Російський малий і середній бізнес зіткнувся з найгіршою кризою неплатежів із часів пандемії. Про це пише The Moscow Times. За результатами спільного дослідження Промсвязьбанку, асоціації “Опора России” та НАФІ, у червні зафіксовано різке зростання неплатежів і порушення контрактних умов.

Які порушення є найпоширенішими?

Найпоширенішим порушенням стала затримка оплати (79%), а 58% компаній узагалі не отримали оплату за постачання. Голова РСПП Олександр Шохін зазначив, що затримки поширюються навіть серед великих компаній: “Цепочки платежей рушатся… все перекрывает ставка”.

Які причини затримок у розрахунках?

Підвищення ключової ставки змушує бізнес затримувати розрахунки — клієнти вважають за краще зберегти кошти, навіть ризикуючи штрафами. Аналітики Промсвязьбанку наголошують, що проблема не завжди пов’язана зі зловмисним наміром: часто йдеться про фінансові труднощі самих компаній.

Індекс RSBI, що відображає стан МСБ, продовжує падіння і в травні–червні сягнув 51 пункту — мінімуму з осені 2022 року. Продажі скоротилися майже у половини підприємств, а очікування подальшого зростання також впали до річного мінімуму.

Водночас посилення фіскального тиску — підвищення податку на прибуток і обов’язок сплачувати ПДВ для компаній з оборотом понад 60 млн рублів — призвело до частіших блокувань рахунків через податкову заборгованість. Середня тривалість блокування також зросла.

За даними ЦБ РФ, за перші п’ять місяців 2025 року обсяг простроченої заборгованості МСБ зріс на 20% і сягнув 766 млрд рублів. Частка прострочень у кредитному портфелі виросла з 4,4% до 4,9%.

Щоб зменшити ризики, компанії стали частіше перевіряти своїх контрагентів. Це, на думку авторів дослідження, дозволило частині бізнесів уникнути проблем — 43% компаній у червні заявили, що не стикались із неплатежами.

Нагадаємо: На початок березня повна вартість кредитів (ПСК) у 15 найбільших банках Росії зросла до майже 37%, збільшившись за місяць на 1,5%, попри те, що Центробанк зберіг ключову ставку на рівні 21%.

Бум споживчого кредитування, який охопив Росію на тлі війни з Україною, почав приносити свої сумні плоди. Посилення вимог до видачі кредитів у банках змушує росіян частіше брати “позики до зарплати” під 292% річних. Ставки за споживчими кредитами в російських банках на початок листопада 2024 року становили від 25% до 38% річних, але до 19 листопада максимальна ставка зросла до 44%.

Хакерську атаку на інформаційні системи російського “Аерофлоту” під наглядом прокуратури розслідують транспортна поліція і служба економічної безпеки ФСБ. Про це пише російське видання “Комерсант”.

Чи є підозрювані у справі?

Обвинувачених і підозрюваних у кримінальній справі поки що немає, але в разі, якщо системи визнають недостатньо захищеними, відповідати за це доведеться менеджерам компанії.

Які наслідки для “Аерофлоту”?

Нещодавно була схожа кримінальна справа щодо топ-менеджерів компанії “Сирена-Тревел”. Нагадаємо: Російська авіакомпанія “Аерофлот” зранку 28 липня скасовувала майже 50 рейсів через збій в роботі інформаційних систем. Проукраїнські хакери Silent Crow та “Кіберпартизани BY” заявили, що причетні до цього.

Військові адміністрації областей України, які цього року постраждали від посухи, озвучили пропозиції щодо державної підтримки аграріїв для мінімізації втрат внаслідок цього природного явища. Про це пише агентство “АПК-Інформ”.

Серед ключових пропозицій, які озвучили представники ОВА, – пільгове оподаткування, компенсація витрат на гектар оброблюваних угідь та необхідність запуску зрошення на відповідних територіях, – говориться у повідомленні.

Ці пропозиції були озвучені під час селекторної наради, яку провів міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. У нараді взяли участь представники ОВА Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, а також Укргідрометцентру та профільних структурних підрозділів міністерства.

Які заходи пропонуються для боротьби з посухою?

“Зрошення та додаткові інвестиції в систему меліорації в областях, які щороку найбільше потерпають від посухи, мають допомогти нам подолати цю проблему у довгостроковій перспективі. Ми працюватимемо над інструментами підтримки аграріїв в регіонах, що знаходяться в зоні ризику, аби мінімізувати втрати врожаю у майбутньому”, — заявив Соболев.

Також він додав, що озвучені на нараді проблеми зафіксовані, і Мінекономіки разом з Верховною Радою України та центральними органами виконавчої влади працюватиме над вирішенням цих питань.

Які прогнози щодо врожаю соняшнику?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Аналітики ASAP Agri переглянули прогноз через затяжну посуху – попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань. Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн.

За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Також повідомлялося, що через спекотну і сонячну погоду темпи дозрівання кавунів в полях суттєво прискорилися, але посуха, що спостерігається у південних областях, негативно позначається на якості кавунів.

Раніше повідомлялося, що посуха призвела до розмноження у південних регіонах сарани. Так, повідомлялося, що у Херсонської області було зафіксувано масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Спалах сарани у Херсонській області вдалося локалізувати. Осередки сарани знищено також у Одеській області. У Дніпропетровській області чисельність сарани загрози поки не становить.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів забезпечило держбюджету 712 тисяч гривень доходу від управління Новояворівськими електромережами. Про це у Telegram повідомила голова АРМА Олена Дума.

“Вперше з моменту передачі Новояворівських електромереж в управління у 2020 році цей арештований актив почав генерувати дохід”, – зазначила вона.

Які результати управління активом?

ТОВ “Нафтогаз Тепло”, що виконує функції управителя активу за договором з АРМА, проінформувало про чистий дохід від господарської діяльності за перше півріччя 2025 року. Загальна сума — 950,25 тис. грн, з яких до державного бюджету України буде перераховано 712,69 тис. грн після сплати податків, винагороди управителю та покриття витрат на управління, говориться у повідомленні.

“За час управління АРМА, підприємство не лише забезпечило безперебійну роботу стратегічного активу, а й зуміло вперше отримати дохід від його діяльності, що є безпрецедентним результатом за весь час функціонування цього об’єкта в умовах арешту”, – зазначила Дума.

Яка роль моніторингу в цьому процесі?

“Ключову роль у цьому кейсі відіграв ефективний моніторинг з Управління моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА — завдяки системному контролю та перегляду підходів до управління, крок за кроком ламається практика збитковості арештованих активів, і ті об’єкти, що раніше генерували лише втрати, починають приносити перші надходження до державного бюджету”, – додала вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що АРМА домовилося з “Укртранснафтою” (входить в Групу Нафтогаз) про збільшення щомісячного гарантійного платежу, який компанія має сплачувати як управитель арештованого нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”.

Також повідомлялося, що ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” перерахувало до державного бюджету України 56,7 мільйонів гривень. Це вже третє масштабне надходження від управління активами Сахалінського родовища, нагадає агентство. У липні 2024 року було перераховано 747,7 млн грн, у травні цього року — 1,074 млрд грн.

Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 211,692 тис. тонн солі, що на 45,9% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі становили 391,186 тис. тонн. Про це повідомляє інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни у витратах на сіль?

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.

Хто постачає сіль в Україну?

Основними постачальниками солі в Україну в січні-червні стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% поставок, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн). Роком раніше ТОП-3 постачальників солі був аналогічним: Єгипет (54,89% на $28,668 млн), Туреччина (17,15% на $8,956 млн) і Румунія (14,69% на $7,671 млн).

Нагадаємо: Як відомо, державне підприємство “Артемсіль” – одне з найбільших у Європі в галузі, зупинило виробництво навесні 2022 року, оскільки внаслідок обстрілів на підприємстві було зруйновано склад і були прямі влучення в копальні. Тереблянське соляне родовище (Закарпатська обл.) у серпні 2023 року відновило видобуток солі. Вже ексголова Закарпатської ОДА Віктор Микита заявляв, що Закарпаття зможе на 100% забезпечити Україну технічною та кухонною сіллю. Долинське родовище (Івано-Франківська обл.) планує найближчим часом відновити видобуток солі.