Уряд розширює підтримку аграріїв у прифронтових регіонах, які працюють на зрошуваних землях. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко за результатами засідання Кабінету Міністрів України.

Які зміни в механізмі державної підтримки?

Зокрема, уряд оновив механізм державної підтримки для сільгоспвиробників, що використовують меліоровані землі. “Розширюємо меліорацію на прифронтові регіони. Це реакція на наслідки війни, зокрема підрив Каховської ГЕС, та посуху на півдні”, – підкреслила прем’єр-міністр.

Як буде фінансуватися відновлення інфраструктури?

Свириденко повідомила, що фінансування з держбюджету буде спрямовано на відновлення та будівництво гідротехнічної інфраструктури: каналів, насосних станцій, трубопроводів тощо. “Це дозволить збільшити площі поливу та захистити український врожай”, – пояснила глава Уряду.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що військові адміністрації областей України, які цього року постраждали від посухи, озвучили пропозиції щодо державної підтримки аграріїв для мінімізації втрат внаслідок цього природного явища. Серед ключових пропозицій, які озвучили представники ОВА, – пільгове оподаткування, компенсація витрат на гектар оброблюваних угідь та необхідність запуску зрошення на відповідних територіях.

Раніше у Держпродспоживслужбі повідомили, що головними причинами нашестя сарани в Україні стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані землі біля фронту. Також повідомлялося, що сарана поширювалася з прифронтових регіонів, що завадило моніторингу. У південних регіонах, тій же Миколаївській області, соняшник вже просто “горить” через посуху та спеку, врожаю аграрії вже не сподіваються.

Роскомнагляд офіційно заблокував популярний сервіс перевірки швидкості інтернету Speedtest, пояснивши це “загрозами для безпеки російського інтернету”. Про це пише The Moscow Times. Американський сервіс Speedtest від компанії Ookla, який використовували понад 50 мільярдів разів у 2023 році, більше недоступний у Росії.

Чому заблокували Speedtest?

Член Держдуми Антон Немкін стверджує, що сервіс збирав технічну інформацію про російські мережі, яка могла становити інтерес для спецслужб. Також нагадаємо, що розробника Speedtest раніше оштрафували за відмову локалізувати персональні дані російських користувачів.

Натомість росіянам пропонують користуватись вітчизняним аналогом — додатком “ПроСеть”, створеним Центром моніторингу та управління мережею зв’язку, який також відповідає за блокування іноземного контенту.

Які наслідки блокування?

Блокування сервісу збіглося в часі з масштабними перебоями в інтернеті — за даними проєкту “На зв’язку”, збої фіксуються вже у 77 регіонах РФ, зокрема в Примор’ї, Сахаліні та Камчатці. Нагадаємо: Росія активно працює над створенням власної цифрової екосистеми, контролюючи ключові аспекти інтернет-діяльності своїх громадян через новий “супердодаток” — Max.

У Красноярському краї РФ вже чотири дні відсутній мобільний інтернет. Влада пояснила це “посиленням безпеки”. Російським провайдерам можуть заборонити використання сервісу SpeedTest американської компанії Ookla для вимірювання швидкості інтернету.

Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю. Про це йдеться у повідомленні Трампа в його соцмережі Truth Social.

Чому Трамп запроваджує мито?

“Пам’ятайте, що хоча Індія є нашим другом, протягом багатьох років ми ведемо з нею відносно мало бізнесу, оскільки її митні тарифи є надто високими, одними з найвищих у світі, а також вона має найсуворіші та найнеприємніші немонетарні торговельні бар’єри серед усіх країн”, – написав Трамп.

Які наслідки для Індії?

Окрім цього, Трамп зазначив, що Індія купує переважну більшість свого військового обладнання в Росії і є найбільшим покупцем енергії Росії, поряд з Китаєм. “В той час, коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивства в Україні — ВСЕ ЦЕ НЕ ДОБРЕ!”, – наголосив Трамп.

Трамп також зазначив, що з 1 серпня Індія буде сплачувати 25% мита на торгівлю із США та “штрафи”, проте не уточнив, що має на увазі.

«Укрзалізниця» успішно провела низку аукціонів з оренди площ на Центральному та Південному вокзалах станції Київ-Пасажирський. Про це «Укрзалізниця» повідомила у Telegram.

Які нові зони з’являться на вокзалах?

«Після завершення документальних процедур та підписання договорів тут з’явиться затишна лаунж-зона зі смаколиками — для відпочинку, очікування подорожі чи навіть вирішення робочих питань у дорозі. Локація — третій поверх Південного вокзалу», – говориться у повідомленні.

Також з’явиться магазин формату «to go» — у 4-му залі праворуч від ескалатора на Центральному вокзалі, крамниця квітів-кав’ярня фактично навпроти входу до Південного вокзалу, трохи лівіше. Також й надалі працюватиме кав’ярня на конкорсі — при виході з ескалатора, повідомляє УЗ.

Коли пасажири зможуть скористатися новими послугами?

«На головному вокзалі столиці вже незабаром стане ще комфортніше, смачніше та навіть… романтичніше. Попереду — нові аукціони на багатьох вокзалах країни та ще більше зручностей для пасажирів», – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що «Укрзалізниця» оголосила аукціони з оренди комерційних площ на шести залізничних вокзалах. Йдеться про оренду приміщень на Південному вокзалі Києва і на вокзалі у Дніпрі (Дніпро-Головний), на Центральному вокзалі Києва, у Харкові (Харків-Пасажирський), в Ужгороді.

Втрати державного бюджету через тіньові операції з зерном зменшилися до 3 мільярдів гривень на рік. Про це повідомив голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев.

“Якщо раніше держава щороку втрачала до 8 млрд грн через тіньові операції із зерном, то тепер ця цифра знизилась до близько 3 млрд грн”, – написав депутат.

Що сприяло зменшенню тіньового ринку?

На його думку, зменшенню частки тіньового ринку сприяла реформа ринку землі, ухвалення антиофшорного законодавства, обов’язкова реєстрація експортерів платниками ПДВ, режим експортного забезпечення й посилення контролю за трансфертним ціноутворенням.

Які податкові надходження від зернового експорту?

Гетманцев розповів, що у 2024 році податкові надходження від зернового експорту зросли на 3,6 млрд грн, з яких 2 млрд грн – ПДВ, а у першому півріччі 2025 року – на 8,6 млрд грн, зокрема 1,6 млрд грн ПДВ та 0,5 млрд грн податку на прибуток.

Нагадаємо: В Україні втрати державного бюджету від тіньового ринку електроніки щороку становлять близько 20 млрд грн, з яких половина – від нелегального ввезення продукції Apple.