Голова АРМА Олена Дума підтримала законопроєкт про НАБУ та САП. “Держава здійснила вірні кроки. В країні наводиться лад. Підтримую законопроєкт 12414”, – написала вона у Telegram.

“Антикорупційна інфраструктура працюватиме без російських впливів – від цього треба все очистити. Державні, антикорупційні, правоохоронні органи мають бути єдині і працювати в синергії”, – зазначила Дума.

Яка ситуація в АРМА?

“У 2023 році я очолила орган, який мав максимально негативну репутацію. Ми стикнулися з повною відсутністю міжнародної технічної допомоги та заблокованим управлінням російських корпоративних прав”, – пише вона.

“Потім розпочалося протягування окремими особами псевдореформи АРМА, незважаючи на те, що моя команда вже запровадила прозорі правила та процедури, а урядовий законопроєкт був готовий”, – зазначає очільниця агентства.

Які наслідки законопроєкту?

“Цю псевдореформу просували всім знайомі обличчя, які завжди використовували міжнародних партнерів, не надаючи їм правдиву інформацію, підставляючи Україну та формуючи з неї образ ‘корумпованої держави’. Для чого? Щоб виділяли більше коштів саме на них”, – переконана вона.

Дума зазначає, що АРМА є незмінною частиною антикорупційної інфраструктури України, створеної на вимогу ЄС та міжнародних партнерів. Агентство виконує свою місію, незважаючи на всі спроби дискредитації.

“Зараз українська правоохоронна та антикорупційна системи є сильнішими, ніж будь-коли, і я впевнена, що справжня справедливість та верховенство права переможуть усі маніпуляції та підміни понять”, – заявила Дума.

Нагадаємо: На сайті Верховної Ради 22 липня з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує незалежні антикорупційні органи НАБУ і САП генеральному прокурору.

Увечері вівторка в низці міст України пройшли акції протесту після ухвалення законопроєкту, що фактично нівелює незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП.

Американська торговельна палата в Україні заявила, що розчарована тим, що сьогоднішнє голосування у Верховній Раді України зруйнувало ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Верховенство права, реальна та ефективна судова реформа, справедливе правосуддя, прозорий відбір суддів на всіх рівнях, дотримання незалежності Національного банку, Антимонопольного комітету та антикорупційних органів є одними з ключових стратегічних кроків серед 10 пріоритетів Палати для економічного відновлення України”, – говориться у повідомленні.

Вночі російські дрони атакували енергетичну інфраструктуру “Укрзалізниці”. Про це повідомляє пресслужба “Укрзалізниця”.

Які наслідки атаки?

У ніч проти 21 липня енергетична інфраструктура “Укрзалізниці” стала ціллю атаки російських ударних дронів. Під удар потрапили об’єкти у Сумській та Полтавській областях. Наслідком атаки стали пошкодження енергетичних потужностей, однак на більшості дільниць постачання вже вдалося відновити. На окремих ділянках ще тривають ремонтні роботи.

Що кажуть в Укрзалізниці?

“Щиро дякуємо колегам-залізничникам за оперативне реагування та швидке відновлення”, – заявили в “Укрзалізниці”. Зазначається, що внаслідок удару ніхто не постраждав. Рух поїздів здійснюється за графіком.

Які плани у Укрзалізниці на майбутнє?

Нагадаємо: Процедури контрактування, що дають старт виробництву 100 нових пасажирських вагонів для “Укрзалізниці”, завершені. АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Адміністрація морських портів України розпочала використовувати систему управління ризиками, моніторингу та оцінки ефективності закупівельних процедур. Про це Адміністрація морських портів України повідомляє на офіційному сайті.

Які переваги нової системи?

“Нова система дозволяє автоматизовано аналізувати тендерні процедури за допомогою ризик-індикаторів, фільтрів та контрольних параметрів. Це дає змогу виявляти потенційні порушення ще на ранніх етапах, до моменту укладення договорів чи виникнення проблемних ситуацій”, – говориться у повідомленні.

“Такий внутрішній ‘рентген’ закупівель — ще один крок до запобігання корупційним ризикам, підвищення прозорості та ефективного використання державних коштів”, – зазначає АМПУ.

Як відбувається реалізація системи?

“Система управління ризиками у закупівлях — це можливість бачити слабкі місця до того, як вони стануть проблемою”, — додають у морській адміністрації. Систему запустили у співпраці з Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу (EUACI) АМПУ.

Повідомляється, що EUACI — провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується Європейським Союзом, яка співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

АМПУ також зазначає, що усі закупівлі проводить через електронну систему Prozorro відповідно до чинного законодавства. І запуск системи управління ризиками стане додатковим рівнем контролю та моніторингу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що АМПУ розпочала у морському порту Південний тестовий запуск цифрової платформи, яка об’єднує всі адміністративні процедури, пов’язані з обробкою суден.

Раніше повідомлялося, що у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів. Аграрні вантажі складають левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн.

Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%. Також повідомлялося, що Україна залучає понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів у портах.

При цьому Україна активно впроваджує нові технологічні рішення в портах: залучає сучасні технології, розвиває власні цифрові сервіси, вчиться у міжнародних партнерів, як ефективно використовувати дрони для різних типів робіт.

Яка угода була підписана?

Президент США Дональд Трамп оголосив про підписання довгоочікуваної торговельної угоди з Японією, яка ще кілька тижнів тому здавалася недосяжною для союзників і основних торговельних партнерів. Про це пише CNN.

“Я щойно підписав найбільшу торговельну угоду в історії; я думаю, що це, можливо, найбільша угода в історії з Японією”, – заявив Трамп під час прийому з республіканськими членами американського конгресу.

“Угода передбачає, що американські імпортери платитимуть 15% ‘взаємних’ тарифів на японські товари, що експортуються до США. Але що важливо для Японії, 15% ставка також поширюватиметься на автомобілі та автозапчастини, що дає їй перевагу над іншими великими експортерами транспортних засобів, які зіткнулися з 25% митом на експорт продукції автомобільного сектору з квітня цього року”, – говориться у публікації.

Які інвестиції отримає США?

За словами Трампа, Японія також інвестує в США 550 мільярдів доларів, додавши, що США отримають 90% прибутку. І що угода створить сотні тисяч робочих місць.

Ця новина призвела до того, що в середу японські ринки досягли річного максимуму, а зростання цін на акції автовиробників підштовхнуло індекс Nikkei на 3,7% вгору, пише CNN.

Японські інвестиції у розмірі 550 мільярдів доларів у США будуть надані у формі акціонерного капіталу та кредитів для підтримки інвестицій японського бізнесу в такі ключові галузі, як фармацевтика та напівпровідники, зазначено у публікації.

Які були попередні загрози Трампа?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Президент США Дональд Трамп погрожує запровадити вищі тарифи на японський експорт до США через, як він стверджує, небажання країни купувати рис, вирощений в Америці. Хоча минулого року країна купила у США рису на суму 298 мільйонів доларів, згідно з даними торгової статистики Бюро перепису населення США. Між січнем і квітнем цього року Японія купила рису на суму 114 мільйонів доларів, говориться у публікації CNN.

Раніше повідомлялося, що Японія розглядає можливість збільшення імпорту сої та рису як поступку на торгових переговорах з США щодо запроваджених президентом Дональдом Трампом масштабних тарифів.

Раніше повідомлялося, що Японія досягла “певного прогресу” в п’ятому раунді торгових переговорів з представниками США, спрямованих на скасування мит, які шкодять японській економіці. У спробі досягти угоди зі США Японія також пропонує механізм зниження тарифів на автомобілі залежно від того, наскільки країни сприяють розвитку автомобільної промисловості США.