Вищий антикорупційний суд заочно арештував власницю компаній-постачальниць Міноборони. Про це повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура. Слідчий суддя ВАКС за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, обрав власниці двох компаній – постачальниць продуктів харчування для Збройних Сил України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За даними ЕП, йдеться про Тетяну Глиняну. Після затримання підозрюваної та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу, зазначає САП.

Яка суть злочинної схеми?

“Протягом 2022–2023 років Міністерство оборони України забезпечувало військових продуктами харчування шляхом закупівлі у суб’єктів господарювання послуги з організації харчування. Суть цієї послуги – у закупівлі комплекту продуктів згідно з каталогом, який містив 409 найменувань”, – нагадує САП.

“Злочинна схема полягала у визначенні завищених цін на найбільш затребувані продукти й занижених на менш затребувані. Її реалізація призвела до того, що протягом серпня – грудня 2022 року дві компанії-постачальниці незаконно одержали понад 733 млн грн із бюджету”, – йдеться у повідомленні.

Що далі з розслідуванням?

Наразі слідство триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення цього злочину, додали у САП. Нагадаємо: у 2023 році видання Zn.ua з посиланням на угоду Міністерства оборони про закупівлю харчів повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва. Міноборони назвало цю інформацію введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до СБУ.

Згодом Державне бюро розслідувань повідомило, що заблокувало схему масштабного розкрадання продуктів харчування для військових. Тодішній міністр оборони Олексій Резніков відкинув обвинувачення Міноборони в корупційних закупівлях, пов’язав появу інформації про тендери з

Офіційний курс євро до гривні у вівторок 29 липня знеціниться на 29 копійок до 48,69 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 29 липня.

Своєю чергою, курс долара укріпиться на 1 копійку. Офіційні курси на вівторок 29 липня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,79 грн (41,78 грн станом на 28 липня);
• 1 євро – 48,69 грн (48,98 грн станом на 28 липня).

Коли євро досягло рекорду?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні.

Яка динаміка курсу євро за червень?

Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте.

Американська корпорація Microsoft припинила надавати послуги індійській нафтопереробній компанії Nayara Energy, в якій має частку російська “Роснефть” (49,13% акцій). Про це пише агентство Bloomberg.

“Корпорація Microsoft припинила надавати послуги компанії Nayara Energy, яку підтримує “Роснефть”, йдеться в заяві індійського нафтопереробника. Це додало проблем компанії, яка нещодавно потрапила під санкції Європейського Союзу”, – говориться у повідомленні.

Чому Nayara Energy подала позов до суду?

Фірма з Мумбаї подала позов до Високого суду Делі проти Microsoft за “раптове і одностороннє призупинення надання критично важливих послуг”. Nayara Energy вважає, що це рішення “засноване виключно на односторонньому тлумаченні Microsoft нещодавніх санкцій Європейського Союзу”. І це “створює небезпечний прецедент корпоративного свавілля”.

У компанії підкреслили, що Microsoft обмежує їй доступ до власних даних, запатентованих інструментів та продуктів, попри те, що вони були придбані за повністю оплаченими ліцензіями.

Які наслідки для Nayara Energy?

Bloomberg зазначає, що друга за величиною приватна нафтопереробна компанія в Індії має проблеми з роботою свого нафтопереробного заводу на західному узбережжі країни. Судновласники та нафтотрейдери тримаються осторонь після того, як ЄС запровадив санкції проти компанії, через те, що її прибутки підтримують війну Росії в Україні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що супертанкер Kalliopi доставить майже два мільйони барелів іракської нафти до Індії вперше з моменту запровадження санкцій ЄС проти Nayara Energy. Це перша неросійська поставка до цього НПЗ після того, як компанія частково підконтрольна «Роснефть ПАО» потрапила під санкції ЄС.

Відтоді багато танкерів уникали цього терміналу, а в керівництві Nayara відбулися зміни. Підтримувана Росією індійська нафтова компанія Nayara Energy призначила Сергія Денисова новим генеральним директором.

Reliance, яка переробляє майже 600 000 барелів нафти на день, почала відходити від сировини з Росії на тлі нових санкцій Євросоюзу на дизель, вироблений з російської нафти. Другий танкер змінив плани щодо завантаження пального на заводі Nayara Energy в Індії після введення санкцій ЄС.

Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтоперобного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо.

Південна Корея запропонувала США партнерство в суднобудуванні як останню спробу укласти торговельну угоду до 1 серпня й уникнути 25% тарифів на експорт. Про це пише Bloomberg.

За даними джерел, Сеул представив багатомільярдну ініціативу під назвою “Зробимо американське суднобудування знову великим”. Деталі проєкту поки не розкриваються, але обидві сторони підтвердили намір співпрацювати в цій галузі.

Чому Південна Корея прагне укласти угоду?

Південна Корея — одна з небагатьох великих азіатських економік, яка досі не уклала торговельної угоди зі США, тоді як Японія та ЄС уже досягли домовленостей. США йдуть на поступки країнам, які погоджуються знизити торгові бар’єри — зокрема до 15% замість 25%.

Крім суднобудування, Корея пропонує створити фонд для інвестування в американські проєкти, подібний до японського розміром $550 млрд. Також обговорюються питання відкриття південнокорейського ринку для сільськогосподарської продукції США — чутлива тема, яка раніше спричиняла масові протести.

Які наслідки можуть бути без угоди?

“Ми стикаємося з сильним тиском США”, — визнав президентський секретар Південної Кореї У Сан-хо. За його словами, уряд намагається мінімізувати поступки, щоб захистити національну промисловість.

Bloomberg Economics оцінює потенційні збитки для ВВП Південної Кореї без угоди у 1,7%, а невизначеність може збільшити втрати ще більше. Минулого року експорт забезпечив понад 40% корейського ВВП.

Міністр промисловості Південної Кореї Кім Чон-кван вже вирушив до Європи, щоб продовжити переговори зі США на новому етапі.