Російський уряд до 31 серпня заборонив експорт бензину виробникам нафтопродуктів. Про це повідомляє “Радіо Свобода”. Відповідну постанову підписав російський кабінет міністрів.

“Рішення ухвалено для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту і сільськогосподарських робіт”, – пояснив російський уряд.

Чому виникла така ситуація на ринку?

Причиною такої динаміки учасники паливного ринку вважають недостатню пропозицію на біржі на тлі зростаючого сезонного попиту на нафтопродукти і ремонтів НПЗ. На початку березня уряд продовжив до 31 серпня заборону на експорт автомобільного бензину для невиробників, яка діяла раніше. Обмеження не стосувалося тоді поставок за кордон, що здійснюються компаніями-виробниками нафтопродуктів.

Яка динаміка цін на бензин?

Біржові ціни на бензин у червні та липні демонстрували волатильність, в останні тижні вони показували динамічне зростання. Причиною такої динаміки учасники паливного ринку вважають недостатню пропозицію на біржі на тлі зростаючого сезонного попиту на нафтопродукти і ремонтів НПЗ. The Moscow Times пише, що різкий зріст оптових цін на бензин розпочався в квітні, і з тих пір вартість Аи-92 на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі злетіла на 29%, перевищивши 65 тисяч рублів за тонну. “Ціна Аи-95 підскочила на 28% і перевищила 73 тисячі рублів за тонну, ледве не побивши абсолютний рекорд, встановлений влітку 2023 року”, – говориться у повідомленні.

Видання додає, що російські нафтогазові компанії через санкції стикаються з проблемами з ремонтом нафтопереробних заводів. Як заявив глава російського міненерго Сергій Цівіленко, “збої”, що виникають на НПЗ, пов’язані з проблемами в постачанні обладнання. Воно потрапило під європейські санкції в рамках першого ж пакету за вторгнення в Україну — в лютому 2022 року.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Росії стрімко зростають ціни на бензин – за останній рік роздрібні ціни підвищилися на 18%. До кінця 2025 року очікується ріст цін ще на 8%. У травні Росія суттєво скоротила морський експорт бензину — показник знизився майже на 50% у річному вимірі.

За підсумками першого півріччя поточного року Україна значно наростила виторг від експорту живої великої рогатої худоби. Про це пише видання AgroTimes. За даними Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ протягом І півріччя зріс у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року, ‒ до $21,5 млн.

У січні-червні 2025 року Україна експортувала 9,7 тис. тонн живої великої рогатої худоби, що на 90,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. “Порівняно з аналогічним періодом минулого року, валютна виручка від продажу ВРХ за кордон збільшилася у 2,4 раза. Така динаміка свідчить про суттєве зростання попиту на українську живу худобу на міжнародному ринку”, – пише інше видання, Agroweek.com.

Які фактори вплинули на зростання експорту?

“Успіхи українських експортерів у цьому сегменті пояснюються розширенням географії поставок та стабільним попитом з боку країн Близького Сходу, Північної Африки та Європи. Згідно з даними галузевих аналітиків, основними імпортерами залишаються Туреччина, Ліван, Азербайджан та Узбекистан”, – повідомляє сайт.

Показники експорту суттєво зросли завдяки збільшенню обсягів відправки як племінної, так і м’ясної худоби. Крім того, покращення логістики та укладання нових контрактів із закордонними партнерами позитивно вплинули на динаміку експорту.

“Валовий експорт у грошовому вираженні зріс завдяки стабільному виробництву та високій якості української ВРХ, що відповідає вимогам міжнародних стандартів. Експерти зазначають, що в умовах конкуренції на світовому ринку України вдалося зміцнити свої позиції завдяки модернізації ферм і підвищенню ветеринарного контролю”, – говориться у повідомленні.

Які виклики стоять перед галуззю?

Водночас галузь тваринництва стикається з низкою викликів, зокрема змінами цін на корми, витратами на логістику та необхідністю адаптації до вимог імпортерів. Проте позитивна динаміка експорту свідчить про наявність потенціалу для подальшого розвитку цього напрямку та залучення нових партнерів, пише Agroweek.com.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Тернопільській області збудують комбікормовий завод потужністю 50 тонн на годину. Контракт на будівництво підписали компанія Bühler Україна і корпорація “Агропродсервіс”. Завод буде одним з найтехнологічніших виробництв в Україні, спеціально розробленим для потреб свинарства.

Також повідомляється, що “Українська молочна компанія” (Київська область) екссекретаря РНБО Віталія Гайдука планує побудувати комбікормовий завод, нову чергу молочної ферми до 4000 корів і біогазову установку на 5000 кубометрів газу. Раніше тодішній міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль повідомив, що молочне виробництво в Україні не зупиняється, а зміщується зі сходу в центральні та західні області. Наразі будується або модернізується 125 молочних ферм.

Раніше повідомлялося, що Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило між експортерами квоти на м’ясо птиці та субпродуктів для експорту до країн Європейського Союзу.

Експорт російського вугілля до Китаю у січні-червні 2025 року скоротився на 25% у грошовому вираженні. Про це пише The Moscow Times. Аналітики Центру економічного прогнозування “Газпромбанку” повідомляють, що у другому кварталі скорочення поставок пришвидшилось до 34% у річному вимірі.

Чому Китай є ключовим ринком для російських вугільних компаній?

Китай є ключовим ринком для російських вугільних компаній — у 2024 році на нього припадала половина всього експорту. Втім, частка Росії в імпорті вугілля Китаєм зменшилася з 23% до 18%. Це стало наслідком не лише зниження попиту, а й втрати прибутковості постачання через дорогі кредити, логістику та зміцнення рубля.

Яка ситуація у вугільній промисловості РФ?

Після втрати європейського ринку ситуація у вугільній промисловості РФ продовжує погіршуватись. Під загрозою закриття перебуває 51 з 179 вугільних підприємств. У 2024 році галузь зазнала збитків на суму 112,6 млрд руб, а до травня 2025 року втрати вже сягнули цього рівня. За оцінкою Міністерства енергетики РФ, до кінця року збитки можуть перевищити 300 млрд руб — сума, співставна з бюджетами великих регіонів.

Уряд Росії затвердив програму підтримки галузі: компанії отримали відстрочку зі сплати податків і внесків на суму 63 млрд руб.

Нагадаємо: У липні 2024 року видобуток вугілля в Росії впав на 6,7% у річному вираженні, а його загальний обсяг — 31,5 млн тонн — став найнижчим із часів пандемії Covid-19. Російська вугільна промисловість, що поринула в глибоку кризу після ембарго на постачання палива в країни Євросоюзу і зниження світових цін, не вийде з неї в найближчі п’ять років.

Польська компанія Unimot S.A. планує створити паливно-енергетичний комплекс у Мостиськах Львівської області. Про це повідомив директор зі звʼязків з органами державної влади в Україні Unimot S.A. Назарій Волянський, пише Interfax-Україна.

За його словами, орієнтовні інвестиції складуть 55-60 млн євро. “Ми вже купили землю на заході України, в Мостиськах. Це буде великий проєкт паливно-енергетичного комплексу, паливний термінал”, – повідомив він під час круглого столу “Свобода для бізнесу та нові інвестиційні можливості: як уряд, регіони, бізнес запускають відновлення”.

Які плани у компанії?

Волянський додав, що компанія вже подала заявку в Міністерство економіки для визнання значним інвестором і розраховує на отримання певних стимулів від держави. “Маємо надію, що ми їх отримаємо і розпочнемо цей проєкт. Зараз він перебуває в стадії активної підготовки”, – зазначив він і додав, що земельна ділянка – із залізничними шляхами.

Заснована у 2011 році, UNIMOT S.A. є незалежним імпортером рідкого та газоподібного палива, пропонуючи: дизельне паливо, біопаливо, зріджений газ, природний газ, електроенергію, моторні масла та бітум. З 2017 року котирується на основному ринку Варшавської фондової біржі.

Які ще проекти реалізуються?

З 2017 року UNIMOT S.A. будує мережу автозаправних станцій у Польщі, а з 2019 року і в Україні під брендом AVIA на основі договорів мастер-франчайзингу. Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні EUR76 млн грантової допомоги для будівництва євроколії між Львовом і кордоном з Польщею. Скнилів-Мостиська ІІ стане першою повноцінною ділянкою майбутнього прямого залізничного з’єднання європейською колією з Європою, нагадує Interfax-Україна.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у листопаді 2024 року обсяги імпорту бітуму в Україну скоротилися з 8,9 тис тон до 4,6 тис т. Порівняно з листопадом минулого року обсяги постачань з-за кордону впали втричі. Компанія Unimot Bitumen відвантажила тоді в Україну лише 25 тон продукту.

Раніше повідомлялося, що польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що збільшення інвестицій у залізничний термінал “Славкув” дозволять не лише побудувати найбільший в Європі логістичний хаб, але й відкриють для Польщі заробити великі гроші на відбудові України.

Раніше повідомлялося, що дочірня компанія контейнерної компанії Mediterranean Shipping Company придбала 50% українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та 25% у терміналі “Мостиська”.

Транскордонний термінал “Мостиська драй порт” у 2021 році почала будувати компанія Лемтранс з партнером поблизу залізничної станції “Мостиська-2” за кілька кілометрів від кордону України та Польщі. МТД може відвантажувати вантажі на колії двох стандартів – 1520 на 1435 мм (європейський).

У 2022 році повідомлялося, що Польща намагається вирішити логістичні проблеми, що дасть можливість швидше перевезти з України до морських портів країни збіжжя, призначене для країн Африки та Азії. Тоді обговорювалися можливості створення зернового терміналу складською площею близько 100 тис тон – це дало б змогу експортувати у великих масштабах як українське, так і польське зерно.

Згодом повідомлялося, що Польща працює над створенням на кордоні з Україною “сухого порту” з метою збільшення пропускної можливості для експорту української аграрної продукції, заявив міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик під час онлайн-зустрічі з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським. “Польща наразі працює над створенням ‘Сухого порту’ на кордоні з метою збільшення пропускної спроможності перевезень для експорту української агропродукції, зокрема до третіх країн”, – зазначив Ковальчик.

Вищий антикорупційний суд заочно арештував власницю компаній-постачальниць Міноборони. Про це повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура. Слідчий суддя ВАКС за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, обрав власниці двох компаній – постачальниць продуктів харчування для Збройних Сил України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За даними ЕП, йдеться про Тетяну Глиняну. Після затримання підозрюваної та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу, зазначає САП.

Яка суть злочинної схеми?

“Протягом 2022–2023 років Міністерство оборони України забезпечувало військових продуктами харчування шляхом закупівлі у суб’єктів господарювання послуги з організації харчування. Суть цієї послуги – у закупівлі комплекту продуктів згідно з каталогом, який містив 409 найменувань”, – нагадує САП.

“Злочинна схема полягала у визначенні завищених цін на найбільш затребувані продукти й занижених на менш затребувані. Її реалізація призвела до того, що протягом серпня – грудня 2022 року дві компанії-постачальниці незаконно одержали понад 733 млн грн із бюджету”, – йдеться у повідомленні.

Що далі з розслідуванням?

Наразі слідство триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення цього злочину, додали у САП. Нагадаємо: у 2023 році видання Zn.ua з посиланням на угоду Міністерства оборони про закупівлю харчів повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва. Міноборони назвало цю інформацію введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до СБУ.

Згодом Державне бюро розслідувань повідомило, що заблокувало схему масштабного розкрадання продуктів харчування для військових. Тодішній міністр оборони Олексій Резніков відкинув обвинувачення Міноборони в корупційних закупівлях, пов’язав появу інформації про тендери з