У липні загальна інфляція в Україні може дещо зрости, тоді як базова інфляція надалі знижуватиметься. Про це повідомили в Національному банку України.

Які фактори впливають на інфляцію?

НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження, урахувавши суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро. Передбачається її сповільнення до 9,7% у 2025 році (раніше очікувалося 8,7%), 6,6% – у 2026 році (раніше – 5%) і цілі 5% – у 2027 році.

Яка динаміка інфляції очікується?

“Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від фактичного впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції”, – йдеться в повідомленні. Зниженню інфляції сприятимуть заходи монетарної політики, поступове нарощування врожаїв, помірний зовнішній ціновий тиск та поліпшення ситуації на ринку праці на тлі стійкості валютного ринку та достатності міжнародного фінансування.

Нагадаємо: В Україні у червні сповільнилася як споживча, так і місячна інфляція.

Національний банк України погрішив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 році з 3,1% до 2,1%. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу з питань монетарної політики.

Які фактори вплинули на зниження прогнозу?

“Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив Пишний.

За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці. Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.

Які прогнози на майбутнє?

Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках (на 2026 рік НБУ раніше прогнозував зростання ВВП на 5%).

“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – зазначив голова НБУ.

Нагадаємо: За прогнозами НБУ, в Україні передбачається сповільнення інфляції до 9,7% у 2025 році (раніше очікувалося 8,7%), 6,6% – у 2026 році (раніше – 5%) і цілі 5% – у 2027 році.

Запровадження мит США у розмірі від 20% до 40% може скоротити експорт В’єтнаму до Сполучених Штатів на третину — до 37 мільярдів доларів. Про це пише Bloomberg.

Які галузі постраждають найбільше?

Згідно з оцінкою, підготовленою для консультативної ради прем’єр-міністра Фам Мінь Чіня, мита негативно вплинуть на електроніку, машинобудування, швейну, взуттєву та меблеву промисловість. Найбільше постраждає технологічна галузь, експорт якої може скоротитися на 15 мільярдів доларів.

Які наслідки для ланцюга поставок?

Документ, датований 11 липня, також стверджує, що митна політика США становить “пряму загрозу для стійкості ланцюга поставок електроніки” і використовується для “стримування галопуючого розвитку Китаю”. США планують обкласти митом у 40% товари, які перенаправляються через В’єтнам з Китаю.

Експорт В’єтнаму до США у 2023 році становив приблизно 120 мільярдів доларів. В’єтнам поки не підтвердив тарифні ставки офіційно, але готується до посилення контролю за маркуванням походження та оцінкою локалізації виробництва.

Державні органи країни планують запровадити нові інспекційні механізми та штрафи за торговельне шахрайство, щоби зменшити ризики потрапляння під жорсткі мита США. Нагадаємо: США введуть мито у розмірі 20% на в’єтнамські товари, що нижче за раніше анонсовані мита, через що напруга у відносинах з десятим за обсягом торговим партнером частково спала.

Спалах сарани у Херсонській області вдалося локалізувати. Про це повідомив директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов, пише “Вгору”.

Коли було введено особливий режим захисту?

Особливий режим захисту рослин у регіоні ввели 23 червня, і вже на старті було оброблено 297 гектарів, з яких 27 – це посіви соняшнику, говориться у повідомленні.

Як вдалося зупинити поширення сарани?

За словами Юнусова, поширення сарани вдалося зупинити завдяки оперативному повідомленню одного з фермерів. “Перший фермер вчасно подзвонив, сказав, що три дні намагався самотужки впоратися з сараною, але коли зрозумів, що не справляється – набрав мене. Наступного дня Держслужба виїхала на місце”, – розповів чиновник.

Після обстеження разом із представниками Борозенської військової адміністрації визначили осередок шкідника, відібрали проби й підібрали засоби для боротьби. Для ліквідації джерел поширення, зокрема бур’янів на невикористаних полях площею близько 30 тисяч гектарів, місцева влада виділила кошти з резервного фонду. Дрони обробили приблизно 150 гектарів. Свої поля фермери обробили самостійно.

“Ми бачимо, що ситуація контрольована. З фермером періодично спілкуємося, щоб розуміти, чи не з’являється нова сарана. Саме вчасно були здійснені всі заходи”, – зазначив Юнусов.

За даними Держпродспоживслужби, зараз чисельність сарани на оброблених територіях у межах економічного порогу шкодочинності. Результати фітосанітарних обстежень показують, що на оброблених ділянках шкідника немає. У регіоні триває фітосанітарний моніторинг. Розглядається можливість скасування особливого режиму захисту рослин.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Херсонської області було зафіксувано масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Аграріїв із Херсонської, а також сусідніх Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей фахівці закликають обстежувати занедбані території, пасовища та узбіччя доріг.

Раніше вже повідомлялося про осередки масового розмноження сарани у Херсонській області. Масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району. Також повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Так, аналітики ASAP Agri переглянули прогноз через затяжну посуху – попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Перегляд відображає зростаючі побоювання щодо екстремальних погодних умов, зокрема спекотної та сухої погоди під час цвітіння, яка стала основною причиною втрати врожайності.

16 підприємств та підприємців зможуть отримати державну підтримку за програмою “Гранти для переробних підприємств”. Про це інформує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Міністерство повідомляє, що затвердило новий перелік заявок, які пройшли перевірку та набрали необхідну кількість балів.

“Загальна сума погоджених грантів становить понад 81,3 млн грн, з яких близько 38 млн грн буде профінансовано Мінекономіки, решта — Державною службою зайнятості України”, — говориться у повідомленні.

Які підприємства отримають гранти?

Грантова програма є складовою політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”. На умовах співфінансування підприємства переробної галузі зможуть модернізувати діюче обладнання або придбати нове. “Ше 16 переробних підприємств отримали можливість залучити для розвитку грант від держави. Серед них виробники харчів, одягу, будівельних матеріалів з металу та пластмас, устаткування, БПЛА та металообробні підприємства”, – говориться у повідомленні.

Які нововведення в програмі грантів?

Міністерство повідомляє, що з початку року вже погодило 192 заявки на суму понад 955,6 мільйонів гривень. У липні уряд додав у грантову програму ще один важливий напрям — гранти на відновлення. Окрім грантів на відновлення, уряд вніс в оновлений порядок реалізації програми “Гранти для переробних підприємств” та інші додаткові пункти, які розширюють її дію.

Так, підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на закупівлю обладнання для післяурожайної обробки агропродукції. Грантові кошти тепер можна скерувати й на придбання нематеріальних активів – зокрема, проведення досліджень для запуску нової продукції у серійне виробництво (R&D).

“Якщо проєкт складається виключно з обладнання українського виробництва, що підтверджується сертифікатом країни походження, для нього діють умови співфінансування 30/70: 30% внесок учасника і 70% грантові кошти”, – зазначено у повідомленні. Також можна подаватися на грант повторно, якщо компанія виконала всі зобов’язання за попереднім договором.

Умови грантової програми передбачають співфінансування 50/50 для більшості підприємств та 80/20 для виробників безпілотників, поліграфії, підприємств у прифронтових регіонах та постраждалих від влучань російських ракет та дронів.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у 2025 році аграріям нададуть 10,9 млрд грн, з яких 43% за рахунок міжнародних фінансових організацій. Бюджетна підтримка сільгоспвиробників у 2024 році склала 7,075 млрд грн і відбувалася за бюджетними програмами Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки.

Також повідомлялося, що цього року виробники подали 25 заявок на розширення локалізації. Заявки від виробників свідчить про затребуваність політики локалізації, зазначив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський. Раніше повідомлялося, що в Україні налічується близько сотні індустріальних парків, з яких 38 створені за останні півтора року. Минулого року на розбудову інфраструктури в цих локаціях перерахували понад 925 млн грн, цьогоріч передбачили в держбюджеті 500 млн грн.