В серпні Дія.Бізнес запустить маркетплейс, що поєднає підприємців, які шукають цифрові рішення для бізнесу, та постачальників ІТ-продуктів. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

“Якщо маєте класний застосунок, CRM чи платформу для e-commerce – це ваш шанс долучитися до переліку перевірених компаній, яким довірятимуть українці”, – наголосили у відомстві.

Які компанії можуть подати заявку?

Зазначається, що податись можуть українські та іноземні компанії, що розробляють або надають: CRM, IP-телефонію, POS-рішення, платформи для e-commerce, маркетингу, бухгалтерії, HR, аналітики, кібербезпеки та інших напрямів.

Які вимоги до компаній?

Серед вимог до компаній:

1. не маєте зв’язків із росією чи білоруссю;
2. маєте зареєстровану юридичну особу;
3. не перебуваєте під санкціями.

Нагадаємо: Штучний інтелект обробляє понад 52% звернень на платформі “Дія”.

Штучний інтелект обробляє понад 52% звернень на платформі “Дія”. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

“Сьогодні Дія виходить на новий рівень – ми тотально інтегруємо АІ у всі процеси та працюємо над внутрішніми АІ-інструментами, які оптимізують роботу команди”, – підкреслив він.

Які інструменти вже працюють у Дії?

За словами Федорова, у Дії вже працюють внутрішні AI-інструменти, які посилюють команду підтримки:

• АІ-консультант, який без участі оператора допомагає отримати послугу, за перший місяць пілоту закрив понад 52% звернень у Дії;
• AI-асистент, який допомагає операторам згенерувати відповідь, за кілька тижнів закрив 16% усіх запитів оператору (7 993 звернення користувачів).

“Продовжуємо будувати найзручнішу цифрову державу та впроваджувати інноваційні сервіси”, – наголосив міністр.

Нагадаємо: В травні Україна вперше застосувала дрон-матку на базі штучного інтелекту.

Дональд Трамп підвищив мита на іноземні товари в США до найвищого рівня з часів Другої світової війни, реалізуючи свою масштабну протекціоністську політику. Про це повідомляє агентство Financial Times.

Від початку його другого терміну в січні президент оголосив низку мит, що підняли ефективний рівень мит в країні до приблизно 17,3%, за оцінками Бюджетної лабораторії Єльського університету. Це число, яке враховує останню угоду, укладену з ЄС на вихідних, наближає загальний рівень мит в США до 20 відсотків, які були зафіксовані під час широкомасштабних підвищень мит після прийняття Закону Смута-Хоулі 1930 року.

Які наслідки має нова митна політика Трампа?

Час перебування Трампа на посаді відзначався погрозами підвищити мита, які пізніше скасовувались або змінювались. Втім, на цей момент він уклав угоди, які фіксують високі мита на майже 45 відсотків всіх імпортів у США. Ця митна стіна може спричинити перепланування світової торгівлі. “Трамп створив нову еру торгівельного протекціонізму США, який зрештою відлунюватиме по всій глобальній торговій системі”, — сказав Есвар Прасад, професор політики торгівлі та економіки в університеті Корнелла.

Хаотичний запуск торгової політики Трампа супроводжувався серією розворотів, а також винятками для критичних товарів і секторів, оскільки країни поспішали вести переговори з Вашингтоном. У квітні Трамп змушений був призупинити найбільші рівні своїх “взаємних” мит після того, як вони викликали потрясіння на світових фондових ринках і різке падіння вартості американських казначейських облігацій.

Які угоди уклав Трамп з іншими країнами?

З початку другого терміну Трамп уклав обмежені угоди або запропонував значні винятки для країн, на товари яких припадало 60 відсотків імпорту до США, що підпадали під взаємні мита, таким чином послабивши повний вплив на найбільші митні ставки, які він погрожував ввести. Це не стосується імпорту з Мексики та Канади, для яких діє окремий митний режим, спрямований на боротьбу з торгівлею фентанілом та забезпечення безпеки на кордоні.

Угода з ЄС є найбільшою з ряду швидких домовленостей, які Трамп охоче хвалив, хоча угоди з шістьма країнами та Брюсселем не досягли мети президента укласти 90 угод за 90 днів паузи по взаємних митах. Окрім ЄС, Трамп надав тимчасове пом’якшення Великій Британії, Індонезії, Філіппінам, Японії та В’єтнаму. Ринки позитивно відреагували на ці угоди, а світові лідери похвалили їх: Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, назвала угоду з ЄС “проривом”, який надав “впевненість у часи невизначеності”.

Однак вони залишили країни, що уклали угоди, з набагато вищими митами на їхні товари, ніж до початку другого терміну Трампа. Ефективний рівень мит в США на рівні 17,3 відсотка, згідно з останньою оцінкою Єльського університету, є найвищим з 1935 року, коли він складав 17,5 відсотка. Це число може зростати, якщо Трамп виконає свою загрозу накласти повні взаємні мита на країни, які не укладуть з ним угоду до 1 серпня.

Нагадаємо: Сполучені Штати Америки та Європейський Союз 27 липня уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Глобальні фондові індекси зросли, а євро зміцнився після торгової угоди між США та ЄС, яка підвищила настрій на ринку та внесла певну ясність у тиждень важливих політичних зустрічей Федеральної резервної системи США та Банку Японії.

Офіційний курс євро до гривні у середу 30 липня знеціниться на 47 копійок до 48,22 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на середу 30 липня.

Своєю чергою, курс долара знеціниться на 1 копійку. Офіційні курси на середу 30 липня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,78 грн (41,79 грн станом на 29 липня);
• 1 євро – 48,22 грн (48,69 грн станом на 29 липня).

Які рекорди курсу євро були раніше?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні.

Як змінився курс євро за червень?

Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте.

Україна відновила великий відсоток внутрішнього видобутку газу після пошкоджень, завданих російськими ударами. Про це в ефірі “Національного телемарафону” повідомила міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

“Ми відновили великий відсоток внутрішнього видобутку газу. Ми ведемо активну роботу і навіть готуємо міні-стратегію, як у подальшому збільшити видобуток газу. Залучили до роботи “Держнадра”, аналізуємо, які родовища могли б використовуватися, але не використовуються з тих чи інших причин. Це могло б посилити нашу безпеку”, – зазначила вона.

“Видобуток ми нарощуємо, але щоб перестрахуватися і бути впевненими, що в нас буде достатньо газу для проходження опалювального сезону, ми також працюємо з країнами-партнерами для імпорту”, – сказала міністерка.

Яка ситуація з імпортом газу?

“Через атаки на нафтогазову інфраструктуру постраждав і видобуток, і транспортування газу. І на якийсь період, поки велося відновлення, ми змушені були імпортувати більші об’єми газу. Зараз плануємо продовжувати здійснювати імпорт, щоб бути впевненими, що ми готові до опалювального сезону”, – пояснила вона.

“Нам допомагають фінансово. Європейський інвестиційний банк надає допомогу 300 млн євро на закупівлю газу, Європейський банк реконструкції і розвитку надає 500 мільйонів. Працюємо з партнерами у Норвегії, які є лідерами у газовому секторі у Європі, вони грантовою допомогою допомагають із закупівлею газу”, – додала Гринчук.

“Зважаючи на темпи закачки, ми досягаємо цілі навіть з випередженням графіку, затвердженого раніше”, – додала вона.

Які новини з енергетичного сектору?

Нагадаємо: Раніше міністерка енергетики Світлана Гринчук повідомила, що Україна продовжить переговори з Болгарією щодо придбання двох реакторів ВВЕР-1000 для енергоблоків Хмельницької АЕС. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України спростив процедури відновлення елементів газотранспортної системи та ліній електропередач. Компанії зможуть швидше реалізувати проєкти з будівництва та реконструкції елементів газотранспортної системи, зокрема спеціальних перемичок для реверсного постачання газу.

Також повідомлялося, що Україна здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор. Перші поставки здійснюються тестовим маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону.