Транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України. Про це з посиланням на польське видання Rynek infrastruktury пише “Укрінформ”.

Чому виникла нестача зерна з України?

У компанії CSL зауважили, що впродовж багатьох місяців на польських кордонах відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Це призвело до величезних витрат та загрози звільнень.

“Ми розуміємо, що надходження української сировини, сільськогосподарської продукції та зерна на польський ринок є поганим і ніколи не має траплятися. Однак ми повинні розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товарів в обіг”, – зазначила генеральний директор групи CSL Лаура Головач.

Які наслідки для польської економіки?

“Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила вона. “Імпорт, особливо зерна з України, був призупинений понад рік. Польські термінали ймовірно всі порожні та несуть дуже високі експлуатаційні витрати”, – сказала Головач.

“Деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – цитує її інформагентство.

Що відбувається з українськими вантажівками?

Нагадаємо: У 2024 році польська сторона обмежувала в’їзд та виїзд українських вантажівок. Віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності.

Раніше повідомлялося, що Польща виступила проти продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Україною та ЄС. Європейський парламент проголосував за продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Європейським Союзом та Україною до кінця 2025 року. Однак польські депутати Європарламент голосували проти.

Раніше повідомлялося, що польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що збільшення інвестицій у залізничний термінал “Славкув” дозволять не лише побудувати найбільший в Європі логістичний хаб, але й відкриють для Польщі заробити великі гроші на відбудові України.

У 2022 році повідомлялося, що Польща намагається вирішити логістичні проблеми, що дасть можливість швидше перевезти з України до морських портів країни збіжжя, призначене для країн Африки та Азії. Тоді обговорювалися можливості створення зернового терміналу складською площею близько 100 тис тон – це дало б змогу експортувати у великих масштабах як українське, так і польське зерно.

Згодом повідомлялося, що Польща працює над створенням на кордоні з Україною “сухого порту” з метою збільшення пропускної можливості для експорту української аграрної продукції, заявив міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик під час онлайн-зустрічі з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.

Національний банк України (НБУ) розглядає можливість поступового вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

В Нацбанку зазначають, що якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Чому НБУ пропонує вилучити ці монети?

“Рішення про поступове вилучення монет номіналом 10 копійок дасть змогу скоротити витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет”, – вважають в НБУ. Тому Національний банк пропонує з 1 жовтня 2025 року розпочати поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу.

Відповідно, припиниться карбування цих монет та поповнення ними готівкового обігу (додатковий випуск). Проте ці розмінні монети і надалі залишатимуться в обігу до прийняття Нацбанком окремого рішення про їх остаточне вилучення.

Банки України зможуть приймати від громадян та бізнесу монети номіналом 10 копійок для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій, зазначає регулятор. Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.

Крім того, ці розмінні монети продовжать виконувати функцію засобу платежу в торговельній мережі: у разі наявності в покупця монет номіналом 10 копійок він зможе і надалі ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він зможе видати покупцеві решту цим номіналом.

Які правила заокруглення будуть застосовані?

Водночас, якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, пропонується застосовувати правила заокруглення загальних сум у чеку. Так, з 1 жовтня 2025 року під час розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) проводити заокруглення загальних сум у чеку пропонується за такими правилами:

• Сума, що закінчується від 1 до 24 копійок – заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;
• Сума, що закінчується від 25 до 49 копійок – заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;
• Сума, що закінчується від 51 до 74 копійок – заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;
• Сума, що закінчується від 75 до 99 копійок – заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.

Україна продовжить переговори з Болгарією щодо придбання двох реакторів ВВЕР-1000 для енергоблоків Хмельницької АЕС. Про це в ефірі “Національного телемарафону” повідомила міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

“На найближчий час в мене запланована зустріч з болгарським міністром, ми будемо обговорювати подальші двосторонні відносини щодо цих блоків”, – розповіла вона.

Чому важливо добудувати Хмельницьку АЕС?

Гринчук переконана, що Хмельницьку атомну станцію необхідно добудувати. “Ми не можемо покрити всі наші потреби за рахунок відновлювальної енергетики. Ми будемо нарощувати відновлювальну енергетику, це один з важливих елементів. І ми продовжимо дискутувати щодо атомних блоків, пояснювати суспільству, для чого це потрібно, які можуть бути ризики і альтернативи”, – зазначила міністерка.

“З якими блоками ми будемо це робити – це процес переговорів та дискусій”, – додала вона.

Який термін добудови нових атомних потужностей?

“Добудова нових атомних потужностей – це достатньо тривалий процес. Якщо говорити про будівництво нового блоку, це може тривати 5-7 років. Установка – ще певний період часу – 3-5 років. Тобто, побудувати атомний об’єкт з нуля – це тривалий період часу”, – зауважила Гринчук.

“Якщо говорити, що це російська технологія, то у нас більшість блоків, які працюють в Україні – це радянські блоки. Це радянські технології”, – сказала міністерка.

У той же час, нові технології дозволяють збалансувати систему, що зробило б Україну більш гнучкою, зазначила Гринчук. “Вони не просто виготовляють енергію, а мають 25% балансуючих потужностей. Це дозволило би нам бути більш гнучкими. Бо зараз для балансування системи ми використовуємо в основному теплову і гідрогенерацію”, – пояснила вона.

“Ми і аудит проведемо, і продовжимо переговори з болгарами, і будемо розглядати інші технології та варіанти. У нас є домовленості з Westinghouse. Енергетика – це той сектор, у якому зацікавлена американська сторона. США зацікавлена у співпраці у атомній енергетиці, і ми будемо це робити”, – додала міністерка.

“Ми маємо величезний досвід саме у атомній енергетиці і повинні її розвивати. Франція дуже зацікавлена у роботі з нами, наші спеціалісти у атомній галузі – одні з найкращих у світі”, – сказала вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Міністерство енергетики України не отримало офіційну позицію уряду Болгарії щодо питання про продаж корпусів двох реакторів ВВЕР-1000, які мали бути змонтовані на енергоблоках ХАЕС-3,4. Україна зацікавлена в придбанні обладнання для добудови двох енергоблоків ХАЕС, відповідно до рішення Верховної Ради.

Раніше 15 квітня, віцепрем’єр-міністр Болгарії Атанас Зафіров заявив журналістам, що корпуси двох реакторів ВВЕР-1000, які попередньо планувалися для болгарської АЕС “Белене” і стосовно яких велися переговори з Україною, не буде їй продано. Також повідомлялося, що Болгарська сторона запропонувала переглянути ціну поставки реакторів для енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС.

Раніше повідомлялося, що МАГАТЕ буде гарантом дотримання безпеки під час завершення будівництва додаткових блоків на Хмельницькій АЕС.

Європейський Союз визнав, що не може гарантувати інвестиції у розмірі 600 мільярдів доларів, обіцяні США під час торговельних переговорів із Дональдом Трампом. Про це пише POLITICO.

Чому ЄС не може гарантувати інвестиції?

Представники Європейської комісії пояснили, що кошти надходитимуть виключно від приватних європейських компаній, над якими Брюссель не має контролю. Державні інвестиції не передбачені.

Яка угода була укладена між ЄС і США?

Угода між ЄС і США була укладена під час зустрічі президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента США Дональда Трампа. Вона мала на меті уникнути повномасштабної торговельної війни та передбачала обіцянку інвестицій у розмірі 600 мільярдів доларів протягом найближчих років.

У понеділок чиновники уточнили, що сума базується на попередніх оцінках бізнес-асоціацій та приватних компаній. При цьому терміни інвестування та можливі стимули з боку ЄС не розкриваються.

Аналітики відзначають, що покладання на приватний сектор викликає сумніви щодо реалістичності такої домовленості. Водночас ЄС підкреслює, що нинішні приватні інвестиції блоку в США вже перевищують 2,8 трильйона доларів.

Нагадаємо: ЄС витратить 750 мільярдів на закупівлю американських енергоносіїв у межах нової торговельної угоди з США, щоб повністю відмовитися від російських поставок.

Внаслідок ворожої атаки на Сумщину пошкоджено приміщення пункту обслуговування платників податків. Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух у Facebook.

За її словами, ніхто з працівників не постраждав. Проте у приміщенні вибиті вікна та пошкоджені робочі місця.

“Оперативно ліквідовуємо наслідки”, – додала в. о. голови ДПС.

Що сталося вночі 23 липня?

Нагадаємо: вночі 23 липня російські окупанти завдали удару по одному з обʼєктів АТ “Сумиобленерго”.