За тиждень з 14 по 18 липня Національний банк України продав на міжбанку 906,6 млн доларів, при цьому купив 130 тис доларів. Про це відомо зі статистики НБУ.

За період, з 14 по 18 липня, Нацбанк продав на міжбанку 906,6 млн доларів, що на 228,1 млн доларів більше, ніж минулого тижня. При цьому, за тиждень Нацбанк купив 130 тис доларів.

Що змінилося з курсом долара?

2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу. Починаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара почав змінюватися – вперше з липня 2022 року.

Які дані за попередній тиждень?

Нагадаємо: За тиждень з 7 по 11 липня Національний банк України продав на міжбанку 678,5 млн доларів, при цьому не купував валюту.

Господарський суд міста Києва відмовив КП “Київський метрополітен” у задоволенні позову про стягнення 1,6 млн грн з АТ “Київметробуд”, яке провалило будівництво метро на Виноградар. Про це свідчить рішення суду від 1 липня.

Які були умови будівництва?

У 2018 році метрополітен замовив “Київметробуд” будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі Києва за 5,98 млрд грн. Йшлося про дільницю від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”) та дільницею вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар” (І черга будівництва). Надалі замовник перерахував компанії 2,58 млрд грн авансу.

Чому суд відмовив у позові?

Водночас “Київметробуд” використав частину з них (1,7 млрд грн) не за цільовим призначенням, розмістивши гроші на депозит в “Укргазбанку”, та отримав від цього 139 млн грн безпідставного доходу (проценти за депозитом), частину з якого (1,6 млн грн) “Київський метрополітен” і просив стягнути з підприємства. Суд зазначив, що згідно з судовим рішенням від 2024 року з “Київметробуду” вже було стягнуто на користь Київської міської ради 139 млн грн безпідставно набутих коштів. У цій справі метрополітен фактично просив повторно стягнути з компанії гроші, які вже були стягнуті в іншій справі. А це прямо заборонено законом. Тому суд відмовив у задоволенні позову.

Що далі з будівництвом метро?

Нагадаємо: Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” в Києві почали будувати у 2019 році. Планувалось, що їх відкриють ще у грудні 2021 року. У вересні 2021 року компанія “Київметробуд” просила перенести терміни дії договору. Будівельники тоді заявляли, що не встигають добудувати станції до кінця 2021 року. Компанія звернулася до суду з проханням перенести терміни здачі з листопада 2021 року на травень 2023 року. У лютому 2023 року “Київметробуд” відновив будівництво метро на Виноградар, проте активне будівництво не велося з осені 2023 року. Пізніше “Київський метрополітен” розірвав договір на будівництво гілки метро на Виноградар через зрив термінів будівництва. Наступним генпідрядником стала компанія “Автострада” Максима Шкіля.

Окружний суд США округу Колумбія ухвалив рішення на користь “Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа” (RFE/RL) у справі проти Агентства США з глобальних медіа (USAGM) щодо затримки фінансування, виділеного Конгресом. Про це пише RFE/RL.

Суддя Ройс Ламберт постановив, що USAGM має виплатити RFE/RL залишок коштів, передбачених на 2025 фінансовий рік, і визнав, що спроба агентства нав’язати нові обтяжливі умови гранту та відмова від добросовісних переговорів були незаконними.

Чому це рішення є важливим?

“Безпрецедентним є випадок, коли агентство вимагає, щоб повністю нові умови регулювали його багаторічні робочі відносини з грантоотримувачем, а потім припиняє відповідати, особливо коли агентство зобов’язане за законом щорічно виділяти кошти, виділені Конгресом, конкретному суб’єкту”, – йдеться у заяві судді.

Затримка фінансування вже призвела до масових скорочень, скасування програм та загрози глобальній присутності RFE/RL, наголосив суддя.

Які наслідки для “Радіо Свобода”?

Президент RFE/RL Стів Капус назвав судове рішення кульмінацією тривалих юридичних зусиль і важливим кроком для продовження місії компанії. “Ця перемога надає нашим журналістам необхідний імпульс для того, щоб і надалі щотижня досягати майже 47 мільйонів людей, які покладаються на нашу журналістику для отримання фактів та протидії зловмисній пропаганді авторитарних урядів”, – сказав він, додавши, що інформаційний простір не можна віддавати тиранам.

Загальний бюджет USAGM на 2025 рік становить $950 млн, з яких близько $153 млн передбачено для RFE/RL. Агентство контролює діяльність таких медіа, як “Голос Америки”, “Радіо Вільна Азія” та інші.

Скасування фінансування “Радіо Свобода”, як повідомлялося, було пов’язане з рішенням Трампа скоротити Агентство США з глобальних медіа (USAGM). Після цього Чехія, на території якої розташована штаб-квартира “Радіо Свобода”, запустила ініціативу в Євросоюзі з підтримки медіа. А 8 травня стало відомо, що Швеція скерує 20 млн шведських крон ($2 млн) на підтримку “Радіо Свобода”. Наприкінці травня ЄС погодився надати екстрене фінансування для підтримки роботи “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” після того, як адміністрація Трампа припинила надавати гранти цьому медіа.