Сполучені Штати призупинили обмеження на експорт технологій до Китаю, щоб уникнути шкоди для торговельних переговорів із Пекіном і допомогти президенту Дональду Трампу організувати зустріч із президентом Сі Цзіньпіном цьогоріч, повідомили джерела, обізнані з ситуацією. Про це повідомляє газета Financial Times.

Які зміни в експортних обмеженнях?

Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США, яке відповідає за експортні обмеження, отримало останніми місяцями вказівку уникати різких заходів щодо Китаю, повідомили вісім осіб, серед яких чинні та колишні чиновники США. Представники США і Китаю зустрінуться в Стокгольмі в понеділок для третього раунду торговельних переговорів після попередніх зустрічей у Женеві та Лондоні.

Чому Трамп змінив своє рішення?

Поки Трамп прагне уникнути дій, які можуть зашкодити зусиллям із зустрічі з Сі, деякі чиновники наголошують, що США обмежені в експортних контролях через ризик того, що Китай відповість обмеженням експорту рідкісних земель і магнітів до США, як це сталося вперше в травні. Раніше цього року Трамп планував обмежити експорт технологій до Китаю. У квітні його команда повідомила Nvidia, що заблокує експорт чіпа H20, який був розроблений для китайського ринку після того, як адміністрація Байдена обмежила експорт досконаліших чіпів. Однак Трамп змінив своє рішення після прямого лобіювання з боку генерального директора Nvidia Дженсена Хуана.

H20 став фокусом боротьби між службами безпеки, які стверджують, що чип допоможе китайському військовому сектору, і Nvidia, яка каже, що блокування експорту американських технологій змусить китайські компанії прискорити інновації.

Двадцять експертів з безпеки та колишніх чиновників, серед яких Метт Поттінджер, колишній заступник радника з національної безпеки в першій адміністрації Трампа, у понеділок напишуть листа секретареві з торгівлі Говарду Лутнику, щоб висловити стурбованість. “Цей крок є стратегічною помилкою, яка ставить під загрозу економічну і військову перевагу США в галузі штучного інтелекту”, ідеться в листі, з яким ознайомився Financial Times.

Лист також підписали Девід Фейт, колишній старший технологічний радник у Раді національної безпеки в нинішній адміністрації Трампа, і Ліза Тобін, яка служила в Раді національної безпеки під час першого терміну Трампа. Підписав також Кайл Басс, прихильник Трампа і засновник Hayman Capital Management.

Експерти заявили, що H20 є “потужним прискорювачем можливостей Китаю в галузі передового штучного інтелекту”, який перевершує H100, досконаліший чіп Nvidia, заблокований для експорту в Китай, в одному важливому аспекті. Вони сказали, що H20 перевищує H100 за показником “висновків” – виконання функцій штучного інтелекту, а не навчання моделей ШІ – і допоможе створювати автономні бойові системи, платформи для розвідки та інші військові досягнення.

Нагадаємо: Китайські IT-компанії, які самостійно розробляють передові мікрочіпи для виробництва на Тайвані, найбільше постраждали від обмежень США на програмне забезпечення для проєктування електроніки.

За шість місяців 2025 року український автопарк поповнили майже 33 тисяч нових легковиків. Про це повідомляє “Укравтопром”. Зазначається, що з цієї кількості – 22,5 тис. легковиків було реалізовано приватним клієнтам, а 10,4 тис. придбали юрособи.

Як змінилися продажі нових легковиків?

За даними “Укравтопром”, у порівнянні з першим півріччям 2024 року, продажі нових легковиків в приватному сегменті авторинку зросли на 5%, а у корпоративному впали – на 10%.

Які моделі користуються попитом?

Купуючи нові легкові авто, приватні покупці віддавали перевагу таким моделям:

1. TOYOTA RAV-4 – 1336 од.;
2. BYD Song Plus – 944 од.;
3. RENAULT Duster – 913 од.;
4. HYUNDAI Tucson – 851 од.;
5. VOLKSWAGEN ID.Unyx – 801 од.

Водночас у юридичних осіб найбільшим попитом користувались:

1. RENAULT Duster – 1567 од.;
2. SKODA Octavia – 512 од.;
3. TOYOTA Prado – 380 од.;
4. TOYOTA RAV-4 – 332 од.;
5. SKODA Kodiaq – 330 од.

Нагадаємо: За пів року автопарк України поповнили 12,2 тис. нових авто з бензиновими двигунами, що на 14% менше, ніж торік.

Станом на 28 липня, офіційний курс долара до гривні зріс на 1 копійку, євро впав на 12 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановили на рівні 41,78 грн, євро – 48,98 грн (на 25 липня долар – 41,77 грн, євро – 49,10 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,63 – 41,70 грн. Євро – 49,02 та 49,20 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,45 – 42,00 грн (курс на 25 липня – 41,50 – 42,02 грн); Євро – 48,80 – 49,40 грн (курс на 25 липня – 48,85 – 49,40 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,35 – 41,95 грн; Ощадбанк – 41,57 – 41,97 грн; Укрсиббанк – 41,45 – 42,00 грн; ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн; Райффайзен – 41,64 – 41,92 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 48,40 – 49,40 грн; Ощадбанк – 48,65 – 49,50 грн; Укрсиббанк – 48,50 – 49,50 грн; ПУМБ – 48,90 – 49,60 грн; Райффайзен – 48,75 – 49,25 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 42,01 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

В Україні 8 882 компанії наразі перебувають у Клубі білого бізнесу. Вони повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із Росією. Про це повідомляє “Опендатабот”.

Йдеться, що у січні цього року таких бізнесів було 7 997. Реєстр постійно оновлюється: 4 113 компаній приєдналися до переліку від початку року, натомість 3 228 вибули. Однак загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає.

Які компанії входять до Клубу білого бізнесу?

Проте, як зазначається, є нюанси: серед поточних учасників є 6 компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще одна – у процедурі банкрутства, а одна має відкрите податкове провадження через борги. Також на початок повномасштабного вторгнення в Україні серед компаній з переліку було 37 з російськими власниками.

За даними “Опендатабот”, найбільше представників Клубу – у сфері торгівлі: 22% компаній займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту. На другому місці – переробна промисловість (16%), третє – за сільським, лісовим і рибним господарством (14%). Далі йдуть нерухомість (8%) і адміністративне обслуговування (7%).

Де найбільше компаній Клубу білого бізнесу?

Повідомляється, що найбільше таких бізнесів у Києві – 25% усіх компаній з переліку. Також активно представлені Дніпропетровська (9%), Київська (7%), Львівська (7%) та Харківська області (5%).

Найбільші доходи за 2024 рік серед компаній, що потрапили до Клубу білого бізнесу, показали “Укргідроенерго” – 54,2 млрд грн, “Петрол Партнер” (мережа АЗС WOG) – 49,1 млрд та “Рошен” – 37,4 млрд.

Нагадаємо: “Клуб білого бізнесу” (платники податків із високим рівнем дотримання податкового законодавства) станом на 1 червня налічував 9 673 юридичних осіб і ФОПів. Це на 18% (+1 474 учасників) більше, ніж у попередній версії від 1 квітня 2025 року.

Україна здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор. Про це повідомив голова правління групи “Нафтогаз” Сергій Корецький.

Це стало можливим завдяки укладанню угоди з компанією SOCAR Energy Ukraine. Перші поставки здійснюються тестовим маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону. Хоча обсяг газу поки невеликий, цей крок є важливим стратегічним досягненням для країни.

Чому це важливо для України?

“Це стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України”, – повідомив Корецький. На останок він подякував колегам з Азербайджану за довіру.

Які наслідки можуть бути для газового ринку?

Читайте також: В Україні можливий дефіцит газу. Чи допоможе запуск Трансбалканського коридору? Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський попередив, що Україна може зіткнутися з дефіцитом газу внаслідок масштабних атак РФ по газовій інфраструктурі.