Верховна Рада сьогодні, 30 липня, планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо змін до державного бюджету-2025. Про це повідомляє голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Законопроєкт був терміново зареєстрований напередодні після консультацій керівництва парламенту та фракцій. Новий документ передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

• 115 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
• 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
• решта — на інші потреби війська.

Які зміни передбачає новий законопроєкт?

Крім того, в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

• 60% — Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
• 30% — Держспецзв’язку на дрони;
• 10% — безпосередньо на потреби бойових бригад.

Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:

• додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн);
• перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн);
• скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).

Чому попередній законопроєкт заблокований?

Цей крок має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий через політичні заперечення. Співрозмовники ЕП у Раді пояснюють, що вже ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.

Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський планує звернутися до європейських союзників з проханням допомогти фінансувати підвищення зарплат військовослужбовцям, які чинять опір вторгненню Росії, щоб зменшити нестачу новобранців.

Кабінет міністрів України готується подати у Верховну Раду зміни до держбюджету на приблизно 400 млрд грн. Раніше про те, що нестачу у державному бюджеті на 2025 рік будуть перекривати не за рахунок підвищення податків, а за рахунок інших джерел надходжень, заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Олександр Цивінський, переможець конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), заявив, що Служба безпеки України не виявила підстав для його непризначення. Про це він повідомив у заяві, посилаючись на офіційну відповідь СБУ на його запит.

“Жодного запиту з боку Кабміну щодо моєї кандидатури до СБУ не надходило. Вся перевірка відбувалася виключно за зверненням голови конкурсної комісії Лаури Стефан”, — зазначив Цивінський.

Які факти підтверджують його слова?

За його словами, лист СБУ, на який посилався Кабінет Міністрів, був датований 30 червня — вже після завершення конкурсу та передачі документів до уряду. Цей документ було знищено після його повернення з КМУ, а іншого примірника не існує. Водночас офіційних застережень щодо безпеки від Служби безпеки України не надходило.

Цивінський наголосив, що усі етапи конкурсу пройдено, документи подано, і рішення конкурсної комісії ухвалено одноголосно на його користь. Відтак він закликав Кабінет Міністрів виконати свої зобов’язання та завершити процес призначення.

“Державна інституція, яка має захищати економіку, повинна починатись не з маневрів, а з принципів”, — написав Цивінський.

Що сталося на засіданні уряду?

Нагадаємо: На засіданні уряд вчергове не затвердив обраного конкурсною комісією з відбору очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро. Раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський.

24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський. Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України.

Україна може зіткнутися з ще глибшим дефіцитом фінансування у 2025–2026 роках, попереджають економісти. Про це пише Reuters. Основною причиною називають посилення бойових дій, зростання оборонних витрат та невиконання зобов’язань перед міжнародними кредиторами щодо реформ.

За оцінками аналітиків, країні потрібно буде від $39 до $58 мільярдів зовнішньої підтримки вже наступного року. Водночас із необхідних $65 млрд на 2026–2027 роки підтверджено поки лише третину. Переговори з донорами ускладнюються на тлі зупинки антикорупційних реформ, через що Україна не отримала повний обсяг допомоги в межах програми ЄС “Фактична допомога Україні”.

Які кроки вживає Україна?

“Ключове завдання — знайти ще $10–15 мільярдів, яких поки не вистачає для 2026 року”, — зазначають в ICU. Президент Володимир Зеленський вже подав новий законопроєкт до парламенту, обіцяючи відновити незалежність антикорупційних органів після критики Заходу та внутрішніх протестів. Проте деякі експерти вважають, що шкоди міжнародній довірі вже завдано.

Європейські партнери та МВФ вимагають рішучих кроків: призначення суддів, реформування управління активами та прозорість у системі безпеки. І хоча новий уряд, очолюваний Юлією Свириденко, демонструє наміри покращити економічне управління, темпи реформ залишаються повільними.

Яка ситуація на фронті?

На цьому тлі Росія збільшує тиск на фронті. Україна втратила стратегічні активи у східних регіонах, а видобуток газу та продукція гірничої галузі опинилися під загрозою. Цьогорічні оборонні витрати України сягнуть 2,6 трлн грн ($62 млрд), або 31% ВВП, що значно перевищує довоєнні показники.

Навіть у разі припинення вогню наступного року ці витрати залишаться високими через загрозу з боку Росії, яка продовжує нарощувати свій військовий бюджет.

Нагадаємо: Євросоюз зі стурбованістю відреагував на останні дії України щодо НАБУ та САП та нагадав, що ЄС надає свою фінансову підтримку за умови прогресу в галузі демократичного врядування. Як стало відомо, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує 65 мільярдів доларів на рік для покриття дефіциту бюджету та оборонного виробництва.