У віці 86 років помер генеральний директор ТОВ “Земля і воля” Леонід Яковишин. Про це повідомляє Бобровицька територіальна громада.

Яка була його роль у розвитку сільського господарства?

“Бобровицька міська рада, виконавчий комітет і вся Бобровицька громада з глибоким сумом сприйняли звістку про тяжку й непоправну втрату — смерть Леоніда Григоровича Яковишина, генерального директора ТОВ «Земля і Воля», Героя України, знаного аграрія, талановитого керівника, Людини з великої літери”, – говориться у повідомленні. “Леонід Григорович усе своє життя присвятив рідній землі, розвитку сільського господарства, зміцненню економіки Бобровиччини та України. Завдяки його винятковому професіоналізму, стратегічному мисленню та невтомній праці підприємство “Земля і Воля” стало взірцем ефективного господарювання не лише в Україні, а й за її межами”, – зазначає територіальна громада.

Які досягнення мав бізнес Яковишина?

ТОВ “Земля і воля” було утворено в 2000 році на базі колишнього радгоспу-технікуму і 13 реформованих розвалених КСП в селах Ярославка, Озеряни, Щаснівка, Стара Басань, Бригинці, Нова Басань, Піски, Браниця, Кобижча, Лозовий Яр Київської області та містах Бобровиця і Носівка. Основні види діяльності: виробництво рослинницької і тваринницької продукції, її переробка, будівництво та капітальний ремонт виробничих і житлових об’єктів, розвиток соціальної сфери, зовнішньоекономічна діяльність. “Земля і воля” входить до топ 100 латифундистів України. Земельний банк — 32,5 тис. га.

Які політичні досягнення мав Яковишин?

Видання Latifundist нагадує, що у березні 1990 року Яковишин був обраний народним депутатом України I скликання від Козелецького виборчого округу на Чернігівщині. У Верховній Раді працював заступником голови комісії з питань Чорнобильської катастрофи, а також був членом комісії з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом. Він також був радником в.о. Прем’єр-міністра Юхима Звягільського, прем’єра Віталія Масола та позаштатним радником першого заступника голови Верховної Ради України. У 2002 році балотувався до парламенту IV скликання від блоку політичних партій “Єдність”.

Відомо також, що Леонід Яковишин збудував у Бобровиці на Чернігівщині власний мавзолей. “Мавзолей буде відкритий кожен день, з 10-ти до 17-тої години, крім вихідних. Це коли я вже буду в раю”, — обіцяв Яковишин. “Сам мавзолей розташований на околиці міста і коштує 3 мільйони доларів. В перерахунку на гривні, це третина бюджету громади. “Земля і воля” – головний роботодавець Бобровиці, де мешкає 11 тисяч людей”, – розповідало “Суспільне. Чернігів”.

Нашестя сарани в деяких регіонах України — це не катастрофа, ситуація керована і спричинена війною, кліматичними змінами та руйнуванням екосистем. Про це у інтерв’ю Latifundist розповів заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.

Які основні причини нашестя сарани?

За його словами, проблема справді існує, особливо на лінії зіткнення. Проте вона не є новою: спалахи сарани трапляються щороку, і цього року ситуація не вийшла з-під контролю. “Нашестя сарани — наслідок екоциду росії проти України. Та й не тільки проти України, а і проти всього світу”, — підкреслив Чайковський.

Головними причинами нашестя стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані землі біля фронту.

Які заходи вживаються для контролю ситуації?

У 2024 році особливий режим захисту рослин було введено в Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківщини. У попередні роки осередки спостерігали в Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях, а ще раніше — у південних регіонах, зокрема Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській.

Чайковський також розповів, що у Запорізькій області качки масово поїдають сарану, і, за словами місцевих, не хочуть їсти нічого іншого. Такі біологічні методи контролю, як використання природних ворогів, уже допомогли Пакистану впоратися з навалою сарани.

Між тим у Запорізькій області фахівці фіксують міграцію сарани в південно-східному напрямку – в бік лінії бойового зіткнення. 11 липня на території Запорізької області вперше виявили осередок перелітної сарани – на території Кушугумської громади.

На території Комунарського району Запоріжжя ввели особливий режим захисту рослин на площі 6110 гектарів. Заражено орієнтовно близько 50 % цієї площі. Це рекреаційні зони, землі несільськогосподарського призначення та берегова зона Дніпра.

Втім, вже встановлено зменшення активності та чисельності шкідника – 7-10 екземплярів на квадратний метр. Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області продовжують контролювати ситуацію.

Яка ситуація в інших регіонах?

У Держпродспоживслужбі повідомили, що Херсонській області після здійснення успішних винищувальних заходів проти сарани розглядається питання щодо скасування особливого режиму захисту рослин. Осередки сарани знищено також у Одеській області. У Дніпропетровській області чисельність сарани загрози поки не становить.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Херсонській області спалах сарани вдалося локалізувати. Особливий режим захисту рослин у регіоні ввели 23 червня, і вже на старті було оброблено 297 гектарів, з яких 27 – це посіви соняшнику.

Раніше повідомлялося, що у Херсонської області було зафіксувано масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Аграріїв із Херсонської, а також сусідніх Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей фахівці закликають обстежувати занедбані території, пасовища та узбіччя доріг.

Раніше вже повідомлялося про осередки масового розмноження сарани у Херсонській області. Масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району. Також повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Так, аналітики ASAP Agri переглянули прогноз через затяжну посуху – попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Перегляд відображає зростаючі побоювання щодо екстремальних погодних умов, зокрема спекотної та сухої погоди під час цвітіння, яка стала основною причиною втрати врожайності.