Кабінет міністрів на засіданні 30 липня звільнив з посади голови АРМА Олену Думу. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

“Сьогодні на засіданні Кабміну звільнили голову агентства. Дала доручення терміново запустити новий конкурс”, – повідомила вона.

Хто увійде до конкурсної комісії?

За її словами, до конкурсної комісії увійдуть представники уряду та міжнародні партнери, які підтримують Україну в антикорупційній сфері.

Які завдання стоять перед новим головою АРМА?

“Головне завдання – щоб усі заарештовані активи, активи підсанкційних осіб і майно, що належало Росії, максимально працювали на оборону і стійкість України”, – додала Свириденко.

Нагадаємо: Олена Дума, яка очолювала Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), подала заяву про звільнення з цієї посади. Олену Дума було призначено на посаду голови АРМА рішенням Кабміну 30 червня 2023 року. За два роки до цього обіймала посаду заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

Президент України підписав закон щодо застосування санкцій до суден, які транспортують, зокрема, російську нафту та нафтопродукти. Відповідна інформація міститься на сайті Верховної Ради.

Закон, підписаний Володимиром Зеленським, передбачає накладення санкцій на морські та повітряні судна, які транспортують нафту і нафтопродукти, перевозять зброю та військових.

Які зміни вносить новий закон?

Документ вносить зміни до Закону України “Про санкції” щодо застосування санкцій до суден та повітряних суден, діяльність яких створює реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.

Які завдання поставлені перед СБУ?

Службі безпеки України та розвідці поставлена задача встановлювати факти використання таких суден. А до Державного реєстру санкцій має вноситися інформація про всіх суб’єктів, а також судна і повітряні судна, щодо яких застосовано санкції.

Станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 маркетингового року експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур. Про це повідомляє АПК-Інформ.

Станом на 31 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 3,44 млн тонн. За оперативними даними Державної митної служби України, з початку поточного сезону було експортовано:

• 487 тис. тонн пшениці (у 2024/25 МР – 1,438 млн тонн),
• 191 тис. тонн ячменю (477 тис. тонн),
• 613 тис. тонн кукурудзи (1,511 млн тонн).

Жито у цьому сезоні на експорт не йшло (за той самий період минулого маркетингового року було експортовано 300 тис. тонн). Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 30 липня оцінюється в 3,3 тис. тонн (у 2024/25 МР – 4,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 3,1 тис. тонн (4,3 тис. тонн).

Чому знижується експорт зернових?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що збір зернових і зернобобових культур в Україні суттєво відстає від минулорічних темпів. Врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися з 14,1 млн тонн до 13,6 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Які прогнози щодо врожаю?

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань. У сезоні, що завершився, експорт зернових та олійних з України впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

В УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР.

Росія активно працює над створенням власної цифрової екосистеми, контролюючи ключові аспекти інтернет-діяльності своїх громадян через новий супердодаток — Max. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Оголошений у липні 2023 року, Max має стати національним месенджером РФ та платформою для комунікації, управління фінансами, отримання державних послуг та навіть участі в культурних заходах, таких як музичні фестивалі. Цей крок є частиною ширшої стратегії Кремля, який прагне збільшити контроль над інтернет-простором та відмовитися від іноземних технологій.

Які заходи вживає Кремль для контролю інтернету?

Зокрема, Путін розпорядився посилити обмеження на програмне забезпечення та послуги з “недружніх” країн. Влада Росії також посилює контроль над онлайн-контентом, блокуючи доступ до популярних закордонних платформ і вводячи закони, які дозволяють штрафувати за пошук “екстремістських” матеріалів в інтернеті.

Що таке супердодаток Max?

Супердодаток Max контролюється через компанію VK, яка, у свою чергу, належить “Газпрому” і пов’язана з державними структурами. Це дає Кремлю велику можливість для моніторингу та контролю онлайн-активності громадян. Max, не маючи наскрізного шифрування, може стати зручним інструментом для стеження за користувачами.

Цей розвиток є частиною політики Росії щодо цифрового суверенітету, де країна прагне позбутися залежності від іноземних технологічних компаній та створити свою власну онлайн-інфраструктуру, схожу на китайську модель інтернету. Водночас, експерти зазначають, що навіть з урядовою підтримкою, Max, ймовірно, ще не зможе витіснити міжнародних конкурентів і стане спочатку лише інструментом для доступу до державних послуг.

Читайте також: Чи може РФ відключитися від глобального інтернету

Нагадаємо: У 2024 році в Росії заблокували понад 417 тисяч інтернет-сайтів, що стало рекордним показником за весь час. У Красноярському краї РФ вже чотири дні відсутній мобільний інтернет. Влада пояснила це “посиленням безпеки”.

Обсяг надходжень готівки до кас банків за січень–червень цього року становив 1 427,8 млрд грн, що на 9,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Про це інформує Національний банк України.

Які зміни в обсягах видачі готівки?

Видача готівки з кас банків за перше півріччя 2025 року також збільшилася (на 9,7%) та становила 1 473,7 млрд грн. “Збільшення обсягів надходження готівки зумовлено позитивною економічною активністю, якій сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги”, – говориться у повідомленні.

Які фактори вплинули на зростання обсягів видачі?

“Водночас на збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків вплинули, зокрема, ризики, пов’язані з поглибленням невизначеності щодо тривалості війни на тлі посилення інтенсивності повітряних атак, що спонукало громадян сформувати певний запас готівки”, – говориться у повідомленні.

Обсяги касових оборотів банків (як за надходженнями, так і видачею) за перше півріччя 2025 року перевищують у середньому майже на 25% показники першого півріччя довоєнного 2021 року, що свідчить про поступове відновлення економіки, попри виклики війни, додає НБУ.

Нагадаємо: Раніше Національний банк України погіршив прогноз щодо обсягу міжнародних резервів з 57,6 млрд дол. США до 53,7 млрд дол. Також Національний банк України погрішив прогноз щодо зростання економіки у 2025 році з 3,1% до 2,1%.