Американська компанія Bell Helicopter планує інвестувати у виробництво в Україні. Про це пише Укрінформ.

Американський виробник гвинтокрилів Bell Helicopter, що входить до складу корпорації Textron, розглядає можливість інвестування у виробничі потужності в Україні. Bell Helicopter виготовляє, зокрема, військові гвинтокрили AH-1Z Viper і UH-1Y Venom, які активно використовуються в армії США.

Яка підтримка від уряду?

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев зазначив, що уряд готовий підтримати ініціативу дієвими інструментами для інвесторів.

Які перспективи співпраці?

У перспективі проєкт може стати новим етапом у розвитку оборонно-промислового партнерства між Україною та США. Наразі триває підготовка до технічних консультацій і оцінок.

Окрім цього, Соболев зустрівся з представниками дипломатичного корпусу, яким представив пріоритети новоствореного міністерства, зокрема щодо залучення інвестицій, підтримки експорту та розвитку трудового потенціалу.

Станом на 24 липня збір зернових і зернобобових культур в Україні суттєво відстає від минулорічних темпів. Про це повідомляє ASAP Agri.

“Сільгоспвиробники зібрали лише 10,3 млн тонн з 3,24 млн га — це трохи більше 28% від запланованої площі. Для порівняння, на цю ж дату у 2024 році вже було намолочено 19 млн тонн з 4,71 млн га, що становило понад 42% площі. Середня врожайність також знизилася — до 3,2 тонн/га проти 3,81 тонн/га торік”, – зазначають аналітики.

Які результати збору пшениці та ячменю?

На сьогодні пшениці намолочено 7,09 млн тонн з 2,18 млн га (44%) при середній урожайності 3,25 тонн/га (проти 14,72 млн тонн у 2024 р.). Ячменя зібрано 2,79 млн тонн з 839 тис. га (61%) при середній урожайності 3,33 тонн/га (проти 3,87 млн тонн у 2024 р.).

Які прогнози щодо врожаю соняшнику?

Аграрії зібрали 412 тис. тонн гороху з 191 тис. га (78%) при середній урожайності 2,16 тонн/га (проти 416 тис. тонн у 2024 р.). Ріпаку: намолочено 1,04 млн тонн з 535 тис. га (42%) при середній урожайності 1,94 тонн/га (проти 2,67 млн тонн у 2024 р.).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань.

Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Прогнози на наступний сезон більш оптимістичні: в УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР. Загальне виробництво основних олійних культур в Україні у 2025/26 маркетинговому році складе 22,6 млн тонн. Такі прогнози озвучив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) уклало угоду з “Укртранснафтою” (входить в Групу Нафтогаз) про збільшення щомісячного гарантійного платежу, який компанія повинна сплачувати як управитель арештованого нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”. Про це повідомила пресслужба АРМА в п’ятницю.

Які зміни в оплаті?

Арештований нафтопродуктопровід контролювався екснардепом та державним зрадником Віктором Медведчуком. “Укртранснафта” повинна буде сплачувати не менше ніж 5 млн грн щомісяця, порівняно з попередніми 1,1 млн грн, встановленими раніше. Водночас за результатами управління в липні держбюджет одразу отримає 11 млн грн.

Коли Укртранснафта стала управителем?

“Укртранснафта” стала управителем частини нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” у червні 2021 року строком на п’ять років. Нагадаємо, нафтопровід був збудований за часів СРСР в 1957-1968 роках. Після проголошення незалежності він мав перейти у державну власність України. Однак цього не сталося. Багато років цим активом користувалася російська компанія “Транснєфтєпродукт”.

Україна намагалася повернути цей актив у державну власність. З 2011 року велися судові справи, які мали на меті повернути трубопровід в державну власність. Спочатку Господарський суд Рівненської області визнав за Україною право власності на українську частину нафтопродуктопроводу. Щоправда, у 2017 році він змінив своє рішення та визнав право власності за дочірнім підприємством “Транснєфтєпродукту”.

У 2017 році НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування обставин передачі права власності. За даними НАБУ, в основі нового рішення суду був завідомо неправдивий висновок інженерно-технічної експертизи. В межах розслідування вони звернулися до суду з клопотанням про арешт активу. В лютому 2021 року Вищий антикорупційний суд задовольнив це клопотання. З 2021 року цей актив знаходиться в управлінні АТ “Укртранснафта”.

Російські сталеливарні компанії зафіксували різке погіршення фінансових результатів через падіння попиту, високі ставки кредитів і санкції, що обмежують експорт. Про це пише The Moscow Times.

Які результати фінансової діяльності компаній?

Магнітогорський металургійний комбінат відзвітував про падіння прибутку у 9 разів за перше півріччя 2025 року — до 5,6 млрд рублів (62 млн доларів). Виручка скоротилася на третину. Грошовий потік компанії став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів (приблизно 55 млн доларів).

Схожі проблеми повідомила і “Северсталь” — негативний грошовий потік у 29,1 млрд рублів (приблизно 323 млн доларів) та падіння виручки на 16% рік до року. Чистий прибуток компанії обвалився удвічі — до 15,5 млрд рублів (приблизно 172 млн доларів).

Яка ситуація з попитом на сталь?

Попит на сталь у Росії скоротився на 15% цього року після зниження на 6% роком раніше. Гендиректор “Северсталі” Олександр Шевельов заявив, що другий квартал став “вкрай складним для галузі”. За його оцінкою, через слабкий попит сталевари можуть не реалізувати до 6 млн тонн продукції — майже 10% торішнього виробництва.

Прогноз внутрішнього попиту на 2025 рік становить близько 39 млн тонн проти 43–45 млн тонн роком раніше.

Які заходи вживає уряд?

Міністр промисловості Антон Аліханов у червні повідомив, що уряд розглядає можливість податкових пільг для сталеливарних компаній і зміну формули акцизу на рідку сталь. Аналітики ПСБ вважають, що відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.

Офіційний курс євро до гривні у понеділок 28 липня знеціниться на 12 копійок до 48,98 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на понеділок 28 липня.

Своєю чергою, курс долара укріпиться на 1 копійку. Офіційні курси на понеділок 28 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,78 грн (41,77 грн станом на 25 липня); 1 євро – 48,98 грн (49,10 грн станом на 25 липня).

Які рекорди встановлював євро раніше?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися на початку липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.