МВФ підкреслює важливість антикорупційної незалежності

Незалежність створеної в Україні антикорупційної інфраструктури є критичним елементом програми співробітництва України та Міжнародного валютного фонду (МВФ). Про це заявила директорка МВФ із комунікацій Джулі Козак, пише Interfax-Україна.

“Ми беремо до уваги намір уряду внести новий законопроєкт про відновлення незалежності антикорупційних інституцій”, – сказала вона на брифінгу.

Які подальші кроки співпраці з МВФ?

Козак також повідомила, що найближчими тижнями очікується, що співробітники МВФ і українська влада активізують обговорення як бюджету України на 2026 рік, так і в цілому оцінки фінансових потреб України на 2026 рік та на середньострокову перспективу, “щоб скласти всеосяжну картину”.

“Ця робота має важливе значення для поточної програми і будь-якої майбутньої потенційної співпраці з Україною, яку ми могли б мати”, – зазначила Козак.

Які наслідки ухвалення нового законопроєкту?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

На сайті Верховної Ради 22 липня з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує незалежні антикорупційні органи НАБУ і САП генеральному прокурору.

Увечері вівторка в низці міст України пройшли акції протесту після ухвалення законопроєкту, що фактично нівелює незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП.

Американська торговельна палата в Україні заявила, що розчарована тим, що сьогоднішнє голосування у Верховній Раді України зруйнувало ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Аеропорт “Домодєдово” на межі банкрутства

Чому “Домодєдово” опинився в кризі?

Націоналізований аеропорт “Домодєдово” перебуває в передбанкрутному стані. Про це заявив новий керівник “Домодєдово” Андрій Іванов, пише The Moscow Times. Загальний борг “Домодєдово” сягнув 70 млрд руб., з яких 34 млрд у рублях і 450 млн у доларах. У 2025 році платежі за відсотками становитимуть 8 млрд руб. Тож, зараз відбуваються зустрічі з кредиторами з питань реструктуризації боргу. А заборгованість з податків влада дозволила спрямувати на виплату зарплат.

Які причини фінансових проблем аеропорту?

“Борг виник при падінні пасажиропотоку і виручки, збільшенні збитків, незважаючи на які не були скорочені витрати і не підвищувалася ефективність операційної діяльності”, – пояснив Іванов. У 2023 році пасажиропотік аеропорту становив майже 20 млн осіб, але у 2024-му показник упав до 15,5 млн. Цього року він може знизитися ще на 2 млн, зазначив Іванов. Наразі пасажиропотік “Домодєдово” щонайменше вдвічі нижчий за можливості.

Які фінансові показники аеропорту?

Топ-менеджер також повідомив про послідовне падіння виручки аеропорту: 2023 року вона становила 34 млрд руб., 2024-го – 31 млрд, а цьогоріч впаде до 30 млрд. Збиток у 2023 році він сягнув майже 7 млрд руб., 2024-го – 7,2 млрд, а цьогоріч зросте до 10 млрд. Ще приблизно 650 млн руб. становить поточна кредиторська заборгованість підприємств групи і приблизно стільки ж – борги із зарплати, зазначив Іванов.

Основні активи міжнародного аеропорту “Домодєдово” належали ТОВ “ДМЕ Холдинг”. Російська генпрокуратура звинуватила ключових бенефіціарів – Дмитра Каменщика і Валерія Когана – у тому, що, будучи резидентами інших держав, вони виводили прибуток за кордон. За рішенням суда “Домодєдово” націоналізували.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що мінімум дві іноземні авіакомпанії розглядають можливість перенести частину рейсів із московських аеропортів до петербурзького Пулково на тлі зростання загрози атак дронів. Раніше повідомлялося, що 5 липня через небезпеку безпілотних атак в Росії було скасовано частину рейсів в аеропортах. Що спричинило колапс в аеропортах, виникла необхідність коригувати всі графіки.

Згодом російська влада заявила, нібито за ніч на 6 липня було знешкоджено 120 українських безпілотників. Транспортний колапс в аеропортах Росії, що почався в ніч на 5 липня через атаки українських безпілотників, до ранку 7 липня призвів до затримки майже двох тисяч рейсів. Два дні транспортного колапсу вже обійдуться російським авіакомпаніям у кілька десятків мільярдів рублів.

За підрахунками авіакомпаній та експертів, тільки перша доба скасувань рейсів у трьох аеропортах через атаку українських безпілотників обійшлася авіакомпаніям, за підрахунками на основі відкритих даних, щонайменше в 3,9 – 5,9 млрд руб. Через загрозу атак безпілотників із січня по травень 2025 року російські аеропорти призупиняли роботу щонайменше 217 разів. У середньому, польоти скасовували двічі на день.

Також раніше ЕП писала про те, що наявні у російських авіакомпаній літаки Boeing та Airbus “тримаються на скотчі і доброму слові”. І аналізувала, як санкції та війна “утилізують” цивільну авіацію РФ та чи приземляться остаточно її літаки. Про це ви можете прочитати у статті “На крилах ‘канібалізму’: як санкції перетворюють російську авіацію на металобрухт.”

Київські детективи викрили шахраїв, що обманювали іноземців

Київські детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, які ошукували іноземців під виглядом інвестиційних компаній. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Від дій шахраїв постраждали громадяни Німеччини, Словаччини, Чехії, США та Канади. За даними слідства, так званий інвестиційний офіс працював у столиці. Його співробітники, вільно володіючи іноземними мовами, масово телефонували іноземцям та представлялись співробітниками неіснуючих інвестиційних компаній.

Як шахраї обманювали іноземців?

Шахраї переконували громадян інвестувати кошти в криптовалютні портфелі через фейкові веб-ресурси, які адміністрували керівники офісів. Після зарахування коштів на рахунки вигаданих компаній комунікація з клієнтами припинялася. А грошові активи легалізовувалися через незаконні обмінні пункти криптовалюти.

Скільки людей працювало в шахрайських офісах?

Встановлено також, що середня кількість працівників одного такого офісу становила від 15 до 40 осіб. Їх заробітна плата залежала від обсягів залучених коштів і могла сягати 5000 доларів США на тиждень.

Нагадаємо: Ексголову правління ПАТ “Карпатське управління геофізичних робіт” заочно судитимуть у справі про привласнення 2,2 млрд грн “Укрнафти”.

Курс євро до гривні 25 липня: зміни та рекорди

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю 25 липня укріпиться на 12 копійок до 49,10 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на п’ятницю 25 липня. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 1 копійку.

Які офіційні курси на 25 липня?

Офіційні курси на п’ятницю 25 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,77 грн (41,76 грн станом на 24 липня); 1 євро – 49,10 грн (48,98 грн станом на 24 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися на початку липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Кабмін призначив нових заступників міністра цифрової трансформації

Кабінет Міністрів призначив пʼять заступників першого віцепремʼєр-міністра — міністра цифрової трансформації. Про це повідомляє Мінцифра.

“Посилюємо команду топменеджменту Мінцифри — уряд призначив пʼять заступників Першого віцепремʼєр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Четверо з них виросли всередині Мінцифри, а Віталій Балашов перейшов на держслужбу з топової ІТ-компанії”, – говориться у повідомленні.

Хто нові заступники міністра?

Валерія Коваль стала заступницею міністра з розвитку екосистеми цифрових та офлайн-персоналізованих сервісів. “Ключова ціль Валерії — змінити логіку державних послуг: не за інструкцією, а за потребою людини”, – говориться у повідомленні. Вона відповідатиме за розвиток електронних і адміністративних сервісів, цифрову зручність, а також персоналізований підхід та куруватиме напрям G2G (government-to-government) — побудову взаємодії між органами влади як єдиного цифрового середовища, що діє злагоджено, а не фрагментарно.

Станіслав Прибитько став заступником міністра з розвитку цифрової інфраструктури. “Завдання Станіслава — розвивати електронні комунікації та радіочастотний спектр, а також забезпечувати широкосмуговий доступ до Інтернету на всій території країни: у містах, селах, на дорогах та на деокупованих територіях”, – повідомляють у міністерстві.

Зоряна Стецюк тепер заступниця міністра з питань цифрового урядування, даних та цифрової інфраструктури. Вона відповідатиме за розвиток цифрового урядування та інформатизацію. Її сфера — це ефективні державні системи, інтегровані реєстри, цифрова взаємодія між органами влади й доступ громадян до якісних е-послуг.

Віталій Балашов відповідатиме за кіберзахист державної інформаційної інфраструктури, впровадження сучасних хмарних технологій, безпеку цифрових продуктів і розвиток державної кіберстійкості. “Віталій — новий учасник команди заступників: до Мінцифри перейшов із топової ІТ-компанії”, — зазначено у повідомленні.

Наталя Денікеєва – заступниця з цифрової економіки – формуватиме політику сталого розвитку цифрової економіки: через інновації, інвестиції та підтримку ІТ-галузі. Вона відповідальна за розбудову цифрової екосистеми — від Дія.City до ринку інноваційного бізнесу.

“На своїх посадах продовжують працювати Олексій Вискуб — Перший заступник Міністра цифрової трансформації та Олександр Борняков — заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції”, – говориться у повідомленні.

У Мінцифрі зазначають, що багато керівників починали з позицій фахівців чи керівників напрямів і зростали разом із командою. За останній час відбулися 70+ кадрових змін у команді.