Верховна Рада України підтримала запровадження мита на експорт сої та ріпаку. Про це повідомляє Agroportal.ua. Відповідну ініціативу підтримали 245 народних обранців.

Що сталося під час голосування?

Як розповів перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк у Telegram, народні депутати Данило Гетманцев та Олексій Гончаренко влаштували штовханину в парламенті під час голосування щодо запровадження цієї норми. Останній намагався заблокувати трибуну через порушення регламенту.

“Факт в тому, що зала відхилила ‘соєву правку’, але намагалися зманіпулювати регламентом і все одно її протягнути”, — зазначив Железняк.

В результаті депутати ухвалили закон в цілому, врахувавши правку про запровадження мита.

Які ставки мита були встановлені?

Змінами до закону України ‘Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур’ пропонується встановити ставки вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені — 10%, а також насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене — 10%.

Як пише Agroportal.ua, аграрії попереджали, що наслідками запровадження вивізного (експортного) мита стане тимчасове збагачення великих переробників. Адже відбудеться падіння закупівельних цін, посівні площі сої та ріпаку скоротяться. У агросекторі прогнозують дефіцит сировини.

Які наслідки для агросектора?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня). За підсумками вересня-червня 2024/25 маркетингового року в Україні було перероблено близько 10,5-10,6 млн тонн, що на 21% поступається показнику в аналогічний період попереднього сезону та стало одним із найнижчих показників з 2016/17 МР після показника 2021/22 МР (10,2 млн тонн за цей же період).

Експорт зернових та олійних з України у минулому сезоні скоротився майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі зазначили 58% респондентів. Про це свідчать результати 38-го щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у червні 2025 року серед 473 промислових підприємств.

Які ще фактори впливають на бізнес?

На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям. Третій фактор – відновлення інфраструктури після війни (40%). Також у п’ятірку впливових трендів увійшли зростання вартості енергоносіїв та нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній і податковій політиці (27%).

“Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Яке значення має опитування для підприємств?

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь 473 українських промислових підприємства, що розташовані у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться на щомісячній основі з травня 2022 року.

Нагадаємо: Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні 2025 року зріс на 1,1% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.

Національне агентство з менеджменту та розшуку активів (АРМА) відшукало активи фігурантів кримінального провадження, які заволоділи коштами та майном волонтерів. Про це повідомляється на сайті АРМА.

“За даними слідства, яке здійснює Головне слідче управління Національної поліції України, учасники організованої злочинної групи, прикриваючись постачанням дронів для Збройних Сил України, заволоділи коштами та майном волонтерів. Загальна сума збитків, згідно матеріалів кримінального провадження, перевищує 10,7 млн грн”, – йдеться у повідомленні.

Які активи були виявлені?

На запит правоохоронного органу АРМА здійснило розшук активів фігурантів цього кримінального провадження. Працівники департаменту виявлення, розшуку фінансових та інших активів АРМА знайшли 11 об’єктів житлової та комерційної нерухомості, 11 земельних ділянок, 10 люксових автомобілів. А також – частки у статутних капіталах підприємств на понад 18 млн грн, кошти в банках на понад 22 млн грн і майже $10 000 (в еквіваленті) та майнові права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи.

Що далі з розслідуванням?

“Розслідування триває та перебуває під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Інформацію про розшукане майно вже передано правоохоронним органам для вирішення питання щодо накладення арешту на ці активи”, – говориться у повідомленні.

Тим часом працівники АРМА продовжують роботу щодо виявлення активів фігурантів справи за межами України.

Нагадаємо: Правоохоронці ліквідували організовану злочинну групу шахраїв, яка не поставила для ЗСУ понад 100 дронів вартістю майже 11 млн грн. Раніше повідомлялося, що правоохоронці ліквідували злочинне угруповання, яке ошукало українців більш ніж 45 мільйонів гривень під приводом продажу дронів для ЗСУ. За результатом моніторингу пропозицій з продажу БПЛА, таку суму шахраям перерахувало 92 потерпілих. Підозрювані створювали видимість здійснення реальної господарської діяльності з постачання квадрокоптерів, пропонуючи їх за ціною, нижчою від ринкової на 20-30%. Але оплату за товар покупці мали здійснювати відразу в повному розмірі на ФОП. В подальшому ці гроші перераховувались не за призначенням.

“Українська правда” писала про цю шахрайську схему. Детальніше читайте в матеріалі “Піраміда дронів. Як шахрайська схема на десятки мільйонів гривень вдарила по військових і волонтерах”.

У червні в Україні тенденція скорочення обсягів імпорту дизпального зберігалася. Про це пише профільне видання enkorr.ua. Минулого місяця було завезено 443 тис. т, що на 14% менше порівняно з травнем, свідчать дані Консалтингової групи “А-95”.

Чому зменшився імпорт дизпального?

Окремі компанії минулого місяця обережно поставилися до закупівель, щоб мінімізувати збитки в гуртових продажах на півдні. Втім, для деяких компаній падіння попиту не стало приводом для скорочення імпорту. Імпорт зменшився з усіх основних напрямків постачань, але падіння було нерівномірним.

Які зміни в обсягах імпорту?

З заходу закупівлі зменшилися на 9%, до 237 тис. т, тоді як на півдні обсяги обвалилися на 19%. Як і в попередні періоди, мережі АЗС, які переважно формують попит на західному напрямку, показали кращі результати порівняно з трейдерами, що працюють переважно на півдні.

Нагадаємо: На початку липня середня ціна на бензин марки А-95 в Україні зросла на 0,02% до 58,93 грн/л, на дизельне пальне – зафіксувалася на рівні 55,86 грн/л.

Станом на 1 липня середня пенсія в Україні склала 6 410,2 грн. У порівнянні із 1 квітня вона збільшилась на 1,1% (+69 грн.) та стала на 10,2% (+593,6 грн) більша, ніж в аналогічний період минулого року. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, посилаючись на дані Пенсійного фонду.

Скільки пенсіонерів отримують пенсію?

За його словами, на звітну дату в Україні пенсію отримували майже 10,26 млн пенсіонерів. Гетманцев зазначив, що більшість пенсіонерів (56,2%) отримують пенсію нижче 5 тис. грн, в т.ч. 35,7%% – нижче 4 тис. грн, 3,7%% – нижче 3 тис. грн. Ще 29% пенсіонерів мають пенсію від 5 до 10 тис. грн, 14,8%% – понад 10 тис. грн.

Чому середня пенсія нижча за прожитковий мінімум?

Гетманцев підкреслив, що середня пенсія є меншою за фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії осіб у цінах лютого 2025 року складав 6 685,5 грн. (а в цінах червня він мав би наближатись до 7 тис. грн.) “Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності”, – зазначив Гетманцев.

Крім цього, за його словами, зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Гетманцев нагадав, що річна інфляція у червні (до червня 2024 року) сягнула 14,3%, тоді як середня пенсія зросла на 10,2%% (р/р).

Читайте також: За кошт бідних. Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії та що урядовці планують з цим робити?