Фонд гарантування вкладів (ФГВ) продав активи колишніх “дочок” російських банків через Прозорро.Продажі на майже 5,5 мільярдів гривень за три роки. Про це повідомляє пресслужба ФГВ.

Зазначається, що це активи колишніх дочірніх структур росбанків АТ “МР Банк” (колишній “Сбєрбанк”) та ПАТ “Промінвестбанк”. Як повідомляється, за три роки ФГВ успішно реалізував через онлайн-аукціони майже 600 лотів колишніх “дочок” росбанків. Це будівлі банків, заміські комплекси, адміністративні приміщення, земельні ділянки, офісна техніка, автомобілі, майнові права та права вимоги за кредитними договорами.

Куди пішли кошти від продажу?

“Кошти від продажу активів пішли на розрахунок із кредиторами цих банків. І що важливо – частина з них була спрямована до державного бюджету”, – зазначив Олександр Кульчицький, директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВ.

Які лоти були найбільш успішними?

Як повідомляє ФГВ, серед успішно проданих лотів: Права вимоги за кредитними договорами із забезпеченням у вигляді електростанції на сонячних батареях та її обладнання – 683 млн грн. Заміський комплекс у Козині (Київська обл.) – 311,1 млн грн. Зокрема до складу лоту входять житлові будинки, ресторан, адміністративні будівлі. Будівля банку з добудовою під приватну загальноосвітню школу у Києві – 107,8 млн грн. Колишнє відділення банку в центрі столиці – 84,4 млн грн.

Найактивніше конкурували за автомобілі: на аукціон з продажу машин в середньому приходило 8 учасників. Рекордна конкуренція була під час аукціону з продажу Volkswagen Passat – 48 учасників.

Нагадаємо: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб анонсував продаж активів десяти банків, що ліквідуються. Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 207,4 млн грн.

В Україні сім торговельних мереж ухилились від сплати податків внаслідок дроблення бізнесу. Бюджет втратив через це 668,5 млн гривень ПДВ. Про це повідомила в. о. голови Державної податкої служби Леся Карнаух у Facebook.

Які мережі ухилились від сплати податків?

Йдеться про 6 мереж з продажу побутової техніки та електроніки, а також одну – з реалізації жіночого одягу та взуття. Свою діяльність юридичної особи штучно розподілили між десятками ФОП, які працюють за спрощеною системою оподаткування, зазначила Карнаух.

Скільки ФОП було виявлено?

За її словами, усього виявлено 491 такий ФОП. Їхній загальний дохід понад 4 млрд гривень. ФОП пов’язані між собою: користуються одними й тими ж IP-адресами, мають спільні місця реєстрації, працюють у тих самих торгових точках, користуються однією торговою маркою та навіть мають спільних працівників.

“Наразі інформація про виявлені факти правопорушень вже передана до Бюро економічної безпеки України”, – наголосила в. о. голови ДПС.

Нагадаємо: В Україні 8 882 компанії наразі перебувають у Клубі білого бізнесу. Вони повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із Росією.

Індія вперше випередила Китай за обсягами постачання смартфонів на американський ринок у другому кварталі 2025 року. Про це пише Reuters. Постачання смартфонів з Індії до США у квітні—червні зросли в 3,4 раза, досягнувши частки 44% від загального обсягу, повідомила аналітична компанія Canalys. У другому кварталі 2024 року цей показник становив лише 13%.

Яка частка китайських смартфонів на ринку США?

Натомість частка китайських смартфонів скоротилася до 25% — рік тому вона становила 61%. В’єтнам також покращив позиції, збільшивши долю на американському ринку до 30%.

Що спричинило зростання постачань з Індії?

За словами головного аналітика Canalys Саньяма Чаурасії, зростання індійських постачань пояснюється тим, що Apple перенесла частину виробництва з Китаю в Індію на тлі напруженості у торговельних відносинах між Пекіном і Вашингтоном.

Загальні продажі смартфонів у США за квартал зросли на 1% — до 27,1 млн одиниць. Apple скоротила продажі на 11%, до 13,3 млн, тоді як Samsung збільшила на 38%, до 8,3 млн пристроїв. Також зросли продажі у Motorola та Google, тоді як TCL зафіксувала спад на 23%.

За перше півріччя 2025 року кількість припинених ІТ-ФОПів перевищила відкриті майже на 7000. Торік ситуація була протилежною. Про це пише YouControl.Market.

Яка динаміка закриття ІТ-ФОПів у 2025 році?

У першій половині 2025 року в Україні припинили діяльність 25,4 тис. ІТ-ФОПів, тоді як зареєстровано було 18,4 тис. нових підприємців. У 2024 році за аналогічний період ситуація була протилежною — приріст склав 4000 нових ФОПів.

Що стало причиною сплеску ліквідацій?

Аномальний сплеск ліквідацій у січні-березні пояснюється кібератакою на Єдиний державний реєстр. Через неї підприємці не могли вносити зміни, зокрема й закривати бізнес. Після відновлення роботи реєстру 9 січня відбулася хвиля масових припинень.

У другому кварталі динаміка стабілізувалася — було припинено лише на 5,4% більше ФОПів, ніж у аналогічний період 2024 року. Нових реєстрацій за пів року поменшало лише на 4,8%, що свідчить про збереження інтересу до ІТ-підприємництва.

Найактивнішими залишаються Київ, Львівська, Дніпропетровська, Харківська та Київська області. Водночас зросла кількість нових реєстрацій у Закарпатській, Полтавській та Рівненській областях. Частка жінок серед нових підприємців становила 51,6%, проте їх частка серед тих, хто припинив діяльність, теж зросла — до 39%.

Яка ситуація з публічними закупівлями в Україні?

З понад 3,3 млн проведених у 2024 році закупівель, про які звітувало Міністерство економіки, конкурентними були лише 340 тисяч, що становить 10,3 %. Про це повідомляє Рахункова палата України. За підрахунками Рахункової палати, 90 % закупівель проведено без використання електронної системи та поза конкуренцією.

Які процедури використовуються в закупівлях?

З зазначених 10 % конкурентних закупівель близько половини – це процедури запиту пропозицій постачальника (інструмент в електронному каталозі Prozorro Market, яким замовник здійснює відбір постачальника у разі закупівлі товару та який ще минулого року вважався неконкурентною процедурою). Решта – відкриті торги з особливостями, які мають значно спрощену процедуру та можуть відбутись, якщо пропозицію подасть лише один учасник. Більшість торгів (65 %) відбувались за таких обставин, говориться у публікації.

“Це не нормально, що відкриті торги, як основну процедуру конкурентної закупівлі, застосували лише в 11 закупівлях на 10 млн грн, це всього 0,0003 % від загальної кількості”, – зазначив член Рахункової палати Геннадій Пліс.

Що далі з звітом Рахункової палати?

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку розглянув звіт Рахункової палати про результати аналізу щорічного звіту Міністерства економіки України, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель. Звіт Мінекономіки містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель, повідомляє Рахункова палата.

Пліс поінформував Комітет про виявлені Рахунковою палатою недоліки та системні проблеми, зокрема й ті, що перешкоджають наданню об’єктивної оцінки функціонуванню системи закупівель в Україні. Він наголосив, що відсутність у звіті Мінекономіки аналітичної інформації про всі публічні закупівлі, у поєднанні із суперечливими даними про конкурентність, не дали змоги аудиторам підтвердити досягнення повною мірою мети формування звіту.

За підсумками засідання Комітет ВРУ з питань економічного розвитку ухвалив рішення взяти ці звіти Рахункової палати до відома та поінформувати про їх розгляд Комітет ВРУ з питань бюджету.

Нагадаємо: Раніше Рахункова палата повідомила, що у 2024 році рівень надходжень до державного бюджету штрафів і пені, накладених Антимонопольним комітетом України, знизився. У 2024 році Комітет наклав штрафи на загальну суму 1,02 млрд грн, однак реально було сплачено лише 59,2 млн грн – це менше 6 %.

Раніше повідомлялося, що результати аудиту Фонду державного майна виявили заниження у його консолідованій фінансовій звітності загальної суми довгострокових фінансових інвестицій та власного капіталу на майже 16,5 млрд грн. Рахункова палата України виявила порушень і недоліків у 2024 році на загальну суму 217,5 млрд грн. Рахункова палата визначила ключові ризики, що можуть вплинути на виконання державного бюджету України на 2025 рік.