Що передбачає новий закон?

Конгрес США схвалив перший в історії країни національний закон про криптовалюту. Документ під назвою Genius Act визначає правову рамку для стейблкоїнів — виду криптовалюти, забезпеченого стабільними активами, зокрема доларами США.

Законопроєкт отримав підтримку більшості республіканців та близько половини демократів. Очікується, що Дональд Трамп, який нині отримує підтримку від криптовалютної галузі, підпише документ до п’ятниці.

Які вимоги до емітентів стейблкоїнів?

Положення закону зобов’язують емітентів стейблкоїнів забезпечувати їх у співвідношенні один до одного надійними активами. Закон також покликаний не допустити відставання США від країн, які вже впроваджують цифрові платіжні інструменти.

Які ризики пов’язані з новим законодавством?

Втім, частина експертів застерігає від ризиків. “Це фундаментальне нерозуміння ризиків, пов’язаних із цими інструментами”, — написала коаліція споживчих та правозахисних груп у зверненні до Конгресу. Вони попереджають, що споживачі можуть помилково сприймати стейблкоїни як безпечні фінансові інструменти.

Нагадаємо: Сім’я Дональда Трампа отримала контроль над криптовалютною компанією World Liberty Financial, яка залучила 550 млн дол від інвесторів.

Антимонопольний комітет України 17 липня оштрафував АТ “АБ Радабанк” на 8,17 млн грн за інформаційне порушення. Про це йдеться в повідомленні АМКУ.

Які порушення виявив комітет?

Комітет надіслав банку дві вимоги про обставини отримання клієнтом банківської гарантії. Проте “Радабанк” надав інформацію не в повному обсязі. Комітет визнав, що банк здійснив два порушення про захист економічної конкуренції і оштрафував його.

Хто є бенефіціаром Радабанку?

Бенефіціаром АТ “АБ Радабанк” є Тетяна Городницька.

Які ще штрафи отримав банк?

Нагадаємо: У липні Нацбанк оштрафував “Радабанк” на 15 млн грн за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, а також щодо неналежної перевірки нових, а також існуючих клієнтів.

У січні-червні 2025 року Україна відправила на експорт 9,3 тис. тонн вершкового масла, що в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це пише Agrotimes.ua.

“У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс у 4,2 раза, як порівняти з І півріччям 2024 року, – до $66,6 млн“, – повідомляє сайт, посилаючись на дані Державної митної служби.

Які країни закупили найбільше масла?

Найбільше вітчизняного масла протягом І півріччя 2025 року закупили Молдова (20,3%), Польща (13,7%) й Литва (12%).

Як змінився експорт молочних продуктів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%.

У той час, як імпорт молочних продуктів у червні знизився: Україна імпортувала 4,46 тис. т на суму 24,03 млн дол. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.

До того Україна нарощувала експорт молочних продуктів завдяки високим світовим цінам на біржові товари. Тоді Україна та ЄС ще шукали рішення, яке б забезпечило безперервність експорту вітчизняної аграрної продукції на європейський ринок після завершення дії торговельних преференцій 5 червня 2025 року.

Також раніше ЕП писала про те, що після прориву на ринок ЄС українська молочна галузь опинилася в пастці нових квот і мит. Внутрішній ринок не здатен поглинути надлишок. Більш детально про це читайте у статті “Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції”.

Тим часом в Україні за останній місяць подешевшали лише молоко в плівці, кефір у тетрапаку та склі, кисломолочний сир та сир Сулугуні, тоді як решта товарів подорожчали.

WhatsApp має готуватися до виходу з російського ринку, заявив депутат Держдуми Антон Горелькін, який курує ІТ-сектор. Про це пише Reuters. Причиною стала поява нової вкладки у застосунку — її можуть класифікувати як порушення законодавства, через що месенджер можуть внести до списку забороненого програмного забезпечення.

“WhatsApp час готуватися до виходу з російського ринку”, — заявив Горелькін, додавши, що материнська компанія месенджера, Meta, визнана в Росії екстремістською організацією. Горелькін вважає, що державний застосунок MAX може зайняти частку ринку, якщо WhatsApp буде заблокований. За його словами, месенджером Meta щодня користуються 68% росіян.

Які нові вказівки Кремля?

Цього тижня Кремль оприлюднив нові вказівки Путіна, які передбачають обмеження програмного забезпечення з “недружніх країн”, включно з комунікаційними платформами. Кінцевий термін — 1 вересня.

Чи уникне Telegram блокування?

Горелькін додав, що платформа Telegram, створена росіянином Павлом Дуровим, швидше за все, уникне блокування, якщо буде дотримуватись вимог закону. За даними Роскомнадзору, Telegram вже розпочав процес реєстрації російської юридичної особи.

Нагадаємо: У Росії можуть запровадити додаткові обмеження на використання програмного забезпечення, зокрема месенджерів, розроблених у “недружніх країнах”. У Росії хочуть створити власний державний месенджер із функцією дзвінків, чатів і доступом до держпослуг.

Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

“Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд (по розрахунковому курсу бюджету) і підстав вважати, що він зменшиться в наступному році, на жаль, немає. Відповідно і потреба у зовнішньому фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд”, – написала вона у Facebook.

Яким чином буде покрито дефіцит?

За її словами, за рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково. “Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила вона.

Які видатки чекають Україну в майбутньому?

“В умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії”, – переконана Підласа. “Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.

Навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік, додала Підласа. “Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – зазначила голова бюджетного комітету.

Нагадаємо: Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.