукції поки існує активний попит на біржові товари на зовнішніх ринках, зазначають у асоціації.

Щодо ризиків подальшого зниження закупівельних цін, Кухалейшвілі зазначає, що після відміни Єврокомісією в червні автономних торгівельних заходів (АТЗ), Україна та ЄС переглянули торгову угоду, погодивши нові квоти на експорт української молочної продукції за умови поступового переходу до стандартів ЄС до 2028 року. Втім, новий документ до цих пір не підписаний через позицію Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії та Словаччини навколо мит та квот для українського зерна, які також прописані в угоді.

Існує ризик призупинення експорту молочної продукції з України в ЄС наступного місяця, якщо нові умови не почнуть діяти в найближчий час. Вірогідно, існуючих квот ЄС на масло і сухе молоко вистачить до кінця серпня, тоді як поставки товару з урахуванням мит не є вигідними для українських експортерів, зазначає аналітик.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у січні-червні 2025 року Україна відправила на експорт 9,3 тис. тонн вершкового масла, що в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс у 4,2 раза, як порівняти з І півріччям 2024 року, – до $66,6 млн.

Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%. У той час, як імпорт молочних продуктів у червні знизився: Україна імпортувала 4,46 тис. т на суму 24,03 млн дол. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.