Атака хакерів на російського авіаперевізника “Аерофлот” спричинила масові збої, скасування рейсів і збитки до 50 мільйонів доларів. Про це пише російський Forbes.

Які збитки зазнав “Аерофлот”?

Згідно з оцінкою провідного аналітика компанії “Спікател” Олексія Козлова, сукупні збитки “Аерофлоту” можуть становити від 10 до 50 мільйонів доларів. У суму включено витрати на відновлення, втрати через зупинку продажів, видалення клієнтських даних, падіння довіри, штрафи й компенсації пасажирам.

Як зазначив Козлов, якщо зачеплені системи бронювання, корпоративна пошта чи CRM, наслідки можуть виявитися ще серйознішими. Повне відновлення в таких випадках займає від кількох тижнів до року.

Як довго триватиме відновлення?

Гендиректор компанії “Нейроінформ” Олександр Дмитрієв також вважає, що відновлення може тривати до 12 місяців, оскільки потрібно нейтралізувати ризик повторення атак. Партнер Strategy Partners Денис Твєрской зазначив, що акції Аерофлоту вже втратили понад 4% вартості. “Це значний удар по репутації компанії”, – наголосив він.

Нагадаємо: “Аерофлот” у вівторок скасував 53 рейси зі столичного аеропорту Шереметьєво та в його напрямку на тлі наслідків кібератаки на IT-інфраструктуру компанії.

Хакерська група Silent Crow спільно з “Кіберпартизани BY” 28 липня зламала внутрішню ІТ-інфраструктуру “Аерофлоту” і знищила близько семи тисяч фізичних і віртуальних серверів. Російська авіакомпанія “Аерофлот” зранку 28 липня скасовувала майже 50 рейсів через збій в роботі інформаційних систем. Проукраїнські хакери Silent Crow та “Кіберпартизани BY” заявили, що причетні до цього.

Нафтогаз України перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Про це повідомляє НАК “Нафтогаз України”.

Куди йдуть кошти Нафтогазу?

Згідно з розпорядженням Уряду, іншу частину прибутку Нафтогаз уже спрямував на підготовку країни до зими, зокрема закупівлю імпортного газу. “Нафтогаз України” також зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України мав виплатити дивіденди державі не пізніше 30 липня 2025 року.

Яка роль Нафтогазу в економіці?

“Нафтогаз залишається надійним партнером держави, який своєчасно та в повному обсязі виконує всі покладені Урядом України зобовʼязання”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що група “Нафтогаз” уклала кредитну угоду з державним “Укргазбанком” на суму 4,7 мільярда гривень для закупівель газу. Отримані кошти вже спрямовуються на закупівлю природного газу для формування достатніх запасів у підземних газосховищах.

Раніше ТОВ “Нафтогаз Тепло”, що виконує функції управителя активу за договором з АРМА, проінформувало про чистий дохід від господарської діяльності за перше півріччя 2025 року. Загальна сума — 950,25 тис. грн, з яких до державного бюджету України буде перераховано 712,69 тис. грн після сплати податків, винагороди управителю та покриття витрат на управління, говориться у повідомленні.

Також повідомлялося, що міжнародний арбітражний трибунал у Швейцарії зобов’язав “Газпром” виплатити 1,37 млрд доларів на користь НАК “Нафтогаз України”.

«Укрзалізниця» посилила контроль документів під час посадки до поїздів – порушників лише 0,1%. Про це повідомляє пресслужба перевізника. Зазначається, що з 25 липня УЗ перевірила понад 300 поїздів і звірила понад 41 600 документів.

«Посилили контроль, щоби виявляти безквиткових пасажирів та тих, чиї дані в квитках не співпадали з даними в документах. Результат – на більшості станцій та у поїздах фактично без порушень. Загальна частка порушників – всього 0,1% від усіх подорожуючих», – йдеться в повідомленні.

Кого не допустили до поїздів за час перевірки?

– 38 пасажирів, які намагалися сісти без квитків, оминаючи провідників;
– 3 пасажирів, які мали невідповідність у документах;
– кількох осіб, які відмовилися показати документи або не мали їх.

В УЗ нагадали, що діти до 14 років мають їхати лише з дорослими, а безкоштовно можуть подорожувати лише діти до 5 років включно. Також в компанії зазначили, що перевірки триватимуть і надалі по всій країні.

Нагадаємо: 25 липня «Укрзалізниця» повідомила, що посилить перевірку документів у пасажирів перед посадкою у поїзди та оголосила новий етап боротьби з перекупниками.

Через значні втрати від весняних заморозків, полиці українських супермаркетів цього сезону заповнені переважно імпортними кісточковими фруктами. Про це пише моніторингова платформа EastFruit. При цьому Україна втрачає не лише урожай, але й ринкові можливості, говориться у публікації.

Чому українці не побачать вітчизняний персик?

“Цього року українці майже не побачать вітчизняного персика на полицях. Більше 90% фруктів – імпорт”, – зазначив Дмитро Остапенко, директор компанії Green Technology Ltd, яка вирощує персик та виноград. На його думку, ситуація демонструє глибші структурні проблеми: низький рівень захисту садів, відсутність державної підтримки та недостатній рівень впровадження сучасних технологій.

Які наслідки для економіки України?

“Іронічно, що кліматичні умови України дозволяють вирощувати високоякісний персик і нектарин, конкуруючи з Італією, Іспанією чи Грецією. Та на практиці – імпорт перемагає, і не лише через погодні умови”, – говориться у публікації. Остапенко зазначає, що через втрату урожаю країна недоотримує валютні надходження, втрачає робочі місця, а внутрішній ринок залишається залежним від зовнішніх поставок.

На тлі кліматичних викликів і геополітичної нестабільності Україні слід терміново формувати системну політику розвитку садівництва — з орієнтацією на внутрішнє споживання, експорт та підтримку виробника, говориться у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що найбільше від весняного холоду цьогоріч постраждали саме кісточкові фрукти та ягоди. Хоча у спілці “Укрсадвинпром” зазначали, що проблема з персиками не настільки масштабна, адже вони вирощуються в різних областях. Чи не найбільше постраждали насадження персиків на Миколаївщині: там навіть випадав сніг і були затяжні нічні морози.

Також повідомлялося, що ціни на кавун в Україні продовжують стрімко знижуватись, але посуха вплинула на якість. Також раніше повідомлялося, що оскільки в Україні постійно спостерігається високе споживання овочів, але відносно невелике їх виробництво, нашій країні доводиться імпортувати недостатню кількість овочів з-за кордону.