Офіційний курс євро до гривні знеціниться 18 липня на 6 копійок. Про це свідчить офіційний курс НБУ на п’ятницю 18 липня. Своєю чергою, курс долара укріпиться на 5 копійок.

Які офіційні курси на 18 липня?

Офіційні курси на п’ятницю 18 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,86 грн (41,81 грн станом на 17 липня); 1 євро – 48,45 грн (48,51 грн станом на 17 липня).

Які рекорди курсу євро були раніше?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

В Україні запрацював цифровий Реєстр об’єктів відновлюваної енергетики (Реєстр ВДЕ), створений для НКРЕКП на платформі Дія.Engine. Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.

Зазначається, що це цифрова база даних про компанії та їхні об’єкти, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел: сонця, вітру, біомаси тощо. Реєстр ВДЕ містить повну інформацію про ліцензії компанії та їхні електростанції, а також включає активних споживачів — підприємства, які мають власну генерацію та частково або повністю забезпечують себе електрикою з альтернативних джерел.

Яка роль Реєстру ВДЕ?

Це основа для видачі “гарантій походження” — документів, які підтверджують, що електроенергія вироблена з чистих джерел і може продаватися як “зелена”. “Система охоплює всю територію України та всі компанії, що працюють із ВДЕ. Якщо вашої компанії немає в публічній версії реєстру — варто перевірити дані у свого оператора системи розподілу (обленерго) і виправити помилки”, – порадили в міністерстві.

Які переваги цифрового реєстру?

Реєстр ВДЕ створили на базі Дія.Engine — low-code платформи, яка дає змогу будувати реєстри та цифрові системи швидко, безпечно та стандартизовано. “Це частина імплементації європейських вимог у сфері енергетики. Завдяки цифровому реєстру Україна робить ще один крок до прозорого енергоринку, підтримує розвиток ‘зеленої’ енергетики та полегшує доступ до європейських ринків електроенергії”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо: Україна будує понад 700 МВт вітрових потужностей, а також понад 200 МВт систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).

Сінгапур третій рік поспіль став найдорожчим містом світу для проживання заможних людей. Про це йдеться у звіті швейцарської банківської групи Julius Baer, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Які міста посіли інші місця в рейтингу?

Друге місце в рейтингу посів Лондон, третє – Гонконг. До п’ятірки найдорожчих мегаполісів також увійшли Монако і Цюріх, ненабагато від них відстали Шанхай, Дубай, Нью-Йорк, Париж і Мілан.

Як проводився розрахунок?

Для розрахунку використовували індекс цін на 20 товарів і послуг, якими користуються багаті громадяни, включно з дорогими автомобілями, ювелірними виробами, послугами адвокатів і навчанням у приватних школах. Також брали до уваги опитування 360 доларових мільйонерів.

Julius Baer зазначає, що ціни на люксові товари та послуги зазвичай зростають удвічі швидше за загальну інфляцію. Зокрема, польоти бізнес-класом за останній рік подорожчали на 18,2%.

Аналітики банку також зазначили, що в трійці найдорожчих міст світу для заможних громадян опинилися одразу два азійських міста – Сінгапур і Гонконг.

Нагадаємо: Заможні люди дедалі частіше зберігають золото за межами своїх країн — переважно у Сінгапурі, який вважається безпечною юрисдикцією.

Компанії-імпортери переспрямували судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія). Про це повідомляє профільний сайт “Інфоіндустрія”. Така необхідність зумовлена рішенням Військово-Морських Сил України.

“Під час воєнного стану командувач Військово-Морських Сил України віце-адмірал Олексій Неїжпапа заборонив заходження в українські порти торговельних суден, що перевозять вибухонебезпечні речовини. Відповідний лист до ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) датовано 7 липня”, – зазначає “Інфоіндустрія”.

Яка мета заборони?

Метою обмеження є запобігання техногенній катастрофі в разі ураження таких суден або складів ворожими ударами. Воно стосується, зокрема, безводного аміаку, аміачної селітри, розчинів на основі аміаку та інших вибухонебезпечних сполук.

Командування ВМС рекомендувало не включати судна з небезпечними вантажами до планів заходу в українські порти і розвантажуватися в портах сусідніх країн, по яких не завдаються ракетні удари.

Що відбувається з імпортом?

“За останні дні пройшло декілька нарад щодо ситуації з імпортом аміачної селітри та аміаку. Наради між АМПУ та ВМС закінчились без змін статусу заборони. Імпортери очікують наради від Голови Одеської ОВА, Кіпера О.О. За відсутності рішень від Кабінету Міністрів, ми очікуємо продовження заборони”, – говориться у повідомленні.

“Нічна атака на Ізмаїл дронами камікадзе в черговий раз показала логічність заборони від ВМФ України. Крім того, російська балістична ракета прилетіла в Чорноморськ”, – зазначає “Інфоіндустрія”.

Додамо, що Служба безпеки України повідомила, що викрила в Одеській області двох російських агентів, які готували ракетний удар по сховищу селітри в одному з морських портів.