Видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

На що витрачено кошти?

Зокрема, видатки на безпеку та оборону становили 1,2 трлн грн, або 62,5% від усіх видатків держбюджету. У червні уряд профінансував 337,4 млрд грн державних видатків, у тому числі 187,6 млрд грн – на безпеку та оборону.

Структура видатків у червні за економічною класифікацією виглядає так:

• 127,2 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями, при цьому міністерство не уточнило суму видатків на грошове утримання військовослужбовців;
• 47,2 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій);
• 43,3 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі для ЗСУ;
• 34,3 млрд грн – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), у тому числі на придбання товарів для ЗСУ;
• 43,2 млрд грн – на обслуговування державного боргу;
• 29 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам.

Яка динаміка видатків на оборону?

Видатки на оборону з початку року зросли пропорційно до загального бюджету й залишаються основним драйвером збільшення витрат.

Нагадаємо: Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

Українські садівники постачають оптові партії черешні по 150-220 грн/кг, нові ціни вже щонайменше на 10% вищими, ніж минулого тижня. Про це повідомляє моніторингова платформа EastFruit.

Чому ціни зросли?

“Більшість садівників України поточного тижня заявили про завершення сезону реалізації черешні. Оптові партії черешні з місцевих господарств надходять у продаж по 150-220 грн/кг, залежно від якості, сорту та обсягів пропонованих партій”, – говориться у повідомленні.

При чому оптові компанії цього тижня повідомляли про брак пропозиції цих кісточкових у місцевих господарствах. І придбати необхідний оптовий обсяг черешні не вдавалося навіть шляхом підвищення закупівельних цін на нові партії, повідомляють аналітики проєкту EastFruit.

Які фактори вплинули на попит?

“Ціни на черешню в поточному сезоні на внутрішньому ринку України часто перевищували показники минулого року, що зумовлено зниженням врожайності фруктів у поточному році, через аномальні погодні умови наприкінці весни і на початку літа”, – говорить у повідомленні.

Висока вартість часто ставали причиною для зниження попиту на цю ягоду. Учасники ринку пояснювали це тим, що кінцеві споживачі були не готові купувати місцеву ягоду за такими високими цінами.

Аналітики також звертають увагу, що торік сезон черешні в Україні завершився приблизно на тиждень пізніше, але останні партії цієї продукції виробники відвантажували в середньому на 45% дешевше, ніж у поточному сезоні.

“Таку цінову різницю ключові гравці ринку пояснюють як зниженням врожайності черешні, так і різким зростанням витрат на вирощування цієї культури”, – пише EastFruit.

Нагадаємо: Наприкінці червня оптові ціни на черешню в Україні впали до 140-200 грн/кг і нижче, в середньому вона стала на 18% дешевше. При цьому аналітики підрахували, що ціни на черешню в Україні в середньому на 95% вищі, ніж в аналогічний період минулого року.

А станом на 20 червня відпускні ціни на місцеву черешню в Україні були в середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року. До того ж, більшість операторів ринку відзначали досить великий відсоток некондиційної продукції цього сезону.

Наприкінці травня ціни на черешню були на найвищому рівні за 10 останніх років – 150 грн/кг. У минулому році черешня 27 травня коштувала 135 грн/кг, у 2020-му – 60 грн/кг, у 2019-му – 35 грн/кг, а в 2016-му – 25 грн/кг.

Компанія SES завершила придбання супутникового оператора Intelsat, створивши глобального гравця у сфері багатоорбітального зв’язку. Про це йдеться у пресрелізі компанії.

Яка нова структура флоту супутників SES?

Після завершення угоди SES управляє флотом із близько 120 супутників: 90 на геостаціонарній орбіті (GEO) та ще 30 — на середній навколоземній орбіті (MEO). Також компанія отримає стратегічний доступ до супутників на низькій орбіті (LEO).

Які переваги отримає SES після злиття?

Об’єднана інфраструктура дозволить SES надавати інтегровані послуги в галузі зв’язку для урядів, авіації, флоту та медіабізнесу по всьому світу. Компанія оцінює частку на ринку, що стрімко зростає, у 60%.

За прогнозами SES, сукупний дохід після злиття становитиме близько 3,7 млрд євро, а EBITDA — 1,8 млрд євро. Компанія очікує досягти економії на рівні 2,4 млрд євро, переважно протягом найближчих трьох років.

Головний офіс об’єднаної компанії залишиться в Люксембурзі. Акції SES торгуються на біржах Парижа та Люксембургу.

Фінансовими радниками SES виступили Guggenheim Securities, Morgan Stanley та Deutsche Bank. Intelsat консультували PJT Partners і юридичні фірми Skadden, Wiley Rein та Elvinger Hoss Prussen.

Нагадаємо:

Національний банк України оприлюднив стратегію з іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів та доступності житла. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Які ключові цілі стратегії?

Ключові цілі в межах Стратегії: зниження рівня ризиків через запровадження масового продукту страхування воєнних ризиків та вдосконалення законодавчого регулювання будівництва житлової нерухомості; забезпечення доступного і зрозумілого кредитування шляхом удосконалення моделі державної підтримки та стандартів розкриття інформації згідно з нормами ЄС; посилення захисту прав кредиторів за допомогою оновлення процедур врегулювання проблемної заборгованості.

“Крім того, подальший розвиток іпотечного кредитування та його масштабування забезпечить розробка та імплементація в українське законодавство секʼюритизації та випуску покритих облігацій”, – йдеться в повідомленні.

Хто відповідальний за реалізацію стратегії?

Реалізація заходів, передбачених у стратегії розвитку іпотечного кредитування, покладається на Національний банк, уряд та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Важлива роль відводиться також Верховній Раді, яка має забезпечити внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Читайте також: Третя версія “єОселі”. Яке житло можна купити в іпотеку та що змінять у програмі.

Нагадаємо: У кінці 2024 року програму іпотечного кредитування “єОселя” зробили доступнішою для молоді. Тепер українці віком до 26 років можуть отримати іпотеку із початковим внеском від 10% вартості житла замість 20%, як це було раніше.