Полтавщина посіла перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур. Про це пише “Суспільне”, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА.

“Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – зазначено у публікації.

Яка урожайність баштанних культур?

У 2025 році на Полтавщині засіяли кавунами на понад дві тисячі гектарів більше, ніж минулого року. Аде збір баштанних очікується на рівні минулого року — близько 80 ц/га, додає “Суспільне”. Аграрії говорять, що на урожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.

Які зміни в кліматичних умовах впливають на вирощування?

“До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, — повідомив виданню голова фермерського господарства Григорій Хан.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що ціни на кавун в Україні продовжують стрімко знижуватись, на сьогоднішній день відпускні ціни на кавун в Україні вже в середньому на 28% нижчі, ніж наприкінці липня 2024 року. На ціни вплинуло різке збільшення пропозиції баштанних на ринку. Через спекотну і сонячну погоду темпи дозрівання цієї культури в полях суттєво прискорилися.

При цьому посуха, що спостерігається у південних областях, негативно позначається на якості кавунів. Раніше повідомлялося, що цьогоріч на правобережжі Херсонщини планують зібрати понад 30 тисяч тонн кавунів, площі під баштанні збільшили цього року в півтора раза. У 2025 році кавунами засіяли 1500 гектарів, торік – понад 600 гектар. Ще на 400 гектарах посадили дині.

Раніше повідомлялося, що за прогнозом Мінагро, цьогоріч урожай кавунів та динь сягне 240 тис. тонн, а загальна площа під ними становитиме 30 тис. га. Після окупації частини територій півдня України, площі під кавунами в країні відновилися, а новими лідерами вирощування стали центральні та східні області. Раніше повідомлялося, що за 2024 рік обсяг закупівлі Україною кавунів і динь з-за кордону повернувся на довоєнний рівень, адже фермери змогли збільшити посівні площі та отримати кращий урожай.

В Києві вночі 31 липня під час ворожої атаки пошкоджена трансформаторна підстанція. Про це повідомляє ДТЕК. За інформацією компанії, через атаку по столиці 464 родини в 7 багатоповерхівках залишались без електропостачання.

Проте станом на 12:29 енергетики повернули світло в усі домівки.

Що сталося вночі 31 липня?

Нагадаємо: Вночі проти 31 липня російські окупанти атакували Київ безпілотниками і ракетами. Внаслідок нічних ворожих обстрілів Києва пошкоджено залізничну інфраструктуру в одному з районів міста.

Meta Platforms у середу оприлюднила прогноз доходів за третій квартал, який значно перевищує очікування аналітиків, що спричинило зростання акцій на 11% під час розширених торгів. Про це пише Reuters.

Які фактори вплинули на зростання доходів?

Компанія повідомила, що інструменти штучного інтелекту стали ключовим драйвером зростання її рекламного бізнесу на Facebook та Instagram. Водночас Meta підвищила нижню межу річного бюджету капітальних витрат до $66–72 млрд, готуючись до агресивного просування в галузі ШІ.

Які плани має Meta на майбутнє?

Генеральний директор Марк Цукерберг заявив, що компанія активно інвестує у надрозумні системи й центри обробки даних, не зважаючи на занепокоєння інвесторів щодо масштабів витрат. Meta планує продовжити агресивну стратегію набору талантів, зокрема шляхом викупу стартапів і високих зарплат дослідникам. Очікується, що компанія збільшить витрати ще більше у 2026 році.

Інші гіганти, зокрема Microsoft та Alphabet, також заявили про рекордні інвестиції в інфраструктуру для ШІ, посилюючи конкуренцію. Аналітики попереджають про посилення регуляторного тиску та ризики, пов’язані з антимонопольними позовами, але ринок наразі відреагував оптимістично.

Kernel Holding S.A. повідомила про запуск процедури sell-out — продажу акцій міноритарними акціонерами мажоритарію — компанії Namsen Limited (володіє 95,06% голосуючих акцій (278,9 млн штук). Про це пише Latifudist.com, посилаючись на повідомлення на Варшавській фондовій біржі.

“Перед публікацією інформації про sell-out комісія з нагляду за фінансовим сектором у Люксембурзі (CSSF) офіційно внесла Kernel до переліку компаній, які мають акціонера з часткою у власності понад 95%, і щодо яких може застосовуватись процедура sell-out чи squeeze-out”, – йдеться у публікації.

Крім того, CSSF опублікувала юридичний висновок, у якому зазначено, що Namsen дійсно володіє понад 95% акцій компанії. “Враховуючи цей юридичний висновок, CSSF не заперечувала проти ініційованого міноритарієм процесу селл-ауту, тим самим визнавши наявність у Намсен 95% акцій Кернел”, — коментують в компанії.

Яка ціна викупу акцій?

Namsen у відповідь на звернення міноритарних акціонерів підтвердила готовність викупити їхні акції. Запропонована ціна викупу — 19,45 злотих за акцію. Оцінку справедливої вартості провела компанія KPMG Tax and Advisory.

“У міноритарних акціонерів є місяць для оскарження цієї ціни. Після цього, якщо це оскарження буде достатньо аргументоване, CSSF може вирішити провести другу оцінку іншим експертом, і вже після цього самостійно визначити ціну sell-out. Тоді всі міноритарії зможуть вирішити, чи приєднуватись до sell-out і продавати акції по цій ціні Namsen, чи ні”, — прокоментували Latifundist.com в пресслужбі “Кернела”.

Що буде, якщо акціонери відмовляться продавати?

В рамках sell-out Namsen не може змусити міноритарних акціонерів продати акції, уточнили в пресслужбі. “Однак, враховуючи наявність у Namsen понад 95% акцій Кернел, Намсен може ініціювати іншу процедуру — squeeze-out. В такому випадку, вже всі міноритарні акціонери будуть зобов’язані продати акції по справедливій ціні, визначеній незалежним експертом і погодженій CSSF. Однак нам наразі невідомо про наміри Namsen оголошувати squeeze-out”, — зазначили в холдингу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що агрохолдинг “Кернел” Андрія Веревського подав заявку до АМКУ на купівлю агрохолдингу ІМК. Проте, голова наглядової ради ІМК Алекс Ліссітса заявив, що агрохолдинг не продаватиме частку компанії агрохолдингу “Кернел” – ІМК побачив інші можливості для інвестицій.

Раніше повідомлялося, що компанія, яка належить Тетяні Веревській, дружині головного акціонера агрохолдингу “Кернел” Андрія Веревського, стала найбільшим покупцем сільськогосподарських земель в Україні. Станом на травень 2025 року “Земельний край” придбав близько 9 тис. га сільськогосподарських угідь, наблизившись до законодавчого обмеження у 10 тис. га на одну юридичну особу.

Раніше ЕП писала про те, що Андрій Веревський повернув повний контроль над найбільшим агрохолдингом країни. Проте спосіб, у який це було зроблено, частина інвесторів вважає шахрайством. У 2007 році холдинг Kernel Андрія Веревського розмістив на Варшавській фондовій біржі 33% акцій і залучив неймовірні для того часу 218 млн дол. Агрохолдинг дорозміщував акції, а отримані кошти йшли на розширення. Та 24 лютого 2022 року ситуація для Kernel докорінно змінилася. Орієнтована на експорт продовольства бізнес-модель агрохолдингу в умовах заблокованих морських портів почала давати збій. Скориставшись обвалом цін на акції, він вирішив повернути повний контроль над компанією і викупити у варшавських інвесторів їх частки за мінімальну ціну. Він наткнувся на спротив – фондові гравці не хотіли втрачати потенційний прибуток. Через відмову міноритаріїв продавати свої частки бізнесмен не зміг отримати повний контроль (25-відсотковий пакет акцій дозволяє блокувати ухвалення певних рішень), Kernel Holding провів додатковий випуск 216 млн акцій. Це майже втричі більше за кількість наявних. Таким чином, частка всіх незгодних міноритарних акціонерів холдингу зменшиться до 6%. Детальніше можна прочитати у статті “З Варшави з любов’ю. Kernel повертається в Україну, але ціна зворотного квитка влаштовує не всіх”.

Станом на 31 липня, офіційний курс долара до гривні впав на 2 копійки, євро – на 8 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua. Офіційний курс долара встановили на рівні 41,76 грн, євро – 48,14 грн (на 30 липня долар – 41,78 грн, євро – 48,22 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 11:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,65 – 41,71 грн. Євро – 48,00 та 48,45 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,45 – 41,97 грн (курс на 30 липня – 41,47 – 41,97 грн); Євро – 47,67 – 48,50 грн (курс на 30 липня – 48,00 – 48,80 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,32 – 41,92 грн; Ощадбанк – 41,50 – 41,95 грн; Укрсиббанк – 41,40 – 41,99 грн; ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн; Райффайзен – 41,60 – 41,88 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 47,50 – 48,50 грн; Ощадбанк – 47,80 – 48,70 грн; Укрсиббанк – 47,85 – 48,85 грн; ПУМБ – 48,00 – 48,70 грн; Райффайзен – 47,50 – 48,20 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 41,99 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?